📌 Коротко про головне:
- Російський паливний ринок страждає через системні атаки на нафтопереробні заводи.
- Власники АЗС обмежують продаж пального, щоб уникнути збитків через високі оптові ціни.
- Кремль боїться відпускати ціни перед виборами, попри ризик виникнення масштабного дефіциту.
Експерт пояснив, чому в Росії обмежують продаж бензину, коли може загостритися паливна криза та що стане вирішальним фактором.
Російський паливний ринок дедалі сильніше відчуває наслідки атак по нафтопереробній інфраструктурі. Поки влада РФ намагається стримувати ситуацію адміністративними методами, учасники ринку вже почали готуватися до можливого погіршення становища. Про це повідомив президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”, експерт з міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар в інтерв’ю Главреду.
За словами експерта, нинішні ліміти на продаж бензину в окремих регіонах РФ мають радше запобіжний характер. Причина полягає не у фізичній відсутності пального, а у проблемах, які виникають між різними сегментами ринку.
“Це поки що профілактичні обмеження, які вводяться, тому що оператори ринку бачать динаміку, зокрема, динаміку цін. Слід враховувати, що російський паливний ринок складається з двох великих сегментів”, — зазначив Гончар.
Експерт звернув увагу, що найбільші нафтові компанії РФ зберігають контроль над оптовими поставками та мають певний запас міцності навіть після пошкодження нафтопереробних об’єктів. Водночас складніше становище склалося для невеликих регіональних операторів.
“Оптовики підвищують ціни, бо їм потрібно більше грошей, адже нафтопереробка зазнала збитків. Натомість у роздрібних мереж можливості обмежені, і вони не можуть істотно підвищувати ціни, інакше потраплять під репресивні заходи влади”, — сказав експерт.
Саме через це на місцях дедалі частіше з’являються повідомлення про нестачу бензину. Втім, проблема полягає не в обсягах ресурсу, а в небажанні частини операторів працювати собі у збиток.
“Бензин начебто є, але дрібним мережам невигідно купувати його за нинішніми оптовими цінами й продавати в роздріб, бо заробити не вдасться. Тому певні закупівлі вони здійснюють і щось продають, але водночас намагаються обмежити обсяги реалізації, бо невідомо, що буде далі”, — наголосив Гончар.
Окремим викликом для Кремля залишається політичний фактор. На тлі підготовки до виборів влада не зацікавлена в різкому подорожчанні пального, навіть якщо ринок вимагатиме такого кроку.
Гончар вважає, що найближчі тижні стануть ключовими для оцінки реального масштабу проблеми.
“Для Кремля відпустити ціни — неприйнятний варіант з внутрішньополітичних міркувань: він не хоче провокувати невдоволення населення, адже восени відбудуться вибори до Держдуми РФ. Саме тому липень стане показовим місяцем, адже в червні в Росії ще використовуватимуть наявні запаси”, — зазначив він.
Наразі, за словами експерта, стратегічні резерви залишаються недоторканими. Це свідчить про те, що в Москві поки не вважають ситуацію критичною, хоча розвиток подій багато в чому залежатиме від подальшого стану нафтопереробки та дій регіональної влади.
При цьому додатковим фактором ризику може стати поведінка самих споживачів. Історія знає приклади, коли саме панічні закупівлі створювали значно більші проблеми, ніж реальний дефіцит.
“Оператори ринку, особливо дрібні мережі, вже намагаються хоч якось убезпечити себе. Звісно, для нас бажаний сценарій — це паніка на російській території та окупованих територіях, щоб люди почали масово скуповувати бензин у каністри й бочки, бо це спричинить виникнення паливної кризи та дефіциту”, — підкреслив Гончар.
Експерт нагадав, що схожа ситуація спостерігалася у США під час нафтової кризи 1973 року, коли страх перед нестачею пального лише посилив проблеми на ринку. На його думку, росіяни також бачать наслідки ударів українських дронів по об’єктах у глибині РФ, навіть попри небажання центральної влади відкрито коментувати такі атаки.
“І хоча центральна влада РФ мовчить щодо ударів наших дронів по Петербургу, але ж росіяни бачать, що відбувається. Тому важливо й надалі нарощувати інтенсивність ударів”, — сказав Гончар.
Що ви думаєте про цю новину?
Обговорити цю новину у Facebook
