Тривога у Європі. Путін почав наступну «спец0перацію»?

Небезпека нападу Росії на країни Європи набуває реальних обрисів. The Wall Street Journal із посиланням на джерела і супутникові знімки констатує: російська армія розширює військові бази в Петрозаводську та в інших районах поруч із кордоном з Фінляндією. Також Росія збирається перекинути додаткові війська на кордони з іншими європейськими країнами.

Військові експерти, з якими поспілкувалися журналісти видання, оцінюють активність уздовж фінського кордону як частину підготовки Москви до потенційного конфлікту з НАТО. Зокрема, Росія вже будує нові склади і житло для військових, прокладає нову залізницю вздовж кордону з Естонією, Фінляндією і Норвегією, а також загалом розширює залізничну мережу в цьому регіоні. Невеликі бригади зростуть утричі і стануть дивізіями чисельністю 10 тисяч осіб, розповів виданню Еміль Кастехельмі з фінської компанії OSINT-аналітики Black Bird Group.

📱 Наші Shorts🔔 Підписатися

«Ці люди зрештою програють»: Федоров пояснив, що призвело до його звіл

Бойфренд-аб'юзер Гайден Панеттьєрі вперше заговорив після її смерті: в

Ексміністр оборони Федоров отримав бронювання у фонді Сороса через три

Зеленський уперше відреагував на нічний масований удар: росіяни довго

Вибори під час війни: заява Федорова обурила ОП та розділила експертів

Федоров закликає провести вибори!: Звернення Федорова про корупцію, кр

«Пасажирів було видно здалеку»: у Луцьку після удару РФ палали вагони

«Слідство триває» - поліція перевіряє оточення Гайден Панеттьєрі у спр

Помідори «як із бочки» без оцту: простий рецепт для 3-літрової банки

Росія може атакувати НАТО найближчими роками: у розвідці США розкрили

Ще більше об’єктивних побоювань з’явилось після того, як стало відомо про заплановані на прийдешню осінь чергові спільні військові навчання Росії та Білорусі «Захід-2025». Такі білорусько-російські навчання відбуваються що чотири роки – з 2009-го. І саме останні навчання «Захід-2021» виявилися частиною підготовки до повномасштабного вторгнення в Україну.

Президент України Володимир Зеленський припустив, що Росія може використати військові навчання на території Білорусі як привід для можливого нападу на сусідні країні. «Подивіться на Білорусь – цього літа Росія готує там щось, прикриваючись військовими навчаннями. Саме так зазвичай починаються її нові атаки. Але куди цього разу? Я не знаю. Україна? Литва? Польща? Не дай Боже! Але ми всі маємо бути готовими. Усі наші інституції відкриті до співпраці», – сказав президент.

У Польщі поспішили попередити, що «адекватно» відреагують на військові навчання «Захід-2025». