Багато українців помилково вважають, що відомості про їхнє житло автоматично містяться в державних цифрових реєстрах. Проте власникам нерухомості, право власності на яку було оформлено до 2013 року, фахівці наполегливо радять оцифрувати документи. Це допоможе убезпечити майно від потенційних шахрайських дій.
Про це в ексклюзивному коментарі розповіла юристка Анастасія Руденко. На її думку, внесення даних до електронної системи є одним із найбільш дієвих методів захисту від незаконного втручання.
Чому виникає проблема з реєстрацією майна
Експертка нагадала, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно у своєму теперішньому форматі почав працювати лише з 1 січня 2013 року. Саме тому значна кількість об’єктів, права на які реєстрували раніше, досі не відображаються в електронній базі.
Читати більше: «Цифровізація обліку» – роботодавці зможуть подавати дані про працівників через «Дію»
«Багато громадян помилково вважають, що якщо вони фактично володіють житлом, воно автоматично відображається в цифровій базі. Проте Державний реєстр речових прав на нерухоме майно у сучасному вигляді запрацював лише з 1 січня 2013 року. Вся нерухомість, куплена, приватизована чи успадкована до цього періоду, реєструвалася на паперових носіях у БТІ і залишається «невидимою» для електронної системи», — пояснила Руденко.
Також юристка пояснила, кому насамперед варто подбати про внесення даних до реєстру, та назвала категорії власників, які перебувають у зоні найбільшого ризику.
Хто потребує оцифрування документів
«Насамперед оцифрування документів потрібне власникам житла, приватизованого в 90-х або 2000-х роках. Вся нерухомість, куплена, приватизована чи успадкована до цього періоду, реєструвалася на паперових носіях у БТІ і залишається «невидимою» для електронної системи. Також це стосується власників земельних ділянок зі старими державними актами без кадастрового номера. До цієї ж категорії входять особи, які отримали майно у спадок або за рішенням суду до 2013 року», — зазначила Руденко.
Чим небезпечна відсутність даних у реєстрі
Як пояснила адвокатка, якщо інформація про об’єкт відсутня в електронній системі, захистити його від дій «чорних реєстраторів» чи зловмисників значно важче. Окрім того, відсутність цифрового запису здатна ускладнити проведення будь-яких невідкладних операцій з майном. Зокрема, нотаріусу доведеться спрямовувати запити до паперових архівів БТІ, що може затягнути оформлення продажу чи дарування на кілька тижнів.
А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Джерело: radiotrek.rv.ua
Зеленський та прем’єр Ірландії виступили із заявами: підняли болюче питання повернення українців
Банки перепишуть курс долара перед вихідними: банкіри попередили про несподіваний нюанс
Палає будинок і повибивало вікна: Рівненщина опинилася під масованою атакою ворога
Суспільство«Всіх заріжу»: у львівській школі третьокласник приніс ніж і влаштував розправу над однокласником
СуспільствоГучний інцидент із військовими у Петропавлівській Борщагівці: слідство розкрило деталі
СуспільствоЧервона стрічка розшуку ТЦК у «Резерв+»: як вчасно зняти статус і вберегти рахунки
ПолітикаДонбасу замало: переговори в Абу-Дабі розкрили справжні зазіхання Кремля
Шоу-бізнесТрагедія з дитиною Ірини Федишин: львівська лікарня відповіла на звинувачення та оголосила про рішення
ВійнаМасований удар балістикою по Києву у дві хвилі: ворог атакував ракетами столицю
