Сльози, гнів та мотори, що ревуть у такт болю. Саме так виглядало прощання з братами Максимом і Романом Мосейчуками у селі Калинівка на Київщині. Ця церемонія стала не просто данью пам’яті, а гучним маніфестом справедливості, який лунав аж до стін будинку одного з головних фігурантів резонансної кримінальної справи.
«Від них не було жодного негативу»
Понад двісті людей зібралися, щоб вклонитися загиблим землякам. Рідні, друзі, побратими та просто небайдужі жителі громади не могли повірити, що таких щиро усміхнених хлопців більше немає. Голова Рокитнянської громади Юрій Богданов, який особисто знав родину, ледве стримував емоції.
«Брати були добрими, відповідальними і неймовірно людяними. У 2023 році ми всією громадою проводжали їхнього батька, вклонялися його подвигу. А сьогодні до цієї родини прийшла нова, жахлива трагедія», — зі щемом у голосі зазначив очільник громади.
Він наголосив: хлопці ніколи не шукали конфліктів. Ні з сусідами, ні з поліцією, ні з місцевою владою. Вони просто жили. Але чиїсь амбіції та почуття безкарності перекреслили це життя одним жахливим ночі.
Мотопробіг як вирок безкарності
Найбільш пронизливим моментом прощання став фінал. Похоронна процесія рушила не просто на цвинтар, а повз будинок командира 155-ї окремої механізованої бригади Станіслава Лучанова. Саме його, разом із підлеглими, підозрюють у причетності до викрадення та вбивства цивільних.
Паркан приватного будинку перетворився на дошку ганьби. На ньому з’явилися написи «кати», «вбивці». Учасники прощання розгорнули українські прапори та тримали у руках плакати з гаслами, що лунали як вирок системі: «Звання не дає право на вбивство» та «Вбиває не гучність, а безкарність».
Кульмінацією став потужний мотопробіг. Рев моторів біля воріт підозрюваного став символом того, що громада не мовчить. Гучність, яка, за словами слідства, стала приводом для конфлікту, тепер стала голосом справедливості.
Чому загинули хлопці? Хронологія жаху
Нагадаємо, трагедія сталася вночі з 27 на 28 червня. Семеро озброєних людей увірвалися на подвір’я до братів. Приводом став побутовий конфлікт: молоді люди гучно слухали музику та каталися на мотоциклах, що не сподобалося місцевій мешканці, ймовірній дружині комбрига. У відповідь на зауваження пролунала лайка.
Замість того, щоб викликати поліцію чи вирішити питання мирно, було ухвалене злочинне рішення «помститися». Військовослужбовці, озброєні вогнепальною зброєю, силоміць вивезли чоловіків в іншу область, де тривалий час утримували, а згодом стратили. Тіла зі численними вогнепальними пораненнями знайшли лише 9 липня.
Президент Володимир Зеленський особисто підтвердив затримання Лучанова 13 липня у Києві. Загалом правоохоронці затримали дев’ятьох підозрюваних військових. Слідство триває, але громада вже винесла свій вирок: звання не захищає від відповідальності за вбивство власних громадян.
А що ви думаєте про цей резонансний випадок? Чи має військова форма давати імунітет від закону? Пишіть свою думку в коментарях та обов’язково поділіться статтею з друзями, щоб правда дійшла до кожного!
