Зміст
В Україні продовжують діяти воєнний стан і загальна мобілізація. До лав армії призивають військовозобов’язаних чоловіків віком від 25 до 60 років, за винятком осіб із належно оформленою відстрочкою або бронюванням.
Разом із тим порядок призову продовжує зазнавати змін. ЗМІ зібрали свіжі новини про мобілізаційні процеси в державі та роз’яснюють ключові деталі, які варто знати громадянам.
Вікові рамки призову та особливості для категорії 50+
У стінах Верховної Ради зараз не розглядають жодних законодавчих проєктів щодо коригування призовного віку. Наявні норми залишаються сталими: мобілізувати можуть військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років включно.
Про це під час спілкування з журналістами повідомив народний депутат, член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.
За словами посадовця, наразі мова не йде ані про підвищення, ані про зниження вікових меж. Ба більше, ймовірні ініціативи щодо зменшення планки призову до 20, 22 чи 18 років, на переконання нардепа, навряд чи здобули б підтримку народних обранців.
«Думаю, навіть якби з’явилися ініціативи знизити його від 25 до 20, 22 чи 18 років, шансів пройти через парламент вони не мали б», — наголосив депутат.
Водночас осіб віком від 50 до 60 років, як зауважив парламентар, сьогодні призивають не так активно, як раніше. Це зумовлено передусім тим, що далеко не всі військовозобов’язані цього віку спроможні ефективно виконувати завдання безпосередньо на фронті. Проте повного звільнення від служби для цієї групи закон не передбачає.
«Стандартний діапазон залишається незмінним — 25–60 років. Зрозуміло, що громадяни віком від 50 до 60 років далеко не завжди здатні ефективно виконувати завдання, пов’язані з бойовою службою, тому їх уже мобілізують не так активно, як раніше», — зауважив Веніславський.
Примусовий призов жінок на сьогодні не здійснюється — долучитися до лав Збройних сил України українки можуть виключно за власним бажанням.
У стінах парламенту запевнили, що зазначене питання зараз навіть не виноситься на обговорення, а відповідних законопроєктів у Верховній Раді немає.
Темпи мобілізації та новий порядок продовження відстрочок
Ще однією важливою зміною стало суттєве посилення нагляду за діяльністю військово-лікарських комісій. За оцінкою Веніславського, це безпосередньо позначилося на якісних характеристиках призовників.
Він розповів, що понад рік щомісячний показник мобілізації становить орієнтовно 30 тисяч осіб. Проте раніше чимала частина мобілізованих через вікові показники або стан здоров’я не могла повноцінно виконувати бойові розпорядження.
«Необхідний кількісний показник уже більш ніж рік тримається на рівні плюс-мінус 30 тисяч на місяць — стільки шляхом мобілізації залучається людей до військ. Але серед цих 30 тисяч була досить немала частина військовослужбовців, які або за віком, або за станом здоров’я не могли реально виконувати бойові завдання», — зазначив обранець.
Читати більше: «Добровільна основа» — що змінилося у правилах мобілізації жінок у серпні
Нині, за твердженням депутата, ситуація зазнає змін: зростає частка бійців, готових до виконання саме бойових місій, а чисельність призовників, яких розподіляють переважно до тилу чи служб забезпечення, помітно зменшується.
«Частка придатних до військової служби та виконання бойових завдань зростає. Відповідно, частка тих, хто може бути залучений лише до виконання завдань у тилу чи в підрозділах забезпечення, знижується», — пояснює Веніславський.
В Україні продовжує функціонувати механізм автоматичного поновлення чинних відстрочок від мобілізації. Ця процедура поширюється на 22 категорії громадян та покриває понад 90% зареєстрованих відстрочок.
У разі якщо юридичні підстави залишаються дійсними, а відомості відображаються у держреєстрах, громадянам не потрібно повторно йти до ЦНАП чи подавати папери. Перевірка потрібної інформації відбувається в автоматичному режимі.
