- Росія застосовує нову тактику ударів по енергетиці
- Які області під основним прицілом ворога
- Що готує Росія
- Для яких двох міст найбільша ймовірність блекауту
- Яка ймовірність загальнодержавного блекауту
- Які міста можуть лишитись без опалення
- Яким регіонам загрожує блекаут
- Для чого Росія атакує атомну енергетику
- Чи можливий блекаут в Україні – позиція Міненерго
- Чи здатна Росія занурити Україну у блекаут
Жовтень 2025 року став одним із найжорсткіших місяців у війні з точки зору ударів по енергетичній інфраструктурі України. Російські війська сфокусувалися на енергооб’єктах, газовій та тепловій генерації, зруйнувавши кілька ключових станцій та підстанцій.
Внаслідок цієї стратегії — зафіксовано відключення світла в низці регіонів, зокрема, в Чернігівській, Сумській, Харківській, Дніпропетровській і Донецькій областях.
головне, що варто знати про атаки РФ на об’єкти енергетики та яким регіонам України загрожує блекаут.
Росія застосовує нову тактику ударів по енергетиці
Голова правління НЕК “Укренерго” Віталій Зайченко повідомив, що останнім часом російські війська змінили тактику та тепер завдають масованих ударів не по всій енергосистемі України, а по її окремих об’єктах у регіонах.
На більшості підстанцій уже споруджені захисні укриття, ефективність яких підтверджена десятками випадків, коли обладнання залишалося неушкодженим після атак. Роботи з укріплення продовжуються, і “Укренерго” фінансує їх за рахунок грантів та кредитів. Зайченко також поінформував дипломатів країн G7 про готовність енергосистеми до опалювального сезону, зазначивши, що мережа здатна забезпечити транспортування збільшених обсягів електроенергії взимку.
“Але ризики, зумовлені російськими обстрілами, лишаються дуже високими. Для посилення стійкості нашої енергосистеми, здатності швидко її відновлювати після обстрілів – нам потрібно продовжувати накопичувати запас дефіцитного устаткування. Без міжнародної підтримки – це дуже складно”, – вказує він.
Які області під основним прицілом ворога
Протягом останньої доби російські війська здійснили понад 26 атак на енергетичні об’єкти України, під постійними обстрілами залишаються кілька областей. Про це повідомила міністр енергетики Світлана Гринчук, зазначивши, що під ворожим прицілом щоденно перебувають Сумська, Чернігівська, Харківська, Дніпропетровська, Донецька, Одеська та Полтавська області.
Україна нині найбільше потребує додаткових систем ППО, засобів радіоелектронної боротьби та посилення фізичного захисту енергооб’єктів.
Гринчук також закликала міжнародних партнерів допомогти із заміною пошкодженого обладнання та наголосила на важливості накопичення запасів газу через постійні атаки Росії на газову інфраструктуру.
Варто зазначити, що з минулого тижня масштабні відключення електроенергії вже пережили Чернігів, Ніжин, Шостка та Славутич. Найскладніша ситуація залишається у Шостці, де запроваджено графіки подачі світла й води, триває відновлення газопостачання та мобільного зв’язку, а рятувальники облаштували “пункти незламності” та забезпечують людей гарячим харчуванням.
Що готує Росія
Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків попередив, що з жовтня Росія може посилити обстріли України, зокрема її інфраструктурних об’єктів.
У своєму відеозверненні він зазначив, що з 10 жовтня очікується зростання кількості атак і закликав громадян бути уважними під час повітряних тривог та підготуватися до можливих відключень електроенергії.
“Дай Боже, щоб їх (відключень — ред.)не було, але бачимо досвід інших міст, що ворог б’є по інфраструктурі. Я думаю, що кількість ударів буде зростати, особливо з 10 жовтня по всій Україні і для нашої громади теж є великі загрози”, — заявив міський голова у відео в Facebook.
Для яких двох міст найбільша ймовірність блекауту
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в коментарі для Укрінформу зазначив, що найбільші проблеми з електропостачанням нині спостерігаються у великих містах і регіонах, віддалених від фронту.
“Гіршої ситуації з точки зору можливого переривання електрики, ніж в Одесі та Києві, немає. Це два дуже дефіцитні енергорегіони”, – вказує він.
Дивіться відео заяви Харченка:
Яка ймовірність загальнодержавного блекауту
Він підкреслив, що наразі немає підстав говорити про загрозу масштабного блекауту взимку, однак у деяких областях можливі локальні відключення електроенергії, а також існують певні ризики для системи теплопостачання.
“Чи може кілька сконцентрованих хвиль атак на, перш за все, теплову генерацію призвести до неприємних для нас наслідків? Може. Одночасно не бачу жодних підстав говорити про якісь національні блекаути”, – сказав Харченко.
Експерт звернув увагу на можливість локальних відключень електроенергії в окремих регіонах через удари по конкретних енергетичних об’єктах. Водночас енергетикам вдається відновлювати постачання вже за кілька годин, тому на загальнодержавному рівні такі перебої майже непомітні.
Які міста можуть лишитись без опалення
Харченко підкреслив, що найбільшу небезпеку становлять можливі удари по об’єктах теплопостачання, особливо у містах, розташованих поблизу лінії фронту.
На його думку, місцеві органи влади вже зараз повинні подбати про резервне енергоживлення для теплових підприємств і розробити альтернативні схеми подачі тепла на випадок надзвичайних ситуацій.
