Нічний землетрус сколихнув Україну: сейсмологи пояснили загрозу нових поштовхів

Нічний землетрус сколихнув Україну: сейсмологи пояснили загрозу нових поштовхів

У ніч проти 18 листопада мешканці цілої низки українських областей відчули підземні коливання. У соціальних мережах одразу почали ширитися припущення, нібито це найсильніший землетрус за останні майже пів століття. Епіцентр підземних поштовхів зареєстрували на території Румунії, у сейсмічно активній зоні Вранча, де магнітуда сягала від 5,3 до 6,5 бала.

Чи справді ці підземні поштовхи несли загрозу та чи є підстави готуватися до повторних сейсмічних хвиль, з’ясовували журналісти.

Де саме відчувалися коливання та як реагували люди

Згідно зі свідченнями очевидців, коливання тривали протягом кількох хвилин. Зокрема, у жителів Одеської області в оселях розгойдувалися люстри, а в Білій Церкві на Київщині тремтіли меблі разом із побутовими предметами. За розповідями місцевих жителів, на незвичні вібрації бурхливо зреагували хатні улюбленці, які намагалися сховатися у безпечні кутки.

Будьте першими в курсі головного
Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.
📱 Наші Shorts🔔 Підписатися
Сімейна драма Кличка та Панеттьєрі: чому боксер забрав опіку над доньк
Федоров вимагає від Зеленского публічно відповісти про корупцію в оточ
Це його вибір, – Зеленський про відмову Федорова від усіх 4 запропонов
Корупція заважає завершити війну в сильній позиції, — ексміністр Федор
«Я буду дивитися, з ким пройшли шлях» - Михайло Федоров розповів, коли
«Ці люди зрештою програють»: Федоров пояснив, що призвело до його звіл
Бойфренд-аб'юзер Гайден Панеттьєрі вперше заговорив після її смерті: в
Ексміністр оборони Федоров отримав бронювання у фонді Сороса через три
Зеленський уперше відреагував на нічний масований удар: росіяни довго
Вибори під час війни: заява Федорова обурила ОП та розділила експертів

Крім столиці, Одеси та Ізмаїла, рух земної поверхні відчули жителі Київської, Одеської, Полтавської, Вінницької, Хмельницької, Кіровоградської, Миколаївської, Черкаської та Дніпропетровської областей. Найвідчутнішим катаклізм виявився у південно-західній частині Одещини, яка розташована найближче до кордону з Румунією.

Чому виникли коливання та чи є реальна загроза

Як зазначив очільник Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України Олександр Кендзера, якщо сейсмічна подія трапилася безпосередньо у зоні Вранча, вона має суто природне походження, а її магнітуда в межах від 5 до 6 балів не створює серйозної небезпеки для населення.

«У зоні Вранча виникають глибокофокусні землетруси на глибинах від 140 до 180 кілометрів. Там увесь час підсувається одна плита під другу. Ці плити труться між собою, подрібнюються, і водночас генеруються сейсмічні хвилі, які доходять до поверхні, а ми сприймаємо це як землетруси», — зазначив Олександр Кендзера.

Фахівець також пояснив, що у глибинах вивільняється колосальний масив енергії, який поширюється хвилями на значну відстань, досягаючи практично кожної частини української території.

«Але від нас до епіцентру землетрусу в Румунії понад 800 кілометрів, тому очевидно, що землетруси такої інтенсивності не можуть спричинити небезпеку, наприклад, у Києві. До нас доходили лише відголоски підземних поштовхів, хоча й вони, ймовірно, могли налякати людей», — підкреслив фахівець.

Чи справді таких поштовхів не фіксували майже 50 років

Олександр Кендзера зауважив, що упродовж минулого сторіччя було задокументовано п’ять подібних випадків, які значно перевершували нинішній за силою.

«Сила землетрусу в його епіцентрі вимірюється у магнітудах, а інтенсивність проявів на поверхні — у балах. Очевидно, якщо магнітуда землетрусу була від 5 до 6 балів, то на поверхні більше 1–2 балів не було. Тож назвати цей землетрус сильним не можна, але водночас його не можна називати слабким», — роз’яснив учений.

Також сейсмолог нагадав, що у XX столітті підземні поштовхи магнітудою 5–6 траплялися регулярно, тоді як у поточному сторіччі спостерігалися явища силою від 3 до 5 балів.

