Мовознавці пояснюють, що суфікс -енко належить до так званих патронімічних. Простими словами, він означає «син когось» або «нащадок когось».
Наприклад: Коваленко – син коваля; Бондаренко – син бондаря; Петренко – син Петра; Ткаченко – син ткача; Шевченко – син шевця. Тож якщо ваше прізвище закінчується на -енко, найімовірніше, колись воно вказувало на професію або ім’я вашого предка. Своєрідний сімейний «паспорт» існував задовго до того, як з’явилися документи.
Причини поширення суфікса -енко
Якщо вам здається, що половина українців має прізвище на -енко, то це не така вже й вигадка. Саме цей суфікс став одним із найпродуктивніших в українській мові. Особливо активно такі прізвища поширилися у XVII столітті. Після Зборівської угоди 1649 року в козацьких реєстрах прізвища на -енко навіть переважали над усіма іншими. Наприклад, у Київському полку вони становили близько 60% від усіх записів.
Причина була доволі простою. До реєстрів переважно записували молодих козаків, яких називали за батьком. Якщо батька знали як Коваля, син автоматично ставав Коваленком.
Роль Запорозької Січі у формуванні прізвищ
Чимало сучасних українських прізвищ сформувалися саме в часи Запорозької Січі. Туди приходили люди з різних куточків України, нерідко змінюючи свої імена та прізвища. Нові прізвиська допомагали приховати минуле або просто вирізнитися серед інших козаків.
Саме тоді з’явилася величезна кількість прізвищ на -енко, серед яких були й досить колоритні. У козацьких реєстрах можна знайти навіть такі прізвища, як Голопупенко, Короцюпенко чи Дубогризенко. Здається, фантазії нашим предкам точно не бракувало.
Сьогодні прізвища на -енко залишаються одними з найпоширеніших в Україні. За даними мовознавчих досліджень, вони охоплюють близько 15% населення країни й поступаються за кількістю лише групі прізвищ на -ов/-ев/-єв.
А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Що ви думаєте про цю новину?
Обговорити цю новину у Facebook









