Насправді за час війни було кілька успішних епізодів протидії російській стратегічній авіації.
Наразі Україна не має інструментів для знищення в повітрі російських стратегічних ракетоносців, які регулярно обстрілюють українську енергетику, запускаючи ракети з района Саратова чи Каспійського моря. Однак цілком можливо, що робота над цим ведеться у повній таємниці. Про це у своєму Фейсбук пише військовослужбовець 413-го полку СБС “Рейд”, експерт з озброєнь Іван Киричевський. unian.ua
Він зауважив, що у військовій історії насправді уже був засіб для перехоплення радянських бомбардувальників Ту-95 на особливо великій дальності. Йдеться про надпотужні зенітні ракети CIM-10 Bomarc, які у 1959-1972 роках стояли на озброєнні армій США та Канада і в одній з версій мали дальність до 800 кілометрів.
Киричевський описує досить монструозну конструкцію, що мала довжину у понад 13 метрів і важила більше 7 тонн. І ключовим було те, що вона мала ядерну боєголовку, бо тодішні технології не могли забезпечити точне влучення в літак на такій відстані.
Зрештою американці відмовилися від цієї ракети, коли епоха вільно падаючих атомних бомб закінчилася і Радянський союз перейшов на ядерні ракети, яким для удару по США бомбардувальник не потрібен.
За словами Киричевського, повністю ідею далекобійних ЗРК не поховали. Наприклад, Китай сьогодні має плани створення до 2050 року власної зенітної ракети із дальністю у 2 тисячі кілометрів.
Що стосується реалій російсько-української війни, то військовий експерт нагадує про два успішні приклади, коли українцям вдавалося вражати російські ракетоносці на значній відстані. Він зокрема згадує використання старих радянських зенітних ракет С-200, за допомогою яких у квітні 2024 року вдалося збити Ту-22М3 аж над Ставропольским краєм РФ. Ймовірно, ці ракети надала Польща, бо окрім неї вони лишалися тільки у Болгарії.
Другий епізод – це усім відома операція “Павутина”, яка, втім, була саме спецоперацією, а не класичним збиттям літака.
Обидва епізоди продемонстрували, як можна нищити російські ракетоносці завдяки нестандартним рішенням.
“Цілком ймовірно, що і зараз наша воєнна машина перебуває в пошуку асиметричного рішення, яке принесе нові втрати російським ракетоносіям. Але не забуваймо, що на підготовку “Павутини” пішло 2 роки, тобто ефективні рішення не напрацьовуються швидко”, – додав Киричевський.
Що ви думаєте про цю новину?
Напишіть свою думку в коментарях під постом у Facebook і слідкуйте за сторінкою, щоб не пропустити наступні новини.
Обговорити цю новину у Facebook Ваш коментар допоможе іншим читачам побачити цю новину
