Міністерство фінансів представило у Верховній Раді проєкт державного бюджету на 2025 рік.
Головний кошторис країни на наступний рік викликав неабиякий резонанс у суспільстві. У владі також незадоволені документом.
Про всі “сюрпризи” бюджету на 2025 рік повідомляє TСН.ua.
Членкиня Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна здивувала цифрами, які будуть закладені в бюджеті щодо заробітної плати працівників органів прокуратури та суддівського корпусу. Це на кілька мільярдів на кожну структуру більше, ніж цього року. Натомість медикам і вчителям не передбачений перегляд заробітних плат.
“Перше: дуже складно сприймаються ініціативи не тільки щодо зменшення видатків по багатьох розпорядниках, а й по збільшенню дохідної частини. Друге: просто не витримати видимість того, що нібито хочуть максимально скоротити видатки. Дійшли до суддів — плюс 1,6 млрд грн. Прокурори — плюс 3 млрд грн. Звісно, щось некомфортно стало модераторам цього заходу. Хоча, треба віддати належне, обговорювали/дивувалися/підтримували, але вирішили не вирішувати. Поправки про зменшення фінансування утримання органів влади не враховані”, – написала вона.
Народна обраниця у коментарі виданню Telegraf розповіла, що чомусь саме зараз генеральний прокурор та відповідальні працівники прокуратури, які подавали бюджетний запит, вирішили застосувати при визначенні посадового окладу збільшений розмір прожиткового мінімуму. Він становить 1600 гривень й не змінювався від 2021 року, а наразі пропонується орієнтуватися на цифру 2102 гривень – таку, як в інших державних органах.
Наразі оклад прокурора окружної прокуратури – це 25 прожиткових мінімумів, але є ще багато різних надбавок, які впливають на остаточний розмір виплат. Тобто наразі середня заробітна плата прокурорів становить близько 68 тисяч гривень. А на уточнення, чому саме зараз виникла пропозиція про перегляд прожиткового мінімуму, відповіді не було, запевняє Ніна Южаніна.
Однак на прокурорах “сюрпризи” бюджету 2025 року не закінчуються.
“У бюджетній програмі, яка має назву “Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя” також передбачено збільшення видатків на оплату праці на 1 млрд 351 мільйон гривень. Й ще за одною програмою – додатково 215 млн гривень. Тобто загалом ми маємо плюс 1,5 мільярда. Обґрунтування таке: планується запровадити виплату премій суддям першої інстанції до 40% посадового окладу за кожен місяць. Це нібито необхідно, бо через низьку зарплату ніхто не хоче працювати в місцевих судах”, – пояснила Южаніна.
Правоохоронні органи також намагаються привести заробітні плати у відповідність до своїх спеціальних законів. Ці виплати підв’язані до прожиткового мінімуму, встановленого на перше число календарного року. І кожне відомство “грається” зараз цими цифрами.
Загалом збільшення видатків на оплату праці просуває до 70 розпорядників коштів, поясненням цьому стало завершення реформи у вигляді запровадження грейдової системи оплати праці держслужбовців. Її завданням було упорядкованння підходу до нарахувань, він мав би бути прозорим, відповідно, були б оптимізовані видатки, але вийшло навпаки –ми бачимо запит на їх збільшення.
“Заморожена” мінімалка й зарплата вчителям
У сфері освіти та медицині взагалі не обговорювалось збільшення видатків на оплату праці.
“Міністри не спромоглися захистити свою позицію. Наприклад, Оксен Лісовий виступає в ролі людини, яка розуміє, що у держави немає коштів й говорить про те, що як тільки з’являться ресурси, виплати педагогам будуть переглянуті. Я таку його позицію не підтримую, тому що це означає, що він просто погоджується з тим, що йому нав’язують. Але що це за середній рівень зарплати в галузі 12 тисяч гривень? Не кажучи вже про молодих вчителів, які отримують навіть нижче мінімальної заробітної плати, але навіть цей пункт МОН не змогло відстояти”, – продовжила вона.
Ніна Южаніна додала, що коли ця інформація щодо Міністерства освіти стала відома, віцепрем’єр-міністр Михайло Федоров говорив, що на етапі обговорення бюджету намагатиметься якось змінити ситуацію. Можливо, шляхом збільшення дотацій на місцеві бюджети. Але в ті дні на засіданнях робочої групи бюджетного комітету, ні його, ні представників МОН не було.
Водночас Южаніна розповіла, що наступного року лишаються “замороженими” прожитковий мінімум та мінімальна заробітна плата, до яких прив’язані зарплати бюджетників та інші соціальні виплати.
Мінімальна заробітна плата лишиться на рівні 8 000 гривень, а прожитковий мінімум – 2920 гривень. Це ті показники, які були й цього року. Тобто точно підвищення зарплати не стосуватиметься вчителів, молодших медичних працівників, лікарів.
Перегляд податків
Нардепка звернулись до президента з пропозицією ветувати закон про зміни до Податкового кодексу 11416-д, яким передбачено підвищення податків. На її думку, документ потрібно доопрацювати.
“Цей проєкт закону неконституційний, я вже неодноразово про це говорила й писала, напевно, більше за інших. По-перше, це стосується норми про сплату військового збору ФОПами від 1 жовтня. Йдеться про підвищення податкового навантаження на фонд оплати праці, на “білі”, задекларовані доходи. Нагадаю, що процес виведення зарплат з тіні був довготривалим, ми за це боролися від 2014 року, й попри критику на початку, врешті отримали позитивний ефект. Наразі ухвалення рішення, яке перекреслить усі ці досягнення, дуже зашкодить економіці. Адже зрозуміло, що люди наполягатимуть, щоб рівень їх зарплати не змінився. Натомість роботодавці, які не будуть здатні потягнути новий розмір виплат, будуть шукати лазівки, обхідні шляхи, щоб не платити більше, ніж вони можуть”, – сказала вона.
Нагадаємо, що 15 жовтня 2024 року очільник Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав законопроєкт щодо підвищення податків і відправив його на підпис президенту Володимиру Зеленському.
Що ухвалили депутати
У Раді пояснили, що саме зміниться. Як сказав очільник податкового комітету Ради Данило Гетманцев, є два великі блоки:
- Військовий збір, який розповсюджується на всіх нас.
- Авансовий внесок для АЗС та підвищення ставок для небанківських фінансових установ від 2025 року.
Раніше Мінфін стверджував, що підвищення податків має відбутися від 1 жовтня. Це означає, що підвищення податків для частини ФОПів відбудеться “заднім числом”.
Натомість в частині працюючих українців – від моменту набуття чинності законом. До прикладу, якщо підприємство вже виплатило аванс із зарплати, та заплатило військовий збір за старою ставкою, то другу частину зарплати буде оподатковувати за новою.
Бізнес про підвищення податків
Своє слово щодо збільшення податків сказав і бізнес. Співзасновник Monobank Олег Гороховський заявив, що “коли бізнес програє, не виграє ніхто”. Також на думку роботодавців, запропоноване підвищення призведе до збільшення податкового навантаження саме на легальних суб’єктів господарювання, що призведе до більшої тінізації заробітних плат у приватному секторі.
Але, як бачимо, на владу це не подіяло. Відповідно підняття військового збору від 1,5% до 5%, за словами нардепа Ярослава Железняка, досить болісно вдарить по українцях. Про це нардеп зазначав ще після голосування документу у Раді у першому читання.
