Міністерство фінансів направило листа розпорядникам бюджетних коштів, у якому описало нові фінансові реалії, вказало на обмеження, бюджетну політику та розкрило планові соціальні стандарти на наступні кілька років.
Позитивна новина – порівняно з попередньою Бюджетною декларацією уряд все ж знайшов кошти на хоч й недостатню, але індексацію соціальних стандартів.
У 2025-му українцям не підвищуватимуть ані мінімальну зарплату, ані мінімальну пенсію. На це рішення вже практично неможливо вплинути (хоча технічно все ще можна внести зміни в чинний бюджет через Раду). Однак у проєкті бюджету на наступний рік нарешті передбачили перерахунок основних показників соціальних стандартів.
OBOZ.UA вивчив лист Мінфіну розпорядникам бюджетних коштів та розповідає про те, що треба знати українцям щодо планів уряду.
Проєкт бюджету ще не розробили, але деякі цифри вже озвучили
До 1 червня уряд має схвалити бюджетну декларацію та подати її до Верховної Ради. Бюджетна декларація розроблена на 2026-2028 роки (попередня також розроблювалась на три роки, але вона вже неактуальна). Тобто фактично декларація розроблюється на три роки, але змінюється щороку. До 15 липня Верховна Рада має розглянути декларацію.
Готовий проєкт бюджету, який розроблено з урахуванням Бюджетної декларації, мають подати в Раду до 15 вересня. Тож в уряду ще достатньо часу для того, щоб врахувати всі пропозиції та зауваження (ну або ж проігнорувати їх).
Міністерство фінансів, як написано в листі до розпорядників, вважає, що необхідно зменшувати дефіцит бюджету. Ба більше, це єдиний варіант – політична та економічна ситуація в партнерів змінюється, тож вони не зможуть нескінченно довго компенсувати своїми грошима діру в бюджеті України.
“Україна й надалі продовжує спиратися на фінансову підтримку міжнародних партнерів для забезпечення стійкості державних фінансів.
Водночас у світовій політиці та економіці спостерігаються тенденції, які можуть впливати на можливості країн-партнерів надавати допомогу в обсягах, що спостерігалися раніше. У середньостроковій перспективі передбачено поступове зменшення зовнішньої фінансової підтримки України та, відповідно, поступове зменшення дефіциту державного бюджету”, – зазначають у Мінфіні.
Хоча насправді прагнути зменшити дефіцит бюджету варто навіть попри розміри міжнародної допомоги. Дефіцит у 2026-му має становити 9,9% ВВП, а наступні два роки зменшуватись до 5,2% та 3,8% ВВП відповідно. Остання цифра – у п’ять разів менша за чинний дефіцит (19,4% ВВП). Таке зменшення передбачено планами Мінфіну.
В уряді досить стримано оцінюють перспективи економічного відновлення. З одного боку, економіка дійсно показує здатність адаптуватись до нових умов, а з іншого – є багато проблем, які не дозволять швидко відновитись. Насамперед йдеться про безпекові ризики, накопиченні руйнування підприємств, демографічну кризу.
“З урахуванням накопичених руйнувань підприємств промислового комплексу, енергетичної сфери та транспортної інфраструктури, а також демографічних дисбалансів, пов’язаних з міграційними процесами всередині країни та відтоком населення за кордон, відновлення економіки може зайняти тривалий час”, – зазначають у Мінфіні.
Що буде з цінами, зарплатами, пенсіями та ВВП
Прогноз розроблено за умов “відсутності безпекових ризиків” у 2026-2028 роках. Ймовірно, йдеться про завершення повномасштабної війни. У цей період ВВП зростатиме щороку приблизно на 5,1%. Це достатньо високий показник, однак для того, щоб компенсувати падіння минулих років, знадобиться значний період.
Росія кілька разів зупиняла зростання української економіки та прямою військовою агресію призводила до важкого економічного падіння. У 2013-му ВВП України (дані Світового банку) був на рівні 182,6 млрд доларів. Після початку війни економіка почала стрімко падати й станом на 2015 рік ВВП складав вже 91 млрд доларів. Лише станом на 2021 рік Україні вдалось повністю компенсувати падіння після початку війни. ВВП зріс до 199,7 млрд доларів. А у 2022-му відбулось падіння до 161,9 млрд доларів.
Водночас темпи зростання цін мають знижуватись. Інфляція (грудень до грудня) цього року буде на рівні 9,5%, наступного – 8,6%. У 2027-му темпи зростання цін мають сповільнитись до 5,9%, а в 2028-му – бути на рівні 5,3%. Разом з тим зростатиме і курс долара. У середньому вартість американської валюти складатиме:
у 2025-му – 43,4 грн/$;
у 2026-му – 44,7 грн/$;
у 2027-му – 45,2 грн/$;
у 2028-му – 45,6 грн/$.
Відносно хороша новина – плани підвищувати мінімалку. У попередній Бюджетній декларації уряд заклав замороження соціальних стандартів на три роки (а це фактично катастрофічне падіння доходів для окремих категорій бюджетників, пенсіонерів, виплати яких наближені до мінімальних).
Розмір фактичного прожиткового мінімуму розраховує Мінсоцполітики. І якщо порахувати за цінами лютого 2025-го (останні дані), виявиться, що українцю потрібно заробляти щонайменше 10 600,5 грн. І це на 2600,5 грн більше, ніж мінімальна зарплата в Україні. Тобто громадянин, який працює повний день, може перебувати за межею бідності.
На жаль, ця ситуація не виправиться. Фактичний прожитковий мінімум для дорослої людини в лютому 2025-му все ще буде більшим за мінімальну зарплату навіть станом на 2028-й. Усього мінімалку отримують близько 1,5 млн українців. Значна частина з них – це ті, хто решту зарплати отримує в конвертах. Однак є й ті, хто дійсно працює за 8 тис. грн. Державний центр зайнятості опублікував понад 9,1 тис. вакансій із такою зарплатою.
Мінімалка зростатиме такими темпами:
з 1 січня 2026 року – 8 688 грн;
з 1 січня 2027 року – 9 374 грн;
з 1 січня 2028 року – 10 059 грн.
В Україні у 2025-му мінімальна пенсія не змінилась і її розмір складає 2361 грн. При тому реальний прожитковий мінімум (вартість споживчого кошика) для пенсіонера станом на лютий цього року складає 6 685,45 грн. Навіть українці з середньою пенсією отримують менше, ніж потрібно для забезпечення базових фізіологічних потреб.
Як планують збільшувати мінімальну пенсію в Україні:
у 2026-му – 2 564 грн;
у 2027-му – 2 715 грн;
у 2028-му – 2 859 грн.
Тобто з 2024-го до 2028-го мінімальна пенсія в Україні зросте всього на 498 грн. Без комплексної пенсійної системи кількість пенсіонерів за межею бідності буде стрімко зростати.
Варто зазначити, що Мінфін завжди розглядає чи не найбільш песимістичний сценарій розвитку подій та вкрай стримано оцінює перспективи зростання. Його завдання – намагатись звести доходи та видатки. І тому надто оптимістичні прогнози можуть призвести до бюджетного колапсу. Разом з тим є і більш позитивний сценарій – закінчення війни, реформування економіки та вступ в ЄС може надати поштовх для стрімкого розвитку.
