Українцям надходять підроблені платіжки за світло для викрадення банківських даних

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Зловмисники розсилають громадянам України фальшиві платіжки за електрику від імені Міністерства енергетики, намагаючись спрямувати їх на фішингові сторінки для заволодіння персональною чи платіжною інформацією. Аби уникнути пастки аферистів, заборонено переходити за сумнівними лінками, а будь-які відомості про нарахування слід перевіряти винятково через офіційні сервіси компанії, що постачає енергію.

Про відповідну загрозу попередила Національна поліція України. Правоохоронці підкреслюють, що інтернет-шахраї здатні застосовувати імейл-листи, чати у месенджерах чи інші канали комунікації, змушуючи громадян терміново перерахувати кошти за комунальні послуги.

У дійсності за цими сповіщеннями нерідко стоять шахрайські вебресурси, розроблені спеціально для викрадення конфіденційних та банківських відомостей. Також у деяких випадках злочинці спонукають користувачів завантажити на комп’ютерну техніку або мобільні телефони шкідливі програми.

📱 Наші Shorts🔔 Підписатися

«Слідство триває» - поліція перевіряє оточення Гайден Панеттьєрі у спр

Помідори «як із бочки» без оцту: простий рецепт для 3-літрової банки

Росія може атакувати НАТО найближчими роками: у розвідці США розкрили

Сімейна драма Кличка та Панеттьєрі: чому боксер забрав опіку над доньк

Федоров вимагає від Зеленского публічно відповісти про корупцію в оточ

Це його вибір, – Зеленський про відмову Федорова від усіх 4 запропонов

Корупція заважає завершити війну в сильній позиції, — ексміністр Федор

«Я буду дивитися, з ким пройшли шлях» - Михайло Федоров розповів, коли

«Ці люди зрештою програють»: Федоров пояснив, що призвело до його звіл

Бойфренд-аб'юзер Гайден Панеттьєрі вперше заговорив після її смерті: в

Як саме зловмисники маскують повідомлення

Організатори схеми надсилають потенційним потерпілим листи, оформлені під офіційні платіжні квитанції за електропостачання. У їхньому змісті зазвичай зазначено суму боргу, вимогу погасити нарахування або пряму пропозицію здійснити транзакцію через додане посилання.

Для надання розсилці більшої переконливості аферисти використовують назву Міністерства енергетики України, офіційні державні символи, підроблену айдентику та формулювання, притаманні діловому листуванню. Вони розраховують на те, що громадяни не з’ясовуватимуть походження повідомлення й одразу клацнуть на запропоноване посилання.

Після переходу за лінком людина опиняється на фальшивому ресурсі, який практично не відрізняється від офіційної сторінки банку, системи платежів або компанії-постачальника. На таких майданчиках відвідувачів намагаються змусити ввести:

• номер платіжної картки;
• термін її дії разом із захисним кодом CVV;
• облікові дані (логін та пароль) доступу до банківського кабінету;
• контактний номер телефону;
• особисту інформацію користувача;
• паролі та коди для підтвердження транзакцій.

Розкриття зазначених відомостей третім особам несе ризик втрати заощаджень, надання аферистам повного доступу до рахунків чи крадіжки акаунтів. Окрім того, загроза полягає не лише у заповненні платіжних форм. Завантаження файлів із сумнівних джерел здатне призвести до інфікування гаджета небезпечним вірусним софтом.

Що слід знати про офіційні нарахування

У Національній поліції окремо зауважили, що безпосередньо Міністерство енергетики України не виставляє рахунки побутовим споживачам та не проводить збір коштів за комунальні послуги. Формуванням та розсилкою платіжок за фактично спожиту енергію займаються лише ліцензовані постачальники, з якими клієнти підписали відповідні договори.

Саме через офіційні вебпортали постачальників, їхні мобільні програми, особисті онлайн-кабінети або інші верифіковані ресурси необхідно дізнаватися стан рахунку та здійснювати оплату. Через це будь-яка вимога заплатити за світло нібито від імені Міністерства енергетики має сприйматися як шахрайство.

Навіть присутність у тексті коректних даних, адреси проживання або орієнтовної суми до сплати не є доказом автентичності сповіщення. Кіберзлочинці нерідко користуються відомостями з відкритих баз, раніше злитими реєстрами або влаштовують масові розсилки навмання.

Ознаки небезпечних повідомлень та правила захисту

Насамперед варто звертати увагу на адресу відправника. Якщо квитанція надійшла з невідомої електронної скриньки, чужого номера або сумнівного профілю в месенджері, категорично не слід переходити за лінками чи завантажувати вкладення. Основними маркерами шахрайської пастки є:

• вимоги провести негайний розрахунок;
• сповіщення про вигадані штрафні санкції або заборгованість;
• підозріла чи нестандартна вебадреса за посиланням;
• наявність помилок у тексті та невластиве оформлення;
• вимога надати платіжні відомості начебто для «верифікації транзакції»;
• пропозиція встановити сторонні файли чи застосунки;
• залякування відключенням світла за несплату.

Утім, навіть грамотний текст не є стовідсотковою гарантією безпеки, адже фішингові розсилки можуть бути підготовлені доволі детально та містити елементи реальних ресурсів.

Найбільш безпечний метод перевірити стан нарахувань — особисто перейти на офіційний сайт чи у застосунок свого енергопостачальника, не користуючись посиланнями зі сторонніх повідомлень.

Отримавши підозрілу платіжку, не слід відповідати адресату, завантажувати вкладені файли або робити платежі на невідомих сервісах. Фахівці радять дотримуватися наступних дій:

• не відкривати посилання з підозрілих листів;
• не залишати персональні та банківські дані на сумнівних сторінках;
• відмовитися від завантаження неперевірених файлів і додатків;
• звіряти нарахування через персональний кабінет офіційного постачальника;
• за необхідності телефонувати до компанії за номерами з її офіційного сайту чи квитанцій;
• видаляти шахрайські листи та надсилати скарги на них через відповідні сервіси.

Якщо дані картки вже було введено на підробленому сайті, слід невідкладно звернутися до служби підтримки свого банку для блокування картки та зупинки підозрілих дій. У разі встановлення сумнівного додатка варто зупинити його роботу, просканувати пристрій антивірусом і проконсультуватися з фахівцями.

Слід додати, що зловмисники в Україні дедалі частіше використовують поточну ситуацію — наслідки ворожих ударів, вимкнення електроенергії та нарахування виплат — для маніпуляцій та створення нових шахрайських схем.

• номер банківської картки;
• термін дії картки та CVV-код;
• логін і пароль від банківського акаунта;
• номер телефону;
• персональні дані;
• коди підтвердження операцій.

• вимога негайно сплатити рахунок;
• повідомлення про вигадану заборгованість або штраф;
• посилання на сайт із незвичною адресою;
• граматичні помилки та нетипове оформлення;
• прохання ввести банківські дані для «підтвердження платежу»;
• пропозиція завантажити файл або застосунок;
• погрози відключити електроенергію через несплату.

• не переходити за посиланням у листі чи повідомленні.
• не вводити персональні та банківські дані на неперевірених сайтах.
• не завантажувати невідомі файли та застосунки.
• перевірити нарахування через офіційний кабінет постачальника.
• за потреби зв’язатися з компанією за номером телефону, вказаним на її офіційному сайті або в попередніх платіжках.
• видалити підозріле повідомлення та поскаржитися на нього через відповідний сервіс.

А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!

Джерело: obozrevatel.com