«Але це ні про що не говорить — це нормальний перебіг подій і не є чимось таким, що може спричиняти небезпеку для людей. А те, що хиталися люстри та підстрибували меблі — це ж не смертельно. Коли ви їдете в автомобілі, у ньому теж трусяться ручки й кермо, але ж ви цього не лякаєтеся. Тобто це був землетрус середньої величини, який на території України не спричиняє жодної небезпеки», — акцентував експерт.

Науковець відкидає твердження, начебто поштовхів такої сили в Україні не траплялося ще з 1977 року.

«Були такі землетруси. Просто за цей період часу сталися сотні землетрусів, і їх список дуже й дуже великий. Цей не є якимось особливим. Ба більше, в Україні можуть бути ще сильніші землетруси від того, що стався вночі, але це не означає, що вони небезпечні, хоча захищатися від землетрусів усі повинні. Одна річ, коли будинок побудований за всіма вимогами та державними будівельними нормами, а інша — якщо будинок збудований без дотримання будь-яких норм. Такий дійсно може розвалитися від чого завгодно, і землетрус буде ні до чого. Тобто землетруси інтенсивністю 6–7 балів є небезпечними лише для погано побудованих споруд на території південного заходу України», — зауважив він.

Крім того, Олександр Кендзера уточнив, що найвиразніше землетрус відчувався в районах, прилеглих до кордону з Румунією, тобто на південному заході Одещини. За його оцінкою, наступні ймовірні сейсмічні коливання також відчуватимуться насамперед у цих південних куточках.

Чому неможливо точно передбачити дату та місце наступного поштовху

У минулому столітті потужна сейсмічна активність у районі Вранча проявлялася із циклічністю у 15–30 місяців. Нині ж спостерігається тривалий період відсутності відчутних катаклізмів у цьому осередку. Через це виникає певний ризик, оскільки чим тривалішим є накопичення енергії в надрах, тим відчутнішим здатне стати наступне стихійне явище.

Останні нічні події по суті підтверджують наукову гіпотезу щодо того, що тимчасове затишшя у вогнищі Вранча веде до нового вивільнення сил — можливе виникнення підземних поштовхів із магнітудою 7–7,5 бала. Проте вчений запевняє, що навіть за таких параметрів загрози для критичних об’єктів вітчизняної інфраструктури немає.

Як наголошує науковець, дослідники позбавлені можливості вирахувати конкретний час майбутнього поштовху, проте в цьому й немає ключової потреби задля безпеки населення.

«Одночасний прогноз часу та місця землетрусу неможливий за своєю природою, та й це не потрібно. Адже що людей найбільше цікавить: чи не зруйнуються будинки, мости та інші об’єкти. Для цього нам потрібно знати все про сейсмічну небезпеку регіону, яка виражається у балах шкали MSK-64 (12-бальна шкала інтенсивності землетрусів) для оцінки зовнішніх проявів і наслідків підземних поштовхів на поверхні», — пояснив Олександр Кендзера.

Він звернув увагу на те, що справа полягає не у слабкості наукових методів, а у фундаментальній фізиці процесів усередині літосфери, саме тому назвати точний часовий проміжок для майбутніх подій наразі не здатен ніхто.

«Не можна спрогнозувати землетрус ні за рік, ні за 10 років. Передбачити, чи буде він великим, чи слабким, надзвичайно важко. За дрібними або точковими коливаннями можна стежити, і щойно у вогнищі змінюються геофізичні поля, можна говорити про очікування землетрусу. Але це не прогноз, а лише припущення — точну відповідь не можуть дати ні геофізики, ні сейсмологи», — резюмував науковець.

А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!

Джерело: tsn.ua

Читайте далі
Жителі Арцизької громади могли відчути поштовхи: на Одещині зафіксували землетрус магнітудою 2,7
🔥 Найпопулярніше зараз
Куди зникла екссолістка «ВІА Гри» Альона Вінницька: психлікарня, криза у шлюбі та нове життяПутіну готують угоду під виглядом «перемоги»: у Трампа висунули Кремлю жорстку умовуМати Гайден Панеттьєрі назвала винного у загибелі доньки та пояснила, чому пропустила її похорон
Рейтинг статті
Сила Слова