Йдеться про ревінь. Його соковиті стебла з кислуватим присмаком застосовують для приготування варення, компотів, киселів, пирогів та інших сезонних страв. На городах в Україні ця рослина також давно не є рідкістю, а на початку літа чи навесні її стебла можна вільно знайти на ринках. Разом з тим ревінь має особливість, про яку не слід забувати. Попри наявність корисних речовин, до складу рослини входить щавлева кислота, причому в листі її концентрація є найвищою. Через це в багатьох державах до рослини ставляться з пересторогою: стебла активно використовують у кулінарії, а листя в їжу не вживають.
Хімічний склад ревеню
Ревінь має досить багатий склад. Його стебла містять органічні кислоти, клітковину, мінеральні сполуки, зокрема кальцій, магній і калій, а також вітамін С.
Клітковина є необхідною для належного функціонування травної системи та підтримки діяльності кишківника. Вітамін С бере активну участь у роботі імунної системи, а мінерали потрібні організму для забезпечення нормального функціонування серцево-судинної та нервової систем.
Проте поряд із цими корисними компонентами в ревені наявна щавлева кислота. Саме вона є основною причиною, через яку споживання цього продукту радять обмежувати.
Найбільша кількість щавлевої кислоти накопичується саме в листових пластинках. У стеблах її частка менша, хоча вона все одно присутня.
Вплив на роботу нирок
Щавлева кислота здатна утворювати в організмі оксалати — сполуки, що можуть зв’язуватися з кальцієм. Саме оксалати відіграють ключову роль у процесі формування окремих типів каменів у нирках.
Отже, занадто часте або надмірне вживання їжі з високим вмістом оксалатів може бути небажаним для осіб, які вже мають схильність до сечокам’яної хвороби.
Окрім потенційної шкоди для нирок, надлишок цієї кислоти може перешкоджати засвоєнню кальцію та викликати подразнення слизової оболонки травного тракту.
Саме тому ревінь не варто вважати звичайним овочем, який можна їсти без жодних обмежень.
Чому листя ревеню заборонено їсти
Якщо стебла ревеню широко застосовують у кулінарних рецептах, то з листям ситуація докорінно інша.
Листові пластинки містять набагато вищу концентрацію щавлевої кислоти, тому їх категорично не додають до супів, салатів чи інших страв. Споживання листя може бути небезпечним для здоров’я людини.
Під час збирання врожаю потрібно використовувати виключно стебла. Листя слід обов’язково зрізати й утилізувати.
Це правило стосується як рослини, що вирощена на власному городі, так і придбаної на ринку.
Кому слід обмежити споживання ревеню
Хоча для багатьох людей споживання невеликої кількості стебел не становить загрози, є категорії осіб, яким варто бути особливо обережними.
Передусім це стосується тих, хто має сечокам’яну хворобу або хронічні патології нирок. До іншої групи належать люди, яким медики рекомендували уникати продуктів з високим вмістом оксалатів.
Обережність варто виявляти також людям із виразковою хворобою чи гастритом, оскільки кислі продукти можуть подразнювати слизову оболонку та посилювати біль.
Якщо ви маєте хронічні недуги, не варто самостійно визначати допустиму порцію продукту, краще попередньо проконсультуватися з лікарем.
Традиції вживання ревеню в Європі
Твердження, що в Європі ревінь зовсім не споживають, є не зовсім точним. Насправді його використовують давно, але європейці добре обізнані про небезпеку листя.
У Великій Британії ревінь є популярним продуктом. Його вирощують у промислових масштабах для приготування традиційних десертів та пирогів. У кулінарії застосовують винятково стебла.
У скандинавських країнах та Німеччині ревінь з’являється на полицях магазинів навесні. Його використовують для приготування киселів, джемів, випічки та різноманітних соусів.
У Франції ці кислуваті стебла також додають до десертів, а часом застосовують для виготовлення соусів до м’яса.
При цьому в європейських країнах листя ревеню переважно не їдять через високий вміст щавлевої кислоти та потенційну токсичність для організму. А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Що ви думаєте про цю новину?
Обговорити цю новину у Facebook









