Мобілізація в Україні потребує змін: що заявив генерал

Зміст

Процес мобілізації в Україні потребує оновлення, адже накопичується чимало труднощів, які в майбутньому можуть суттєво ускладнити загальну ситуацію, переконаний генерал-лейтенант Ігор Романенко.

Для нормального перебігу мобілізації необхідні корективи в законодавстві. Втім, наразі ключові підходи практично не зазнають змін, що породжує значну кількість спірних і проблемних питань.

Таку позицію військовий експерт, генерал-лейтенант Ігор Романенко висловив у своєму коментарі медіа.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

📱 Наші Shorts🔔 Підписатися

Помідори «як із бочки» без оцту: простий рецепт для 3-літрової банки

Росія може атакувати НАТО найближчими роками: у розвідці США розкрили

Сімейна драма Кличка та Панеттьєрі: чому боксер забрав опіку над доньк

Федоров вимагає від Зеленского публічно відповісти про корупцію в оточ

Це його вибір, – Зеленський про відмову Федорова від усіх 4 запропонов

Корупція заважає завершити війну в сильній позиції, — ексміністр Федор

«Я буду дивитися, з ким пройшли шлях» - Михайло Федоров розповів, коли

«Ці люди зрештою програють»: Федоров пояснив, що призвело до його звіл

Бойфренд-аб'юзер Гайден Панеттьєрі вперше заговорив після її смерті: в

Ексміністр оборони Федоров отримав бронювання у фонді Сороса через три

Хто насправді має відповідати за мобілізаційні процеси

Як зазначив фахівець, сьогодні істотна частка відповідальності за цей напрям де-факто покладена на командування Сухопутних військ, що є помилковим підходом. Адже координувати та організовувати такі процеси мають передусім урядовці та профільні цивільні органи державної влади.

Зараз Кабінет Міністрів почав більш прицільно займатися мобілізаційною тематикою. Утім, основні зусилля спрямовані переважно на громадян, які вже стоять на обліку і працюють у правовому полі. Зокрема, тривають ревізії бронювань, аби виявити випадки неправомірного надання відстрочок.

«Безумовно, це потрібно робити, адже в системі бронювання також можуть бути корупційні механізми. Але таким підходом ми охоплюємо лише тих, про кого державі й так відомо. За наявними оцінками, є понад 200 тисяч осіб, яких відносять до тих, хто ухиляється від виконання обов’язків, пов’язаних із мобілізацією. Окреме питання — військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини», — сказав Романенко.

На переконання експерта, розподіл відповідальності має бути максимально прозорим. У випадках прямих правопорушень реагувати повинні саме правоохоронці, насамперед співробітники поліції. Адже нині військовим доводиться виконувати ту роботу, яка належить до компетенції інших державних інституцій.

Читати більше: Зміни в мобілізації: генерал Романенко вказав на серйозну помилку влади

«Я не заперечую необхідності притягувати до відповідальності представників ТЦК, які самі порушують закон. Закон повинен однаково діяти і для працівників ТЦК, і для всіх інших громадян. Але не можна зосереджувати всю увагу лише на можливих порушеннях з боку представників ТЦК, залишаючи без належного реагування інші проблеми. На мою думку, поліція знає про значну кількість випадків ухилення та самовільного залишення частин. Однак активна робота в цьому напрямку може бути непопулярною, а посадовці не завжди готові брати на себе відповідальність за такі рішення», — вважає він.

Порушення закону та мотивація до служби

Крім того, існує виразна диспропорція між мірою покарання за ухилення від закону та проходженням військової служби. Романенко впевнений, що наявна правова база не дає належного стимулу для виконання громадянського обов’язку.

«Зараз законодавство таке, що краще піти в тюрму, ніж у Збройні сили. І поки цього не змінити, зрушень у мобілізації не буде. Я говорю про необхідність переглянути відповідальність за невиконання законодавчих вимог. Держава повинна створити зрозумілу систему, у якій кожен відповідає за свої дії, а порушення не залишаються без належної правової оцінки», — підкреслив генерал-лейтенант.

Другий принциповий момент полягає в тому, які структури мусять взаємодіяти з громадянами на місцях. Перевірочні заходи, визначені нормами закону, зобов’язані здійснювати правоохоронці відповідно до власних повноважень. Експерт наголосив: доки компетенції цивільних відомств фактично замикаються на командуванні Сухопутних військ, механізм триматиметься на застарілих методах, а реформування не принесе очікуваного ефекту.

Водночас наразі розглядається аудит близько 5% рішень щодо бронювання, аби встановити незаконні випадки оформлення. Проте ці перевірки знову фокусуються лише на офіційно зафіксованих у реєстрах особах. Натомість громадяни, які перебувають поза межами обліку або прямо уникають вимог, залишаються серйозною проблемою, що вимагає системних кроків, зауважив Романенко.

«Усі відповідальні посадові особи повинні виконувати свої функції. Уряд — організовувати державну політику, правоохоронці — реагувати на порушення закону, військове командування — забезпечувати виконання бойових завдань і підготовку особового складу. Я побоююся, що необхідні рішення можуть знову відкласти до того моменту, коли ситуація стане значно складнішою», — зазначив він.

Якщо кремлівське керівництво вдасться до нової хвилі призову і мобілізує додатково ще 300 тисяч осіб, ці резерви спрямують на посилення наступального тиску. У такому разі оборонцям доведеться наздоганяти зміну ворожого потенціалу постфактум, тоді як вчасна підготовка значно спростила б стримування армії рф.

Перевірки телефонів під час воєнного стану

На тлі дії воєнного стану та загальної мобілізації під час перевірки військово-облікових документів нерідко виникають суперечки, зокрема щодо спроб перегляду вмісту приватних смартфонів. Юристи уточнили правові межі дій представників ТЦК.

Зокрема, вимагати розблокувати ґаджет або примусово перевіряти особисті файли на вулиці за власним бажанням військові чи правоохоронці права не мають. Стандартний контроль документів чи поверхневий огляд речей не передбачає доступу до приватних цифрових даних.

На блокпостах огляд телефона допускається виключно за добровільної згоди власника або у рамках відкритого кримінального провадження, коли пристрій фігурує як речовий доказ. Якщо ж виникли конкретні підстави підозрювати несанкціоновану фіксацію оборонних рубежів чи техніки, відмова надати матеріали для перевірки може спричинити затримання, доправлення до відділку поліції та вилучення телефона в межах офіційного процесу. Проте без дотримання визначених процедур довільно втручатися в особисті пристрої заборонено.

А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!