Руйнівні раптові повені на кордоні Непалу та Тибету забрали життя сотень людей, а ще понад півтори тисячі осіб досі зникли безвісти. Науковці переконані, що причиною цього жахливого стихійного лиха став масштабний обвал льодовика на горі Лангтанг-Лірунг, який сейсмологи зафіксували як землетрус магнітудою 5,2 бала.
Про це пише Daily Mail.
Причини катастрофи в Непалі та попередження вчених
Доктор Джонатан Каррівік, експерт із льодовикових повеней з Університету Лідса, наголошує, що глобальна зміна клімату невпинно нагріває гори, спричиняючи стрімке танення вічної мерзлоти та льодовиків. За його словами, ця катастрофа зовсім не є поодиноким випадком, а ймовірність подібних або навіть значно більших інцидентів зростатиме з кожним роком. Аналіз дослідницької групи Antarctic Glaciers, яка об’єднує зусилля півсотні провідних експертів, свідчить, що перед повінню в Непалі стався потужний зсув ґрунту та обвал льоду.
Цей колосальний об’єм льоду та каміння скотився з гори, змішався з осадовими породами від попередніх паводків і тимчасово перекрив русло річки Лхенде-Кхола. Така природна дамба спровокувала миттєве утворення величезного озера, яке невдовзі прорвалося і змело все на своєму шляху нищівним потоком води. Науковці зазначають, що подібні смертоносні події вже траплялися раніше: наприклад, у 2021 році масивний потік каміння та льоду вбив понад двісті людей і пошкодив дві гідроелектростанції.
Схожий жахливий інцидент стався у Канаді у 2020 році, коли 18 мільйонів кубічних метрів каменю впали у льодовикове озеро. Цей зсув викликав стометрові хвилі, які буквально проорали канал завдовжки десять кілометрів. Саме тому доктор Каррівік серйозно попереджає, що найближчим часом країни Північної Америки можуть зіткнутися з такою ж масштабною катастрофою, яку сьогодні переживає Непал.
Читати більше: Україна достроково накопичила 14,6 млрд кубометрів газу на зиму — Шмигаль
Глобальна загроза льодовикових озер
Хоча непальську трагедію спричинив безпосередній обвал, вчені б’ють на сполох через зростання ризику так званих проривних повеней льодовикових озер (GLOF). Це небезпечне явище виникає тоді, коли тала вода утворює біля підніжжя льодовика гігантську водойму, яку втримує лише тонка та нестабільна природна дамба. Якщо такий бар’єр не витримує тиску або руйнується через падіння льоду, мільйони тонн води з величезною швидкістю мчать униз, руйнуючи інфраструктуру.
Згідно з новим дослідженням, яке опублікував престижний журнал Nature Communications, сьогодні близько 15 мільйонів людей у всьому світі живуть у зонах підвищеної небезпеки. Автори роботи використали найсучасніші моделі для картографування цих територій і виявили, що понад половина з тих, кому загрожують проривні повені, проживають лише в чотирьох країнах: Індії, Пакистані, Перу та Китаї. Населення високогірних регіонів Азії, куди входять Гімалаї, Каракорум та Гіндукуш, перебуває під найбільшим ударом через високу щільність забудови поблизу льодовикових озер.
Найбільш вразливі регіони світу
Співавтор дослідження, доцент кафедри фізичної географії Плімутського університету доктор Метт Вестобі пояснює, що високогірна Азія є одним із регіонів, які нагріваються найшвидше на планеті. Тут проживає 62 відсотки всіх людей, які ризикують постраждати від таких повеней, зокрема три мільйони в Індії та два мільйони у Пакистані, причому понад мільйон осіб мешкає на відстані менше ніж десять кілометрів від водойм. Потепління клімату дестабілізує гірські схили, збільшуючи ризик каменепадів і лавин, які здатні запускати ланцюгові реакції та викидати колосальні об’єми води в густонаселені райони.
Водночас науковці наголошують, що попередні дослідження значно недооцінили небезпеку гірської системи Анд у Південній Америці. Кількість небезпечних льодовикових озер у цьому регіоні зросла на приголомшливі 93% з 1990 року, порівняно з 37% в гірських районах Азії. Нині Перу посідає третє місце у світі за рівнем небезпеки, а два з трьох найризикованіших річкових басейнів планети розташовані саме в Андах — це басейн річки Санта в Перу та Бені в Болівії.
Гляціолог з Ньюкаслського університету професорка Рейчел Карр зауважує, що ця загроза нависає не лише над віддаленими сільськими жителями. Багато великих міст безпосередньо беруть воду з андських льодовиків, тому руйнування цих систем може мати катастрофічні наслідки для мільйонів містян. Крім того, дослідники застерігають, що Північна Америка, зокрема Тихоокеанський Північний Захід і Канада, а також європейські Альпи стикаються з аналогічними викликами через активне заселення територій нижче за течією.
Головна проблема полягає в тому, що експерти фізично не здатні передбачити, де і коли саме станеться наступна масштабна повінь. Професорка Карр підкреслює, що великі події зазвичай трапляються рідше, але вони мають абсолютно випадковий характер, особливо коли їх провокують раптові зсуви ґрунту. Відповідно, повторення трагедії непальського масштабу в майбутньому є цілком неминучим, але спрогнозувати точний час і місце удару стихії наразі майже неможливо.
Нагадаємо, у гірських районах на кордоні Непалу й Китаю потужні повені та зсуви ґрунту знищили цілі поселення, призвівши до загибелі десятків людей і зникнення безвісти сотень іноземних туристів. Руйнівні наслідки стихійного лиха на кордоні Непалу та Тибету спровокували не лише сильні зливи, а й вкрай складний ланцюг небезпечних природних явищ.
А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
