Зміна курсу чи гра на публіку: що насправді відбувається у відносинах Китаю та Росії

В мережі з’явилася інформація, що Сі Цзіньпін оголосив про повне припинення підтримки РФ та висунув жорстку публічну вимогу вивести війська з України. Вперше з моменту вторгнення Китай офіційно та публічно засудив дії Кремля, перейшовши від дипломатичного нейтралітету до прямої конфронтації з російським режимом.

Ця заява кардинально змінює статус КНР у поточному конфлікті: відтепер найбільша економіка Азії офіційно визнає війну Росії проти України «агресивною» та вимагає відновлення територіальної цілісності Української держави.

Купівлю російських енергоресурсів (нафти і газу) у колосальних обсягах; Постачання мікросхем, електроніки, верстатів та компонентів подвійного призначення, без яких російський ВПК неспроможний функціонувати;

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Військові та політичні оглядачі зазначають, що публічний демарш Пекіна спровокує лавиноподібний ефект доміно у внутрішній політиці РФ. Російські еліти, олігархи та військове командування усвідомлюють, що без Китаю продовжувати бойові дії неможливо фізично — у армії РФ просто закінчаться ресурси для виробництва та модернізації зброї.

Інші ж джерела повідомляють, що Китай готує другий імпортний термінал для прийому партій скрапленого природного газу з російського підсанкційного проєкту «Arctic LNG 2».

Про це Reuters повідомили три джерела, обізнані з цим питанням, передає Укрінформ.

За словами джерел, новий СПГ-термінал, яким керує державний трубопровідний гігант PipeChina, побудували у Лункоу в провінції Шаньдун на сході Китаю. За словами джерел, об’єкт має бути готовий приймати вантажі з «Arctic LNG 2» до жовтня, коли почнеться пік зимового попиту.

Для російського проєкту це стане рятівним колом, оскільки він знаходиться під жорсткими санкціями, а сам російський експорт газу постраждав від рішення Європи припинити закупівлі. Водночас нафтовий сектор РФ зазнає тиску через атаки з боку України.

Наявність другого імпортного терміналу дозволила б Китаю приймати більші обсяги російського підсанкційного СПГ, а також надала б проєкту «Arctic LNG 2» — розрахованому на виробництво 19,8 млн тонн на рік — ще один експортний ринок збуту.

Ні «PipeChina», ні «Новатек», мажоритарний власник «Arctic LNG 2», не відповіли на запит Reuters про коментар.

Китай, єдиний відомий покупець вантажів «Arctic LNG 2», від серпня 2025 року отримував поставки через термінал «PipeChina» у місті Бейхай (провінція Гуансі). Відтоді, згідно з оцінками компанії Kpler, порт Бейхай прийняв 41 партію, або 2,6 мільйона тонн, СПГ від «Arctic LNG 2» — значна частина з яких надійшла через два плавучі сховища в Росії. Крім того, він прийняв три партії СПГ з російського терміналу «Портовая», на який також накладені санкції.

За даними китайської митниці, Китай, який є найбільшим у світі імпортером СПГ, минулого року закупив у Росії 7,57 млн тонн.

Лункоу вважається логічним вибором, оскільки, як і Бейхай, він експлуатується компанією PipeChina і розташований ближче до плавучого сховища «Коряк» на Далекому Сході Росії, де зберігаються та перевантажуються партії газу з «Arctic LNG -2», зазначили джерела.

Інше джерело повідомило, що термінал «Dalian LNG» тієї ж компанії PipeChina на північному сході Китаю також розглядається як потенційний майбутній пункт прийому.

Як повідомило окреме джерело, «Новатек» нещодавно активізувала набір персоналу в Китаї.

Минулого року «Новатек» з серпня знизила ціни на СПГ-вантажі на 30–40%, щоб залучити китайських покупців попри санкції.