Із настанням осінньої пори та зменшенням тривалості світлового дня велика кількість людей відчуває помітне падіння настрою, апатію й постійну втому. Лікарі наголошують, що це не звичайна забаганка, а природна фізіологічна реакція тіла на брак сонячного проміння.
Про причини появи сезонної хандри та способи відновлення життєвих сил розповідають профільні медичні фахівці.
Коли наближається осінь, дні стають темнішими, і чимало громадян починають почуватися виснаженими, пасивними або сонливими. За спостереженнями експертів, справа полягає не лише в тузі за літнім теплом: дефіцит природного освітлення здатний порушувати роботу внутрішнього годинника, сон та інші біологічні процеси, що керують нашим емоційним станом.
Вплив освітлення на біологічні ритми
Ці зміни відчуваються особливо гостро під час переходу на зимовий час. Якщо влітку після завершення робочого дня на вулиці ще довго світло, то в холодний сезон багато хто йде з дому вдосвіта і повертається назад уже в повній темряві.
Певні люди майже не звертають на це уваги, проте інші з першими осінніми днями відзначають, що прокидатися стає важче, сил меншає, тягне на триваліший сон, падає концентрація або просто зникає гарний настрій.
За цими проявами стоїть низка фізіологічних механізмів. Сонячне світло є одним із головних часових орієнтирів для людського тіла, допомагаючи адаптувати внутрішній біологічний годинник до чергування дня та ночі. Коли графік та обсяг отримання природного світла різко змінюються, організм негайно дає власну відповідь.
Промені, які потрапляють на сітківку ока, передають мозку інформацію про поточний час доби.
Читати більше: Аномальна зима в Україні: синоптики здивували несподіваним прогнозом погоди
Ці сигнали надходять до супрахіазматичного ядра головного мозку, яке відіграє ключову роль у підтримці циркадного ритму — внутрішнього 24-годинного циклу життєдіяльності.
Саме денне світло слугує вирішальним сигналом. У ранкові години воно спонукає організм перейти до активного неспання, а вечірні сутінки вказують на необхідність нічного відпочинку.
Упродовж осені та зими ця злагоджена система опиняється в зовсім інших умовах, ніж улітку. Світловий день скорочується, а більшість людей перебуває переважну частину доби всередині будівель.
Роль мелатоніну та зміна повсякденних звичок
Чергування темряви та світла безпосередньо регулює продукування гормону мелатоніну.
Мелатонін починає активно виділятися ввечері з настанням темряви, що подає тілу чіткий сигнал про наближення сну.
Денне світло, навпаки, гальмує синтез цього гормону.
Коли восени сутінки наступають значно раніше, циркадній системі доводиться підлаштовуватися під нове середовище. Зміни в роботі мелатоніну наразі активно досліджуються науковцями у контексті коливань емоційного фону.
Саме це може бути причиною вираженої млявості та сонливості в темний період року.
Втім, цей стан не можна зводити лише до простої формули: більше темряви викликає надлишок мелатоніну, від чого погіршується самопочуття. Механізми контролю настрою влаштовані значно складніше.
Перебудова освітлення виступає лише одним із факторів, що чинять помітний тиск на чутливих людей.
Тому й ранкові підйоми перетворюються на випробування. Однією з головних причин сезонної втоми є саме темрява на початку дня.
Ранкове сонце вкрай необхідне внутрішньому годиннику. Якщо людина встає в темряві, сідає в транспорт та їде до закритого кабінету, вона недоотримує яскравих променів протягом усього ранку.
Ситуацію додатково ускладнює вечірнє синє випромінювання від моніторів та ламп штучного світла.
Організм функціонує в умовах, які суттєво відрізняються від природного чергування світла й темряви в навколишньому середовищі.
Через це в осінній час надзвичайно важливо дотримуватися стабільного режиму сну та намагатися проводити час при природному освітленні вдень, особливо вранці.
Далеко не всі наслідки мають суто гормональне чи нервове підґрунтя. Варто звернути увагу на те, як кардинально трансформується звичний розпорядок, коли сутінки настають зарано.
