«лукашенко подзвонив 24 лютого, сказав, що не може завадити російській армії заходити з білорусі в Україну»
— На третій день великої війни рф заявила, що готова вести переговори з Україною, для цього направляє делегацію в білорусь, — розповів «ФАКТАМ» Володимир Головко. — Керівництво нашої країни відповіло, що в білорусі вести переговори не будемо, бо з її території відбувається збройна агресія. Російська пропаганда використала цю відповідь у світовому масштабі — мовляв, Україна відмовляється від переговорів.
— Але все ж вони відбулися саме в білорусі. Що змусило президента Зеленського погодитись на це?
— Я маю версію щодо цього. Зеленський погодився направити делегацію в білорусь після того, як відбулася зустріч путіна з лукашенком. Моє припущення полягає в тому, що по завершенні цієї зустрічі лукашенко додзвонився до Зеленського і пригрозив, що білоруська армія вступить в війну, якщо Україна не погодиться вести переговори на території білорусі. Тоді ж путін заявив про переведення Стратегічних ядерних сил російської федерації в повну бойову готовність. Київ, на мою думку, під тиском погодився направити в білорусь делегацію перемовників. Її очолив голова фракції «Слуги народу» у Верховній Раді України Давид Арахамія.
До речі, в інтерв’ю відомій журналістці Наталії Мосейчук він розповів, що перший дзвінок на його телефон від лукашенка був увечері першого дня великої війни. Поруч знаходився президент Зеленський. Він відмовився спілкуватися з лукашенком. Арахамія включив звук телефона назовні, щоб все ж послухати, яку інформацію хоче донести лукашенко. Той сказав, що не може завадити російській армії заходити в Україну з білорусі й запускати звідти ракети. Також не в силах заборонити російським військам користувалися білоруською інфраструктурою. «Але гарантую, що жоден білоруський солдат не перетне кордон України», — процитував лукашенка Арахамія. До того лукашенко тоді запропонував посередництво білорусі в переговорах України з росією.
Тут слід сказати, що, як правило, історики пишуть свої книги, широко використовуючи документи. Але в випадку моєї нинішньої праці було інакше, адже переважна частина офіційної документації ще засекречена. Тому публікації в ЗМІ свідчень безпосередніх учасників подій та інша інформація в медіа стала основними джерелами інформації, яку я використав при написанні «Вторгнення 2022. Широкомасштабна агресія Росії проти України».
— Як проходили переговори?
— Арахамія доволі детально розповів про це в інтерв’ю Наталії Мосейчук. За його словами, спочатку домовилися, що переговори відбудуться на україно-білоруському кордоні, але врешті передомовились і остаточним місцем зустрічі стала Біловезька Пуща. Їхали кружним шляхом: на потягу до Польщі, а там сіли на американські військові вертольоти Black Hawk, які доправили українську делегацію на військовий аеродром в білорусі. Там наші перемовники пересіли на білоруські військові гелікоптери, лукашенко дав кожному члену української делегації по 2−3 охоронці.
Давід Арахамія розповів в інтерв’ю, що основних завдань перед нашою делегацією було два. Перше — це закріпити повноваження чинної української влади вести переговори. Тобто підтвердити її суб’єктність. Адже, росія могла б оголосити президентом України медведчука або, скажімо, януковича, і після цього про переговори з чинною українською владою мови вже бути не могло. В інтерв’ю Арахамія зазначив, що перед виїздом делегації в білорусь Зеленський сказав йому: російська сторона має визнати, що з нами можна вести переговори. «Після другої зустрічі делегацій в Біловезькій Пущі путін заявив по телебаченню, що росія вважає чинну українську владу легітимною і готова вести з нею переговори», — наголосив Арахамія. Тож перше завдання було виконано.
Другим завданням нашої делегації було тягнути час. «Ми фактично були „димовою завісою“ ЗСУ, консультувалися з ними, діяли залежно від їхніх планів. В одних випадках ми вступали в довгі дискусії, в інших — скорочували обговорення, щоб у них (росіян) складалось враження, що вони чогось добиваються», — поділився деталями переговорів Арахамія.
«Арахамія висловив сподівання, що через 2−3 тижні вдасться напрацювати рішення, яке буде влаштовувати обидві сторони, і підписати мирну угоду з росією»
— Що в Мінську запропонувала російська делегація?
— Її ключовою вимогою була відмова України від вступу в НАТО. За словами Арахамії, москва на словах на багато що погоджувалась, але виводити свої війська з захоплених територій зразу ж після можливого підписання угоди не хотіла — мовляв, хай спочатку Україна виконає все, що буде в угоді, а вже після того росія виведе війська. Фактично це була нечесна гра. Російське керівництво розуміло, що план відкритого нападу на Україну виявився невдалим. Тож рф треба передишка, щоб, врахувавши свої помилки, напасти знову.
На переговори її представники приїхали в Біловезьку Пущу з чернетками вигідних для росії протоколів, вимагали, щоб українська делегація підписала це. Наші сказали: ми вас почули, повертаємося в Київ вивчати ваші пропозиції. Так було вирішено два завдання: підтвердили чинність діючого президента України й затягнули час для Сил оборони.
— Після того переговори продовжилися?
— Так, далі вони тривали в режимі онлайн. До речі, в інтерв’ю Наталії Мосейчук Давид Арахамія розповів, що навчив членів російської делегації користуватися ZOOM (програмою для проведення відеоконференцій. — Авт.). Росіяни спочатку відмовились, заявивши, що це американська розробка, тому вони їй не довіряють. Запропонували російську, яка, за словами Арахамії, дуже швидко вийшла з ладу. Тож росіянам довелося погодитись на ZOOM.
Надалі посередником в переговорах виступав президент Туреччина Реджеп Тайїп Ердоган: телефонував Зеленському і путіну, добиваючись проведення переговорів в Стамбулі.
— Наступний раунд україно-російських переговорів був в Туреччині?
— Так, в Стамбулі. Вони почалися 29 березня. В той же день в переговорній залі заступник міністра оборони рф Фомін заявив, що російська сторона добровільно вирішила вивести свої війська з Київської, Чернігівської та Сумської областей. Про це також сказали помічник путіна мединський і міністр оборони рф шойгу, назвавши це рішення «жестом доброй воли». Насправді, вони брехали. Адже поступовий відхід з цих українських областей російської армії почався ще з середини березня. Противник був змушений на це піти, бо Сили оборони України розгромили багато його підрозділів. За декілька днів до початку україно-російських переговорів в Стамбулі відхід військ рф різко прискорився. Тобто, це не був «жест доброй воли», а вимушене рішення москви.
— Яку мету ставила Україна на переговорах у Стамбулі?
— Закінчити війну на прийнятних умовах. Якби росія пішла на поступки, вдалося б домовитись про мир.
— Які саме поступки задовольнили б українську сторону?
— Поки що це закрита інформація. На початку квітня 2022 року (тобто коли переговори в Стамбулі вже тривали) президент України Володимир Зеленський підписав Указ, в якому затверджені учасники української делегації й директиви для цих переговорів. Директиви мають гриф «Таємно». Я не маю доступу до секретних документів, тому не можу сказати, на яких умовах керівництво нашої країни погодилось би підписати мирну угоду (або перемир’я) з рф. Правда, з цього приводу є деяка інформація в ЗМІ. Наприклад, що Україна начебто була готова оголосити про свій нейтральний статус, піти на певне скорочення Збройних Сил.
Що практично не викликає сумніву, так це те, що суттєво відрізнялась позиція України на переговорах 28 лютого і через місяць — 29 березня. Адже за цей час наша країна продемонструвала, що може і готова ефективно давати відсіч ворогу. Тому не дивно, що у квітні перелік наших пропозицій збільшився. Україна зокрема запропонувала включити в питання переговорів між Володимиром Зеленським і путіним не тільки статус ОРДЛО, але й — Криму (в березні цієї пропозиції не було).
До того ж після стамбульського раунду переговорів голова української делегації Давід Арахамія публічно висловлював сподівання, що через 2−3 тижні вдасться напрацювати рішення, яке буде влаштовувати обидві сторони, і підписати мирну угоду з росією.
— Чому ці переговори так і не дали результату?
— Якщо відповісти коротко, то через ненажерливість путіна. В онлайн-режимі перемовини тривали весну і літо. Цьому сприяли посередники — лідери Франції, Німеччини, Туреччини, дзвонили з тими чи іншими пропозиціями Зеленському і путіну. Президент Індонезії приїздив в Київ, а потім — в москву, намагаючись посприяти перемовинам. Але передумов для підписання угоди з росією не було, тому її й не уклали. Остаточно переговори зупинилися після того, як путін заявив про намір анексувати окуповані українські території. У відповідь РНБО України своїм рішенням заборонила президенту держави вести переговори з нинішнім політичним керівництвом росії.
До речі, нагадаю, що залякування аварією на Запорізькій АЕС (найбільшій в Європі) росія почала в серпні 2022 року — тобто напередодні проведення псевдореферендумів на окупованих територіях про їх входження в склад рф. Тож, радше за все, залякування радіаційною аварією було частиною кампанії з інформаційної підготовки до привласнення українських територій.
— А до того на чому базувався розрахунок української сторони, що путін піде на підписання угоди, прийнятної для обох сторін?
— Наша логіка, на мою думку, була така: Сили оборони України продемонструють на полі бою здатність і бажання захищатися, російському керівництву стане остаточно зрозуміло, що війна надовго, і це змусить його домовлятися. Але путін обрав шлях поглиблення конфронтації. І зараз він фактично дає зрозуміти, що війна триватиме, доки він живий.
Що ви думаєте про цю новину?
Обговорити у Facebook
