Видання The Economist робить висновок: передові американські технології, які цінували за точність і «розум» у локальних конфліктах, виявилися малоефективними в умовах повномасштабної війни з рівноцінним противником. Приклад — боєприпаси-дрони Switchblade: в Іраку та Афганістані вони вважалися проривом, але в Україні їхні сильні сторони швидко вичерпалися:
По-перше, американські дрони були занадто дорогими. По-друге, вони мали проблеми з російськими засобами радіоелектронної боротьби. По-третє, навіть у разі влучання вони завдавали мінімальної шкоди.
Західні виробники намагалися «випробувати» свої рішення в реальних боях, але багато продуктів «зганьбили себе». На загальному тлі українські компанії виросли — вони швидше і дешевше виробляють техніку, ближче до потреб фронту і краще розуміють практичні вимоги бійців. За оцінками, зараз не більше 20–30% технологій на полі бою є західними — решта є продуктом локальної адаптації та масового виробництва.
Є й більш фундаментальна різниця в доктринах оборонної промисловості України та Заходу. Західні оборонні гіганти зосереджені на виготовленні невеликої кількості дорогої високотехнологічної зброї, яка чудово показує себе у війнах низької інтенсивності проти слабких супротивників. Але тотальна російсько-українська війна показала, що у високоінтенсивному протистоянні двох сучасних і порівнянних супротивників важливіше мати багато дешевих озброєнь, ніж жменьку високотехнологічних і дорогих. «Спам» одноразовими засобами ураження виявився надзвичайно ефективним.
Цікаво і тривожно одночасно те, що країни НАТО, здається, досі не усвідомили нові реалії війни. Домовившись підняти витрати на власну оборону до 5% ВВП, вони продовжують вливати збільшені бюджети в технології, які показали свою непридатність у війні проти Росії.
“Війна в Україні відкрила скриньку Пандори дешевих “спам-технологій”, і вона загрожує перевантажити будь-які армії, які не готові до неї”, – резюмує The Economist.
