Зміни в роботі мозкових механізмів, які пов’язані з процесом сну, можуть проявлятися задовго до виникнення ознак нейродегенеративних хвороб. Науковці встановили кореляцію між діяльністю специфічної ділянки мозку, відповідальної за пильність, та ритмами фази швидкого сну (REM), що відіграє ключову роль у пам’яті.
Водночас дослідники з Університету Льєжа підкреслюють: отримані дані поки не дають змоги використовувати ці особливості сну для діагностування або прогнозування перебігу хвороби Альцгеймера.
Предметом аналізу стало блакитне місце (locus coeruleus) — невелика група нервових клітин у стовбурі мозку. Ця зона виділяє норадреналін і забезпечує регулювання уваги, пильності, а також переходів між станами сну та неспання.
Науковці виявляють особливий інтерес до locus coeruleus, оскільки саме тут на ранніх стадіях можуть виникати патології тау-білка, що є характерними для хвороби Альцгеймера.
Що показало дослідження сну
У науковому експерименті взяли участь 52 здорові особи. Вік 34 учасників становив від 18 до 31 року, ще 18 осіб — від 50 до 70 років. Людей, які мали серйозні захворювання мозку, розлади сну або інші стани, що могли б суттєво вплинути на результати, до випробувань не долучали.
Читати більше: Подивіться на свої руки: лікарі назвали неочевидний симптом вкрай небезпечної хвороби
Після тижня дотримання звичного режиму сну добровольці провели ніч у лабораторії. За допомогою електроенцефалографії спеціалісти відстежували активність мозку, зосереджуючись на тета-ритмі під час REM-фази та сигма-активності на етапі перед її початком.
Паралельно діяльність locus coeruleus вимірювали в денний час методом функціональної МРТ, поки учасники виконували два різні завдання на реакцію та сприйняття.
Дослідники зафіксували, що в обох вікових категоріях певний тип більш вираженої денної реакції locus coeruleus корелював із сильнішою тета-активністю під час REM-сну. Схожий взаємозв’язок спостерігали й щодо сигма-ритму перед настанням цієї фази.
Проте інший тип завдання продемонстрував протилежний результат: у літніх учасників сильніша реакція вказаної зони мозку пов’язувалася з меншою тета-активністю в REM-фазі. У молодших піддослідних подібної закономірності не виявили.
Чи може сон попередити про хворобу Альцгеймера
На думку авторів роботи, результати вказують на те, що для нормальної REM-фази критично важливим є баланс системи, яка регулює пильність. Проте розвідка встановила лише наявність зв’язку між показниками й не довела, що зміни в locus coeruleus прямо впливають на якість сну чи пам’ять.
Ба більше, вчені не аналізували рівень тау-білка, генетичну схильність до хвороби Альцгеймера, когнітивні розлади чи майбутні ризики захворювання у піддослідних.
Автор дослідження Жиль Вандевалле припускає, що в майбутньому сон може стати доступним біомаркером для виявлення людей із підвищеною вразливістю ще до того, як з’являться перші виражені ознаки недуги. Проте для підтвердження цієї гіпотези необхідні значно масштабніші та триваліші дослідження.
Наразі висновок фахівців залишається обережним: функціонування ділянки мозку, яка контролює пильність, пов’язане з певними ритмами REM-сну в здорових осіб. Питання того, чи можна буде використовувати ці дані для ранньої діагностики ризику хвороби Альцгеймера, залишається відкритим.
А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Джерело: tsn.ua
Головне за день - одним листом
Щовечора надсилаємо топ-5 найчитаніших новин. Без спаму, відписка в один клік.
