Цей рецепт подобається мені тим, що огірочки виходять не лише смачними, а й корисними. Відбувається квашення, і в результаті в банках виробляється молочна кислота, яка корисна для ШКТ. Рецепт дістався мені від бабусі, зберігаються супер – з такими огірками зазвичай нічого не трапляється, що означає, старий, перевірений часом рецепт!
Огірки солоні холодним способом “Квашені”. За її твердженням, саме так солили-квасили огірки в її дитинстві в дубових барилах. Ну, а бабуся, через брак діжок все життя солила огірки в 3-літрових банках. І вся наша сім’я дружно визнавала, що бабусині огірочки – найсмачніші. Ми всі змушували бабусю солити їх якомога більше, а взимку із задоволенням розтягували банки по своїх будинках.
А трохи пізніше я прочитала в якомусь журналі, що засолені таким способом огірки, ще й корисні майже так само, як квашена капуста, і повага до рецепту ще зросла.
Ці огірки найкраще підходять і для солянки чи розсольника, і для вінегрету. Та й просто з картоплею ми любимо їх більше за всякі консервовані-мариновані. Хоча ми не є фанатами виключно здорового харчування, і оцет у маринадах нас не особливо лякає. Просто – “бабусині” огірки смачніші!
Виходять вони кисленькими-кисленькими, смачними-смачними.
Квашені огірки на зиму. Розсіл, щоправда, не прозорий, але це так і має бути. Огірки чудово зберігаються в підвалі, і не пригадаю, щоб на моєму віці вони хоч раз зіпсувалися!
На фото – огірки з минулого року. Дістала зараз, ні найменших ознак цвілі, огірочки щільненькі, тверді та хрумкі! Хоча домашній підвал у мене зовсім не глибокий.
Отак вони виглядають, коли засоляться.
Приготування:
Збираємо і миємо огірочки.
Я ще відрізаю кінчики. Бабуся ніколи не відрізала. Тож можна цього не робити. Мені просто подобається, що взимку нічого відрізати не треба.
Збираємо і миємо зелень: кріп з “парасольками”, листя хрону або корінь, листя смородини, листя вишні, дубка та все, що спаде на думку. Бабуся не дотримувалася щодо точних правил: що було під рукою, те й закладала в банки. Найголовніше, щоб був присутній кріп і часник.
Часник нарізаємо часточками. Відразу скажу, що через це нічого не псується, як прийнято рахувати. Так огірочки будуть запашнішими.
На дно 3-літрової банки укладаємо суміш із зелені, додаємо часник. Зі спецій беремо парочку лаврових листочків, 5-7 зерен запашного горошку (перець) і гвоздику – 2-3 шт (за бажанням). Я ще додаю зерна коріандру (дуже люблю його запах і смак). Загалом, як я вже сказала, кількість та склад зелені та спецій – не принциповий!
А ось тепер – важливо! Поверх зелені у банку всипаємо 2 ст. л. цукру (без гірок) та 3 повні столові ложки солі.
А тепер укладаємо огірочки, намагаючись “впхнути” якнайбільше.
Зверху притискаємо огірки залишками зелені. Бабуся поверх обов’язково укладала лист хрону, стверджуючи, що він додатково захистить огірки від проникнення непотрібних бактерій. Не знаю, чи це так, але про всяк випадок роблю також.
Тепер заливаємо огірки до країв баночки холодною водою.
Яку воду використати? Мені чоловік привозить джерельну. Поки жив дідусь, теж привозив бабусі воду з джерела. А потім бабуся просто наливала воду з крана (у нас, на щастя, водопровідна вода хороша), відстоювала її хоча б з півдня, а потім заливала нею огірки.
Можна пропустити воду через спеціальний фільтр, можна закип’ятити та охолодити. Можна купити в магазині чисту питну воду (лише свіжу).
Банки закриваємо простими капроновими кришками. Ставимо банки на тарілки.
Солоні огірки на зиму. Це потрібно для того, щоб рідина не протікала, куди їй заманеться.
Щоб запустити процеси бродіння, банки з огірками на день залишаємо в теплі. Їх потрібно кілька разів трохи потрясти, щоб сіль і цукор швидше розчинилися. А коли розсіл почне пінитися і помутніє, прибираємо тарілки: вони більше не знадобляться, все, що потрібно, на цей час витече. Протираємо банки та відправляємо їх у підвал. Далі процес бродіння йтиме сам собою.
Ось так виглядають огірочки через добу: каламутні та зверху пінка. Так і має бути. За кілька днів процес зупиниться, і розсіл стане майже прозорим.
Огірки квашені на зиму. Якщо все зроблено правильно, взимку огірки мають бути кисленькими. Але кислота – благородна, як у добре заквашеної капусти. Жодних неприємних запахів бути не повинно!
Буває, що на огірках з’являється невеликий наліт. Це, в жодному разі, не цвіль, це нормально – осад після бродіння.
Іноді під час бродіння з банки зриває кришку, особливо коли кришка дуже щільна, і повітря не може виходити. І тут у банку можна додати 1/4 ч. л. солі або просто надіти кришку трохи слабше.
Але взагалі, з такими огірками зазвичай нічого не трапляється. Що означає, старий, перевірений часом рецепт!
А ви вже пробували квасити огірки за цим рецептом? Діліться своїми враженнями в коментарях і не забудьте зберегти статтю, щоб не загубити!
