Поки кияни рятують автівки з крижаного полону та гріються в пунктах незламності, енергетики працюють на межі можливостей.
Київ переживає найважчу зиму в за час повномасштабного вторгення Росії в Україну. Столиця опинилася на межі техногенної катастрофи, а тисячі родин залишилися без базових речей у люті морози.
У якому районі столиці склалася найважча ситуація та коли тепло повернеться у будинки киян — читайте у матеріалі ТСН.ua.
Ситуація у Києві 27 січня
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що у Києві склалася надзвичайно складна ситуація. За його словами, понад 1200 багатоквартирних будинків у місті залишаються без опалення (інформація станом на 15:00 годину — Ред.).
Водночас мер Києва Віталій Кличко розповів, що після нічної масованої атаки росіян, найгостріша ситуація склалася на Троєщині. За його словами, у районі зафіксовані перебої з тепло- і з водопостачанням, електрикою.
«Найскладніша ситуація наразі на Троєщині, де проблеми і з тепло- і з водопостачанням, електрикою. Там близько 600 будинків без усіх послуг», — повідомив Кличко у Telegram.
У звязку із цим на Троєщині додатково розгорнули пункти обігріву — до вже наявних 145, які раніше функціонували в Деснянському районі.
Мова йде не просто про намети, а про повноцінні цілодобові центри підтримки, які облаштовують у приміщеннях шкіл. Такі заклади оснащують пересувними котельнями, облаштовують там спальні місця з карематами та організовують харчування для відвідувачів.
Наразі триває активна підготовка в школах №263, №264, №306, №275 та №293. На ці об’єкти вже доставили мобільні котельні, які можна оперативно запустити в разі потреби.
Своєю чергою міністр внутрішніх справ Ігор Клименко в інтерв’ю РБК-Україна розповів, що Київ переживає найважчу зиму, у місті склалася дуже важка ситуація.
У Деснянському районі готуються до найгірших сценаріїв
Через критичну ситуацію з теплом та світлом на Троєщині влада Деснянського району готується до найгірших сценаріїв. Голова РДА Максим Бахматов заявив що, якщо каналізація не витримає морозів та відключень, у районі облаштовуватимуть вуличні вбиральні «як у селі».
«Що робити в короткий термін, коли ситуація критична? Риється яма, накривається, зверху дірка — і все. Будемо робити туалети, як у селі», — заявив Бахматов.
Наразі в районі вже діють намети для обігріву та опорні пункти у школах, де можна поїсти й переночувати.
Читайте також
Водночас головний санітарний лікар Києва Сергій Чумак вважає такі заходи передчасними. Він пояснив, що замість ям можна використовувати біотуалети зі спеціальною незамерзаючою рідиною.
Чумак зазначив, що міська каналізаційна система прокладена глибоко, тому замерзнути не повинна; ризики є лише для труб усередині будинків.
Також він наголосив, що облаштування таких ям потребує суворого вибору місця (подалі від водогонів) та регулярної дезінфекції.
Будинки киян заливає окропом
У Києві мешканці багатоповерхівок опинилися в епіцентрі комунальної катастрофи: через аварії тепломереж будинки буквально заливає окропом. У соцмережах ширяться кадри, де гаряча вода стікає фасадами, утворюючи паристі «водоспади» та гігантські бурульки.
У Києві будинок заливає окропом
Критична ситуація склалася на Русанівці (бульвар Ігоря Шамо, 14). У 16-поверхівці на 384 квартири прорив стався ще вночі, проте аварійні служби тривалий час не з’являлися.
Люди, які вже майже два тижні живуть без опалення при температурі +2°C у приміщеннях, тепер потерпають ще й від підтоплень. Жителі скаржаться, що служби вчасно не злили воду з труб, через що під час перепадів тиску систему почало буквально рвати.
Окрім холоду та вологи, виникла загроза пожежі. Будинок, де мешкає багато літніх людей та дітей, не під’єднали до критичної інфраструктури попри електричне опалення. Через відсутність тепла люди масово вмикають обігрівачі, що створює критичне навантаження на електромережу. Мешканці відверто заявляють, що бояться не лише замерзнути, а й згоріти через замикання фаз.
Погода ускладнює ситуацію: у Києві автомобілі примерзли до асфальту
Через низьку температуру повітря у столиці автомобілі буквально примерзли до асфальту. У соцмережах поширюють відео, на якому показано, як низка авто опинилася у «крижаному полоні».
Причиною цьому стали не лише опади, а й пориви на теплотрасах, через які вода миттєво замерзала на дорогах.
У Києві автівки примерзли до асфальту
Також користувачі скаржаться, що через ожеледицю на дорогах міста дуже важко пересуватися, а тротуари не чистяться.
У Києві тимчасово обмежили гарячу воду
Через дефіцит потужностей після обстрілів у Києві тимчасово обмежили подачу гарячої води в частині будинків. У КМДА пояснили, що місто наразі змушене працювати в умовах жорсткого дефіциту потужностей та вживати екстрених протиаварійних заходів.
Технічні фахівці зазначили, що запуск системи в морози є технологічно складним, а в окремих мікрорайонах, як-от у Деснянському районі, енергетики змушені перезапускати мережі вже втретє.
Обмеження діють не по всьому місту, а лише там, де це критично важливо для стабілізації теплопостачання.
Коли у будинки киян повернеться тепло
Керівник Ради української асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв попереджає, що дефіцит в енергосистемі нікуди не зникне найближчим часом.
Він розповів, що попри проведення необхідних ремонтних робіт, специфіка пошкоджень теплоелектроцентралей не дозволяє говорити про швидкі рішення.
Він прогнозує, що два важливих об’єкти для Києва: ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 — не будуть здатні генерувати тепло та електроенергію в повному обсязі щонайменше до березня поточного року.
«Не завжди можна все швидко відновити. Якщо говоримо про теплоелектроцентралі, то це триватиме місяці», — зауважив експерт.
Пункт Незламності у Києві / © Getty Images
Ігнатьєв вважає, що жити в умовах «країни генераторів» доведеться ще 3–5 років. За його словами, саме стільки час зможе знадобитися для повної стабілізації системи та подолання дефіциту потужностей.
Експерт зазначив, що повноцінний ефект від ремонтів ТЕЦ кияни відчують лише наступної зими. Зараз енергетики використовують аварійні схеми та ретельно регулюють тиск, щоб втримати систему в робочому стані. Тепло подаватимуть, але в менших обсягах, ніж зазвичай.
Він зауважив, що наразі ситуація складна, проте фахівці тримають її під контролем.
Чи наближається Київ до гуманітарної катастрофи
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в коментарі «24 Каналу» заявив, наразі у Києві немає гуманітарної катастрофи.
Однак він зауважив, що від 9 січня Україна проходила по межі техногенної катастрофи.
Харченко порадив киянам, які мають заміські будинки з власним опаленням та водопостачанням, за можливості переїхати туди на деякий час. Це допомогло б суттєво розвантажити міську енергомережу, яка наразі працює на межі можливостей.
Харченко наголосив, що перехід на автономне існування зараз є найкращим варіантом для тих, хто має таку змогу.
«Між 9 січня та цим моментом ми пройшли по межі техногенної катастрофи. Але на секунду уявимо, що у мінус 20 Київ повністю позбавлений тепла, немає надії, що воно повернеться, немає електрики, що відбувалося б? Десятки тисяч замерзлих, люди, які намагаються вибратися з міста, паніка і все, що з цим пов’язано. Я не бачу зараз такого. Є суворий настрій багатьох людей, що «ми їм не здамося, ми вистоїмо», — підкреслив Харченко.
Нагадаємо, що у столиці зафіксовано зростання кількості хворих на ГРВІ та коронавірус на 8,5% порівняно з попереднім тижнем. Попри загальне збільшення показників, медики зазначають позитивний вплив дистанційного навчання у школах, хоча ситуація з госпіталізаціями, особливо серед дітей, залишається тривожною.