Зокрема, автоматичний перерахунок доступний таким категоріям:
-
людям з інвалідністю та особам, яких визнано тимчасово непридатними до служби;
-
батькам трьох і більше дітей, а також особам, які самостійно виховують дитину віком до 18 років;
-
батькам дітей з інвалідністю або тяжкими захворюваннями;
-
батькам повнолітніх синів чи дочок з інвалідністю I або II групи;
-
громадянам, котрі постійно доглядають за важкохворими родичами чи близькими з інвалідністю;
-
опікунам осіб, яких у судовому порядку визнано недієздатними;
-
чоловікам і жінкам, чиї дружина або чоловік мають інвалідність I, II чи III групи, а також тим, у кого батьки мають інвалідність I чи II групи;
-
дружинам і чоловікам військовослужбовців, які мають спільну дитину;
-
студентам денної форми, аспірантам, науковим діячам, учителям та іншим педпрацівникам;
-
особам, чиї найближчі родичі загинули або пропали безвісти під час війни чи дії воєнного стану;
-
родичам Героїв України, відзначених посмертно за проявлену мужність під час Революції Гідності;
-
людям, яких позбавили волі внаслідок збройної агресії РФ, а також бійцям, поверненим із полону;
-
молоді віком від 18 до 25 років, яка оформила контракт на військову службу терміном на один рік.
Ключова вимога полягає в тому, що всі підстави мають залишатися чинними. Якщо ж життєві обставини зазнали змін або держреєстри містять застарілі відомості, автоматичне продовження може не спрацювати.
Для 12 категорій українців передбачено первинне оформлення відстрочки в онлайн-форматі через застосунок «Резерв+». Цим цифровим шляхом можуть скористатися люди з інвалідністю, тимчасово непридатні, багатодітні батьки, студенти, аспіранти та освітяни.
Коли оформити статус через мобільний застосунок не виходить, слід завітати до будь-якого найближчого центру надання адміністративних послуг (ЦНАП).
Якщо автоматичне поновлення статусу не відбулося, користувач побачить сповіщення безпосередньо в «Резерв+». Найчастішою причиною цього стає відсутність даних або некоректна інформація в офіційних базах.
У такій ситуації громадянину слід перевірити персональні відомості та актуалізувати їх за потреби. Після цього запит можна надіслати повторно через смартфон або звернутися особисто до ЦНАП.
Разом із тим за відсутності автоматичного продовження попередньо оформлена відстрочка діє до моменту спливу її офіційного строку. Тож військовозобов’язаним рекомендують своєчасно моніторити статус у застосунку.
Починаючи з 17 листопада 2026 року, у системі «Резерв+» оновили формат показу відомостей щодо тривалості відстрочки.
Відтепер кінцеву дату можна відстежувати безпосередньо на першому екрані електронного військово-облікового документа. Раніше громадянам доводилося формувати окремий витяг із реєстру та зберігати спеціальний файл.
Це зумовлено юридичним правилом, згідно з яким відстрочка діє на період мобілізації, а воєнний стан і загальний призов продовжуються окремими нормативними актами кожні 90 днів.
Відповідно, для збереження статусу необхідне одночасне дотримання двох критеріїв: подовження дії воєнного стану парламентом та збереження законних підстав у самого військовозобов’язаного.
Завдяки нововведенню українцям стало значно легше відстежувати дію свого документа без необхідності постійно генерувати нові файли з бази даних.
Зміни в системі бронювання та терміни дії воєнного стану
У жовтні Кабінет міністрів скоригував критерії бронювання військовозобов’язаних співробітників. Зазначені кроки спрямовані на запобігання зловживанням під час надання статусу критично важливого підприємства та покликані зробити модель бронювання збалансованою.
Федір Веніславський вважає своєчасним і виправданим перегляд правил визначення критичності. За його спостереженнями, інструмент, покликаний підтримувати економічну стабільність, в окремих випадках ставав способом заробітку на військовозобов’язаних, які хотіли уникнути призову.
Зокрема, окремі структури зі статусом критичних підприємств практично займалися комерційним бронюванням громадян.
«Тому логіка уряду зрозуміла: переглянути критерії критичності, з’ясувати, хто ними зловживає, і унеможливити такі зловживання. Але не можна застосовувати одну мірку до всіх суб’єктів і просто зменшувати для всіх кількість заброньованих на певний відсоток, щоб цих людей можна було мобілізувати до ЗСУ», — наголосив нардеп.
Водночас обранець підкреслив неприпустимість уніфікованого урізання квот для всього бізнесу без винятку. Це передусім стосується стратегічних підприємств оборонно-промислового комплексу.
Як повідомив Веніславський, оновлена концепція містить більш зважені рамки. Для оборонних заводів та компаній частку заброньованого персоналу планують скоригувати зі 100% до 95%. Організації, які успішно підтвердять статус критично важливих після ревізії, працюватимуть у чинному правовому полі.
Депутат висловив думку, що затверджені урядовцями норми можуть стати остаточною редакцією правил бронювання на середньострокову перспективу. Проте подальших точкових змін виключати не варто: якщо на практиці виявлять певні прогалини, їх неодмінно виправлять.
«Ми живемо в дуже динамічних умовах, тому говорити про остаточний варіант досить складно. Але, думаю, критерії, закладені в постанові Кабінету міністрів щодо бронювання, а також робота координаційного центру, який вироблятиме методологічні рекомендації щодо віднесення підприємств до критичних, мають вирівняти ситуацію й мінімізувати зловживання», — зазначив Веніславський.
Дію воєнного стану та процес загальної мобілізації в Україні пролонгували ще на 90 діб. Відповідне голосування Верховна Рада провела 26 жовтня.
Відтак наразі термін мобілізаційних заходів триває до 29 січня 2027 року. До аналогічного дня продовжує діяти й правовий режим воєнного стану.
Водночас військове командування РФ дедалі гостріше стикається з нестачею живої сили, адже кожного місяця окупаційна армія втрачає понад 40 тисяч осіб. На окремих відтинках передової рівень втрат сягає 50–70 росіян проти одного українського бійця.
Через колосальні втрати російська влада вже найближчим часом може вдатися до посилення мобілізаційних заходів.
-
людей з інвалідністю та осіб, тимчасово непридатних до військової служби;
-
батьків трьох і більше дітей, а також тих, хто самостійно виховує дитину до 18 років;
-
батьків дітей з інвалідністю або тяжкохворих дітей;
-
батьків повнолітніх дітей з інвалідністю I чи II групи;
-
громадян, які доглядають за тяжкохворими членами сім’ї або родичами з інвалідністю;
-
опікунів людей, яких суд визнав недієздатними;
-
чоловіків і жінок, які мають дружину або чоловіка з інвалідністю I, II чи III групи, а також тих, чиї батьки мають інвалідність I або II групи;
-
жінок і чоловіків військовослужбовців, які мають дитину;
-
студентів, аспірантів, науковців, учителів та інших педагогічних працівників;
-
людей, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час бойових дій чи воєнного стану;
-
родичів Героїв України, які посмертно отримали це звання за мужність під час Революції Гідності;
-
людей, позбавлених особистої свободи внаслідок російської агресії, а також військових, звільнених із полону;
-
громадян віком від 18 до 25 років, які уклали однорічний контракт на військову службу.
А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Джерело: tsn.ua
Куди зникла екссолістка «ВІА Гри» Альона Вінницька: психлікарня, криза у шлюбі та нове життя
Швидкісні дрони РФ дісталися заходу країни: у Рівному прогриміли потужні вибухи
Трьом знакам Зодіаку від 19 листопада стане легше: скинуть надмірний стрес
СуспільствоТрьом знакам Зодіаку від 19 листопада стане легше: скинуть надмірний стрес
СуспільствоНічний землетрус сколихнув Україну: сейсмологи пояснили загрозу нових поштовхів
СуспільствоНайпотужніші землетруси в історії України: коли земля здригалася найдужче і хто під загрозою
ЧитаютьПолітикаЗниження мобілізаційного віку в Україні: Веніславський розкрив позицію парламенту
Шоу-бізнесКуди зникла екссолістка «ВІА Гри» Альона Вінницька: психлікарня, криза у шлюбі та нове життя
Шоу-бізнесОстання обраниця Степана Гіги зворушила мережу спільним фото у день його народження