У літні місяці значно простіше знайти час на прогулянку, догляд за рослинами, тренування чи зустрічі з друзями після закінчення роботи. Поки на вулиці світло, вечір сприймається як повноцінне продовження дня.
Але коли темніє завчасно, більшість людей прагне скоріше опинитися вдома та залишитися там.
Це спричиняє зменшення прогулянок просто неба, брак рухової активності, а в багатьох випадках — і звуження кола спілкування.
Подібні чинники прямо позначаються на самопочутті. Фізичні вправи тісно пов’язані з підтримкою психічної рівноваги, а соціальні контакти необхідні для психологічного комфорту.
Таким чином, передчасна темрява чинить непрямий негативний вплив на настрій, кардинально змінюючи щоденний побут.
Коли осіння хандра переростає в розлад
Цілком закономірно, що восени відчувається спад енергії, виникає бажання більше відпочивати в затишку та періодично псується настрій.
Сам по собі такий стан ще не свідчить про наявність сезонної депресії. Проблема набуває іншого характеру, якщо пригніченість триває довго, проявляється гостро та заважає звичному життю.
Сезонний афективний розлад (САР) являє собою різновид депресивного стану, прив’язаний до пори року. Здебільшого він маніфестує восени або взимку та повністю зникає з приходом весни.
Тут ідеться не просто про особисту нелюбов до холодної погоди.
Ознаки сезонного афективного розладу частково збігаються із симптоматикою класичної депресії.
До них належать стійке зниження настрою, байдужість до приємних речей, повна відсутність сил, проблеми з концентрацією та переживання безвиході. Окремі симптоми особливо притаманні саме осінньо-зимовому періоду.
Людина може спати значно більше звичайного, насилу прокидатися вранці, відчувати надмірний потяг до їжі, зокрема до продуктів із високим вмістом вуглеводів, що часто призводить до збільшення маси тіла.
Реакція на зменшення сонячного дня у кожного індивідуальна. Точні витоки розвитку сезонного афективного розладу остаточно не встановлені. Роль можуть відігравати збої в циркадних ритмах, особливості обміну серотоніну та дисбаланс мелатоніну.
Крім того, сезонну депресію частіше фіксують у регіонах, віддалених від екватора, де різниця між світловою і темною частиною доби взимку є найбільш відчутною.
Спадкова схильність та наявність інших емоційних або біполярних розладів також підвищують імовірність виникнення цього стану.
Проте незначне погіршення самопочуття з настанням кожної осені ще не є приводом для встановлення медичного діагнозу.
Звертатися за кваліфікованою допомогою слід тоді, коли пригнічений стан не минає кілька тижнів, постійно повертається та перешкоджає роботі, стосункам чи повсякденним справам.
Тривожними сигналами є цілковита втрата інтересу до улюблених занять, різкі зрушення в режимі сну та харчування, прогресуюча соціальна самоізоляція та стійке відчуття безпорадності.
Сезонний афективний розлад успішно лікується. Поряд зі світлотерапією лікарі застосовують психотерапевтичні методики, а в окремих ситуаціях призначають медикаментозні засоби.
У разі виникнення думок про заподіяння собі шкоди чи самогубство необхідно негайно звертатися до спеціалістів.
Нагадаємо, що наприкінці жовтня в Україні за традицією відбудеться перехід із літнього часу на зимовий, коли стрілки годинників переведуть у ніч проти 25 жовтня.
А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Джерело: tsn.ua
Головне за день - одним листом
Щовечора надсилаємо топ-5 найчитаніших новин. Без спаму, відписка в один клік.
Здоров'яКому варто їсти печені яблука частіше, а кому краще обмежити їх
Здоров'яМагнітна буря 4 жовтня: метеорологи назвали найнебезпечніші години для метеозалежних
Здоров'яУкраїна знову перейде на зимовий час — лікарі порадили дієві способи адаптації
ПолітикаМерц просто у Києві закликав Путіна припинити безглузду війну
СвітУ Москві спалахнули протести проти Путіна з вигуками «Геть царя»
ГороскопиФінансовий успіх 4 жовтня очікує на три знаки зодіаку
