У час, коли держава веде війну і кожна копійка є критично важливою, державні корпорації «Укргазвидобування» та «Укрнафта» протягом тривалого часу передають життєво необхідні підряди компаніям-посередникам. Головними фігурантами цієї справи стали Андрій Лябогов та Ярослав Телевний, які змогли сформувати справжню бізнес-імперію на постачанні критично важливого мінералу для буріння свердловин, усунувши при цьому можливість здорової конкуренції.
Важливість баритового концентрату для енергетики
Процес буріння нафтогазових свердловин потребує не лише потужної техніки, а й спеціалізованих матеріалів. Важливе місце серед них посідає баритовий концентрат (сульфат барію). Цей важкий мінерал додають до бурового розчину для стримування потужного підземного тиску та запобігання аварійним викидам нафти чи газу. Жодна серйозна розвідка або видобуток неможливі без використання бариту.
В Україні промисловий видобуток цього ресурсу практично відсутній, тому весь необхідний обсяг — близько 12–15 тисяч тонн на рік — завозиться з-за кордону. Щороку енергетична галузь витрачає на це від 150 до 210 мільйонів гривень. Проте останнім часом ці кошти спрямовуються не через відкриті європейські ринки, а через рахунки невеликих дніпровських фірм.
Компанії з мінімальним штатом та великі прибутки
Основними бенефіціарами цієї схеми стали дві структури: ТОВ «Торгова Трубна Компанія» (ТТК) під керівництвом Андрія Лябогова та ТОВ «Нова Інтерпрайз», де головним є Ярослав Телевний. Хоча обсяги державних контрактів вимірюються сотнями мільйонів гривень, ці назви приховують підприємства з ознаками фіктивності. У штаті ТТК офіційно працюють чотири особи, а у «Нової Інтерпрайз» — лише двоє.
Це не заважає компаніям показувати вражаючі фінансові показники. Якщо у 2023 році ТТК почала масово вигравати тендери на барит (на 144,6 млн грн у березні та 111,3 млн грн у вересні), то далі показники лише зростали. У 2024 році дохід від постачання бариту сягнув 158,4 млн грн, у 2025-му — зріс до 361,3 млн грн, а у 2026-му фірма отримала ще понад 300 мільйонів на додачу до інших контрактів. Тим часом компанія «Нова Інтерпрайз» також стабільно отримує десятки мільйонів гривень замовлень.
Читати більше: Заробіток на обороні: чиновник погорів на мільйонних оборудках під час закупівель
Порушення конкуренції та увага АМКУ
Механізм розігрування тендерів був доволі прозорим. Показовим став випадок із тендером «Укргазвидобування» на суму майже 158 мільйонів гривень. За контракт змагалися кілька фірм, серед яких були як фаворити, так і незалежні учасники. ТТК здобула перемогу, випередивши ПП «Альфа Люкс» на 11 тисяч гривень — різниця становила рівно одну гривню на одній тонні продукції. Водночас переможець пропонував товар тих самих турецьких та болгарських виробників, що й решта учасників.
Після втручання Антимонопольного комітету України з’ясувалося, що «Нова Інтерпрайз» підтверджувала свою кваліфікацію рекомендаційними листами, виданими їхнім прямим конкурентом — Андрієм Лябоговим та його ТТК.
У липні 2026 року АМКУ офіційно підтвердив антиконкурентні узгоджені дії. Компанії отримали штрафи по 25,95 млн грн кожна та заборону на участь у держзакупівлях протягом трьох років. Однак це не зупинило державні структури: того ж дня «Нова Інтерпрайз» отримала від «Укрнафти» черговий контракт на мільйони гривень.
Зв’язки з минулим та проблеми з якістю
Витоки співпраці ведуть до дніпровської фірми «Інко-Профит», де раніше співпрацювали Лябогов та родичі Телевних. Ще у 2021 році ці компанії фігурували в кримінальному провадженні щодо ухилення від сплати податків та відмивання грошей. Тоді під час слідчих дій правоохоронці вилучали значні суми готівки, проте справу згодом закрили у судовому порядку.
Окрім сумнівів щодо прозорості контрактів, питання викликає і якість продукції. Наразі ТТК перебуває в судовому спорі з «Укргазвидобуванням», яке вимагає повернути майже півтори тисячі тонн бракованого тампонажного цементу та компенсувати 40 мільйонів гривень збитків. У відповідь постачальник висуває зустрічні вимоги про нібито наявну заборгованість державного підприємства.
Попри відкриті кримінальні справи, мільйонні санкції від АМКУ та проблеми з якістю товарів, підприємства з мінімальною кількістю працівників залишаються пріоритетними постачальниками для енергетичних гігантів. Поки бюджетні кошти продовжують осідати на рахунках таких фірм, питання прозорості стратегічних закупівель залишається актуальним. А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Що ви думаєте про цю новину?
Обговорити цю новину у Facebook
