Інтрига навколо кадрових перестановок у Міноборони нарешті отримала логічне завершення. Чому Михайло Федоров, який ще вчора розглядався як один із кандидатів на збереження посади, тепер йде у відставку? Джерела в президентській команді розкривають деталі закритої розмови, яка змінила усе.
Різні погляди на стратегію війни
Перша і, мабуть, найболючіша причина — це фундаментальна незгода у баченні ведення бойових дій. Під час закритого засідання фракції «Слуга народу» Володимир Зеленський чітко окреслив позицію: підходи міністра та головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського виявилися несумісними.
Коли на фронті кожна хвилина на вагу золота, єдність командування є критичною. Розбіжності між цивільним керівництвом відомства та військовим генералітетом створювали ризики, які держава більше не могла собі дозволити.
Закупівлі «за власним бажанням»
Другий момент стосується фінансової дисципліни та логістики. За словами інсайдерів, президент наголосив на серйозній проблемі: Міністерство оборони під керівництвом Федорова здійснювало закупівлі, відштовхуючись від власного бачення потреб, а не від запитів Генерального штабу та безпосередньо військових на передовій.
Особливо гостро це питання постало щодо закупівлі артилерійських снарядів — ресурсу, який зараз є вирішальним для утримання позицій. Військові потребували одного, а відомство закуповувало інше, ігноруючи прямі запити з фронту.
Нагадаємо, що сьогодні, 15 липня, відбулися бурхливі обговорення нового складу Кабінету міністрів. Окрім питання оборони, де головним претендентом на крісло прем’єра називають голову «Нафтогазу» Сергія Корецького, країна очікує на нових обличчя й у силовому блоці.
А як ви вважаєте, чи було це рішення своєчасним? Чи підтримуєте ви таку кадрову політику? Пишіть свою думку в коментарях та обов’язково поділіться статтею з друзями!
