Осінь — це період збору врожаю та активної заготівлі запасів на зимові місяці. Картоплю, моркву, столовий буряк, яблука та іншу плодоовочеву продукцію необхідно не лише своєчасно зібрати з грядок і садів, але й забезпечити для них належні умови тривалого зберігання.
Саме тому ще до того, як зібрані плоди потраплять до сховища, саме приміщення обов’язково слід упорядкувати. Підвищена вологість, залишки минулорічних запасів та грибок можуть спровокувати швидке псування овочів і фруктів. Поки підвал стоїть порожнім, його набагато легше ретельно вичистити, висушити та належним чином підготувати до прийдешнього холодного сезону.
Очищення приміщення та боротьба з вологою
Перший етап — прибирання та просушування
Передусім приміщення льоху повністю звільняють: виносять рештки торішніх запасів, дерев’яні ящики, скляні банки, знімні полиці та будь-яку іншу тару. Зіпсовані плоди негайно утилізують, а в разі виявлення слідів життєдіяльності гризунів цю проблему необхідно повністю ліквідувати ще до закладання свіжого врожаю.
Полиці, стелажні конструкції та ящики ретельно вичищають жорсткою щіткою, за необхідності промивають водою з додаванням господарського мила чи іншого розчину, що підходить для конкретного матеріалу. Усі знімні дерев’яні деталі доцільніше винести на відкрите повітря для якісного просушування.
Читати більше: Помилки, через які картопля гниє в льоху: як зберегти врожай до весни
Повністю порожнє приміщення уважно обстежують. Окрему увагу рекомендується звернути на кутові зони, стики поверхонь, стелю та ділянки, де регулярно осідає конденсат.
Паралельно перевіряють працездатність вентиляційної системи, повітропроводи звільняють від павутиння та дрібного сміття, що заважає вільній циркуляції повітря. Якщо всередині відчувається вогкість, погріб слід ґрунтовно просушити. Для цієї мети застосовують природне наскрізне провітрювання або вмикають вентилятор. Додатково дозволяється розставити посуд із кухонною сіллю або насипати сухої тирси для вбирання зайвої вологи, оновлюючи їх у міру насичення водою.
Знезараження поверхонь і побілка
Другий етап — видалення плісняви та дезінфекція
Якщо на поверхні стін, перекриттях чи дерев’яних елементах виявлено плісняву, весь видимий шар спочатку зішкрябують щіткою або металевим шпателем. Особливо ретельно обробляють кути, монтажні шви та стики. Працювати обов’язково слід у захисних рукавичках і респіраторі, щоб уникнути потрапляння небезпечних спор у дихальні шляхи.
Після механічної зачистки всі конструкції обробляють спеціальним дезінфікуючим складом. Одним із перевірених часом засобів вважається мідний купорос. Утім, єдиної універсальної пропорції не існує, оскільки в різних порадах зазначено різну концентрацію. З цієї причини робочий розчин варто готувати суворо за інструкцією до вибраного препарату, не підвищуючи його міцність самовільно.
Читати більше: Буряк лежить до весни без гнилі й зморшок – головне правильно підготувати погріб
Обробці підлягають стіни, перекриття стелі, підлога, кути та всі ділянки, де були сліди ураження. Дерев’яні ящики та стелажі також ретельно оглядають, зачищають пошкоджені місця й наносять дозволений для деревини розчин. По завершенні дезінфекційних робіт погріб тримають відчиненим до цілковитого висихання поверхонь. Змішувати різні хімікати між собою суворо не рекомендується.
Третій етап — побілка
Після того як очищені поверхні остаточно просохнуть, розпочинають побілку. Для погребів традиційно застосовують гашене вапно, яке під час висихання формує стійке лужне середовище, що перешкоджає розвитку мікроорганізмів.
Найчастіше застосовують таку рецептуру: на 10 літрів чистої води додають 3 кілограми гашеного вапна, 100 грамів мідного купоросу та 100 грамів звичайної кухонної солі. Сіль використовують для того, щоб готове покриття міцніше трималося і не обсипалося.
Разом з тим пропорції компонентів у різноманітних порадниках можуть різнитися. Відповідно, при використанні магазинних вапняних або дезінфекційних засобів необхідно керуватися виключно рекомендаціями виробника.
Вапняний розчин наносять на повністю сухі стіни у два проходи. Між нанесеннями роблять паузу тривалістю приблизно 3–4 години для схоплювання першого шару. Стелю білять у найостаннішу чергу.
Правила закладання запасів на зиму
Коли можна закладати овочі
Після завершення всіх підготовчих процедур приміщення не слід заповнювати відразу — перед цим його потрібно ретельно провітрювати орієнтовно 3 доби. Якщо застосовувалися готові хімічні препарати, точний час вивітрювання визначають за вказівками на пакованні.
Щойно всі площини цілком висохнуть, чисті та висушені стелажі й ящики встановлюють назад, після чого дозволяється заносити зібрані овочі та фрукти.
Упродовж усієї зими сховище рекомендується систематично оглядати. Якщо на поверхнях знову випадає конденсат чи з’являється цвіль, варто терміново перевірити роботу витяжки та з’ясувати причину накопичення вологи. Одночасно обов’язково перебирають запаси, безжально видаляючи всі плоди з першими ознаками псування.
А як ви готуєте свій льох до нового врожаю? Поділіться перевіреними секретами в коментарях та надішліть статтю знайомим господарям!
Джерело: tsn.ua
ПорадиНеприємний запах твані у річковій рибі: кулінари назвали простий засіб для замочування
ПорадиШкаралупа злітатиме за секунди завдяки простому засобу у воді для варіння яєць
ПорадиПідживлення городу попелом: агрономи розкрили головне правило внесення добрива
ЧитаютьШоу-бізнесСпівачка Ірина Федишин втратила донечку на пізньому терміні вагітності
ЧитаютьШоу-бізнесБіль не вщухає: чоловік Ірини Федишин показав щемливу світлину донечки після непоправної втрати
ЧитаютьВійнаМасований удар по заходу України: затримуються понад 100 поїздів, мер повідомив деталі
