“Схоже, що надії Путіна на великий літній реванш в Україні глибоко забуксували. Замість переможних новин – на Росію йдуть лише труни з убитими окупантами. Зупинити військовий маховик теж неможливо, інакше держава, переведена на мілітарні рейки – просто розвалиться. Залишається один вихід – захопити якусь маленьку країну, і розмахувати прапором перемоги перед кровожерним плебсом. Отже, куди націлився кремлівський карлик?” – пише журналістка Марина Данилюк-Ярмолаєва на своїй сторінці в соцмережі “Фейсбук”, передають Патріоти України, та продовжує:
“Воєнна сутичка Ізраїлю з Іраном вибила з рук Путіна важливий козир, який він витягував з рукава під час теплих розмов з Трампом. Від початку перемовин про війну в Україні кремлівський вождь пропонував себе у ролі посередника з Іраном. Але Ізраїль з допомогою Вашингтона і сам влучно покоцав ядерні центрифуги. Тож недарма Трамп в кулуарах саміту НАТО заявив, що допомога Владіміра уже не треба, хай там розбереться з Росією, тобто війною в Україні.
Тож “вікно можливостей” у Росії, аби показати свою крутість, не таке і велике. Тим більше, що ніхто на місці не сидить, і в державах-сусідках постійно як не військові збори, то потужні збройні закупівлі. Досвід повномасштабного нападу на Україну навчив інші країни, які мають спільний кордон з Мордором, що краще не перерізати стрічки десь на зупинках, бо ракети для ППО мають бути завжди.
Зміна риторики Трампа може бути пов’язана з тим, що йому нарешті почали класти на стіл аналітичні записки з намірами Росії влаштувати маленьку переможну війну на кордонах НАТО. Недарма ж державний секретар Марко Рубіо зараз масово повертає на роботу фахівців Ради нацбезпеки, яких позвільняв бабій і любитель легких наркотиків Ілон Маск.
Чому Путін кладе око саме на Естонію? По-перше, це маленька та доступна ціль, де аж кишить російське населення, яке не хоче змінюватись і еволюціонувати із гусені в метелика. Другий фактор – тема прориву через Сувальський коридор останнім часом згорнулась. Бо поки інші західні сусіди чекали, що Україна та Росія якось “сойдутся посєрєдінє, як в 2015”, міноборони Польщі ще у 2022 році вирішило організувати найбільшу сухопутну армію Європи. Так, є проблеми з браком людей для служби та виробництва озброєнь, вчорашньої військової промисловості та значного навантаження на економіку, але обсяги поголовного озброєння вражають. Поляки точно стрілятимуть, і ніяких сентенцій про “мишебратья” не буде.
Утім, ще важливіший фактор – Білорусь не хоче вляпуватись у загарбницькі війни з Путіним знову, і хоче пропетляти. Саме тому Олександр Лукашенко тісніше дружить з Китаєм, ручкався з посланцем Трампа Кітом Келлогом та навіть для цих гойдалок звільнив із тюрми опозиціонера Сергія Тихановського, що провів за ґратами понад 5 років.
Естонія – ідеальна ціль, бо це вихід Росії на Балтійське море. Без контролю над цією ділянкою – російський флот може достроково завершити участь у будь-якій війні. Бо ж зустрічаються якось Фінляндія, Швеція та Латвія з Литвою – і все виносять. Або у кращому випадку хвалений Балтійський флот відпочиває в корабельних доках, поки у світі триває нова світова війна. Ні перемоги, ні участі.
Путін не хоче завершувати війну в Україні, бо навіть хитке перемир’я, – то загроза його життю та збагаченню його найближчого оточення. Відмовитись від “асвабажденій” хоч когось – це поглянути в очі власним внутрішнім проблемам та зайнятись розв’язанням проблем росіян, які щодня отримують гроби з-під Сум та Покровська”.