Експерт також назвав міста, де існує підвищений ризик проблем під час опалювального сезону. Зокрема, у Кривому Розі можливі перебої з теплопостачанням навіть без атак з боку Росії. До групи ризику він відніс також Суми, Харків, Миколаїв та Одесу.
Харченко додав, що певні ризики зберігаються і для Києва, який залишається енергодефіцитним містом та залежить від стабільної роботи власних теплоелектроцентралей.
Яким регіонам загрожує блекаут
Голова Центру “Стратегія ХХІ” та експерт з енергетичної безпеки Михайло Гончар в інтерв’ю Главреду прокоментував удари Росії по енергетиці, наголосивши, що нічого принципово нового очікувати не слід — Москва продовжить те, що робила з 10 жовтня 2022 року.
“Росія дещо змінила тактику: три роки тому вона намагалася накрити крупні підстанції енергосистеми по всій території України, щоб спричинити блекаут і змусити народ вийти на вулиці задля знесення влади, але цього не сталося; влітку 2024 року, на піку спеки, Росія спробувала повторити це, але теж нічого не вийшло; і тепер РФ змінила тактику і вибиває місцеві об’єкти енергетики в прикордонних та прифронтових регіонах, тобто на Чернігівщині, Сумщині, Харківщині, Дніпропетровщині та Запоріжжі”, – вказує він.
За його словами, росіяни змінили тактику, бо об’єкти “Укренерго” відносно надійно укріплені й багато пошкоджень уже відновлено. Вони зрозуміли, що хвилею ударів досягти ефекту важко, тож почали вражати слабко захищені підстанції та мережі обленерго.
“Запас ракет і дронів у Росії не безмежний. Вона хотіла досягти цього і в 2023 році, але не вийшло, і в 2024-у, але теж не вийшло. Звісно, для людей на Сумщині та Чернігівщині, де доводиться сидіти без світла по кілька днів, це проблема, але ж це локально. Просто десь для відновлення потрібно кілька годин, десь кілька днів. Ми до цього готові”, – наголошує він.
Для чого Росія атакує атомну енергетику
1 жовтня внаслідок російського обстрілу енергетичної інфраструктури у Славутичі на об’єктах Чорнобильської АЕС стався блекаут, який тривав понад три години. Військовий експерт Михайло Жирохов у ефірі “Радіо НВ” зазначив, що російські війська почали цілеспрямовано атакувати українську атомну енергетику, чого раніше не спостерігалося.
“Прогнозів того, що найближчим часом зміниться ситуація на краще, немає. Тому що росіяни зараз атакують вже те, що не атакували 2022-го. Я маю на увазі інфраструктуру атомної енергетики. 2022-2023-го вони фактично вибили теплову електроенергетику”, — підкреслив експерт.
Він зауважив, що попри знищення Україною близько 38% потужностей російських нафтопереробних заводів, це не вирішує критичних проблем із енергопостачанням у прифронтових регіонах. За його словами, труднощі з паливом у Росії не можна порівнювати з тим, що сотні тисяч українців залишаються без світла. Жирохов наголосив, що ситуація на прифронтових територіях напередодні опалювального сезону може стати катастрофічною, адже нині близько 570 тисяч людей на Чернігівщині, Харківщині та Сумщині залишаються без електроенергії.
Чи можливий блекаут в Україні – позиція Міненерго
В Україні підготовлено кілька сценаріїв проходження опалювального сезону з урахуванням усіх можливих ризиків. Водночас поки що передчасно робити прогнози щодо тривалих відключень електроенергії чи газу. Про це під час брифінгу 7 жовтня повідомила міністерка енергетики Світлана Гринчук.
“Говорити про те, що у нас будуть довготривалі відключення світла, зарано. Ми тримаємо ситуацію під контролем і намагаємося робити все необхідне, щоб цього уникнути”, — сказала очільниця Міненерго, передає ТСН.
Вона нагадала, що минулі роки показали — ситуація може змінюватися щодня, тому міністерство готове до будь-яких, навіть найскладніших сценаріїв. Водночас є сподівання, що завдяки злагодженій роботі вдасться зберегти стабільність енергосистеми й уникнути тривалих перебоїв з електропостачанням.
Гринчук також зазначила, що подальший розвиток подій залежатиме від інтенсивності російських атак і темпів відновлювальних робіт.
“Я не буду, як більшість експертів перед зимою, прогнозувати, що у нас буде по 10–12–20 годин без світла. Ми це чуємо постійно”, — акцентувала міністерка.
Чи здатна Росія занурити Україну у блекаут
Політичний і економічний експерт Тарас Загородній в інтерв’ю підкреслив, саме РФ намагається нав’язати думку, що нібито відповість на наші удари по її нафтопереробній інфраструктурі — однак насправді все відбувається навпаки. За його словами Україна лише захищається і дає відповідь.
“Думаю, якби Росія могла занурити нас у блекаут, вона б давно вже це зробила. Але, на відміну від нас, Росія або зовсім не може відновити якісь уражені об’єкти, або не може зробити цього швидко. Так, наприклад, об’єкти нафтопереробки відновити без західного обладнання РФ не може, наприклад, ректифікаційні колони НПЗ – таку колону і в мирний час потрібно відновлювати десь рік, а під час війни та в умовах санкцій це взагалі неможливо. А в України є можливості відновлювати енергетику, зокрема за допомогою наших західних партнерів”, – резюмував він.
