“Китай може пожертвувати дрібним пішаком на кшталт Росії”, – Несміян про переговори Сі та Макрона –

Заради досягнення своїх економічних цілей у Європі Китай, який перебуває у кризі, може пожертвувати дрібними пішаками на кшталт Росії, пише експерт Несміян.

Візит Сі Цзіньпіна до Франції та до низки європейських країн синхронізовано з візитами інших європейських керівників до Пекіна. І одразу після європейського турне Сі Цзіньпін викликає на розмову Путіна. Практично зі словами “нам потрібно серйозно поговорити”, пише російський економічний аналітик та блогер Анатолій Несміян.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

За його словами, Китай готовий пожертвувати Росією заради міцних економічних зв’язків із Європою. Саме на цьому наполягають головні європейські лідери, наголошуючи на ролі Китаю у допомозі Росії на тлі війни з Україною.

“У Європи є певний важіль впливу на Китай. Китайська економіка слабка… Китайцям потрібен доступ до європейських інвестицій, європейських технологій, але цей важіль працює тільки в тому випадку, якщо Європа єдина і посилає однакові сигнали”– заявив The Wall Street Journal старший радник китайського напряму дослідницької компанії Rhodium Ной Баркін.

Європейський ринок для Китаю неймовірно важливий, тому Сі Цзіньпін має знайти компроміс.

“Китайці можуть для вирішення цього завдання пожертвувати дрібними пішаками на кшталт Росії. І вже прозвучала заява Сі Цзіньпіна, що Китай разом із Францією шукатиме шляхи врегулювання російсько-українського конфлікту. Не разом із Росією, зауважимо (хоча б як з безпосереднім учасником і нібито союзником) ), а з Францією. Для китайців акценти та нюанси дуже важливі, потрібно врахувати.“, – пише Несміян.

Залежно від того, як переговорять Сі та Макрон, до Пекіна і викликають на килим Путіна – доводити керівне рішення. Ну, а там дивись сам: ми тебе попередили, зазначає експерт.

У тандемі Китай – Росія ніякого вже натяку на рівне партнерство немає, воно є лише у мріях пропагандистів. У ньому явно видно начальник і щонайменше явно – підлеглий.

Макрон намагається показати єдиний фронт, запросивши голову Європейської комісії Урсулу фон дер Ляйєн приєднатися до нього в Парижі на початку зустрічі з Сі. Фон дер Ляйєн була скалкою в боці Пекіна, звинувачуючи Китай у прагненні до глобальної гегемонії та попереджаючи, що відносини Європи з Пекіном залежатимуть від його дій щодо України.