Як відомо, в Україні ціни на продукти майже зрівнялися з європейськими. За даними НБУ, причиною є війна, витрати на виробництво, весняні заморозки та літня спека, передають Патріоти України.
Крім того, продовольча інфляція у світі перевищила загальну, що також вплинуло на Україну. Для українців, в яких частка витрат на їжу у споживчому кошику становить близько 40%, це є дуже відчутним.
Цінові сюрпризи цілком можливі й з цьогорічним врожаєм картоплі, зерна та олії, не виключає в.о. першого віцепрезидента Національної академії аграрних наук Ігор Гриник, передає РБК-Україна.
Щодо картоплі, то у травні погода була сприятливою з опадами, які рясно зрошували поля, що дало надію на нормальне формування врожаю. Але пізні весняні заморозки, спека та липневі погодні гойдалки зробили свою справу — у деяких регіонах (особливо на півдні та в Київській області) картопля буквально «підсмажилася» на сонці.
За словами Гриника, виробники, зокрема ті, хто вирощують насіннєву картоплю, уже фіксують втрати на рівні 25−30% у порівнянні з минулим роком. І це не межа. Через посуху зростає ризик хвороб: від звичайної парші до розтріскування та в’янення бульб.
Ціни зараз падають, але ненадовго На тлі сезонного зниження, вартість молодої картоплі вже просіла:
– на гуртових ринках — 15−22 грн/кг,
– у роздрібні — 22−38 грн/кг,
– середня ціна — 33,55 грн/кг і продовжує падати.
Але осінній прогноз, за словами Гриника, більш стриманий. У вересні-жовтні оптові ціни на картоплю, найімовірніше, складуть 12−18 грн/кг, а в роздрібній торгівлі очікується 20−26 грн/кг, з піковими значеннями до 30 грн/кг лише у випадку несприятливих умов (погоди, інфляції чи логістичних проблем).
Щодо борщового набору, то за словами експерта, прогнозувати конкретну врожайність овочів борщового набору у цьому році на цей час складно, оскільки вона залежить від багатьох факторів, зокрема погоди, площ посіву та рівня використання сучасних технологій.
Гриник зазначає, що посівні площі зменшились у порівнянні з довоєнними часами. Зменшилась й загальна кількість виробників сільськогосподарської продукції, які є основними постачальниками овочів у супермаркети та магазини.
Також рано робити висновки щодо урожайності зернових поточного року, оскільки жнива тільки в розпалі.
Гриник заявив, що урожайність озимих буде дещо нижчою порівняно з 2024 роком. Середня врожайність пшениці озимої в Україні торік становила близько 4,3−4,5 т/га, а у 2025 р. — 3,1 т/га, ячменю озимого близько 4 т/га торік, а у 2025 р. — 3,3 т/га.
Найвища урожайність зернових і зернобобових в господарствах Львівської, Хмельницької, Чернівецької та Івано-Франківської областей.
Разом з тим в основних зернових областях півдня та сходу України (Херсонська, Миколаївська, Одеська, Дніпропетровська, Запорізька, Харківська) урожайність поки що не дуже обнадійлива із-за тривалої посухи, браку вологи, пізніх заморозків.
Щодо кукурудзи, яка є стратегічно важливою культурою для українського агросектору, площі під нею в останні роки на рівні майже 4 млн га. Це менше порівняно із площами до тимчасової окупації півдня та сходу, але валового збору достатньо, щоб забезпечити власні потреби та експорт.
За словами Гриника, очікуваний рівень валового збору соняшника — близько 11,0 млн. тонн. А переробні підприємства України мають потужності близько 20 млн. тонн. Дефіцит сировини спричинить зростання ціни на олію.
У 2024-му середні ціни на насіння олійних культур зросли на 32%, цього року вже є зростання на 27% і тенденція зберігається. Вартість 1 тонни соняшнику може складати від 26,5 тис. грн.
До того ж попит на український соняшник на світовому ринку зберігатиметься. Але уряд повинен забезпечити наші переробні заводи та експортувати продукти переробки, це піднімає їхню економічну ефективність за рахунок доданої вартості.
Нагадаємо, цього року додатковим викликом для аграріїв півдня стало нашестя сарани. Найбільша чисельність шкідника спостерігається у Херсонській, Запорізькій, Донецькій, Луганській областях.
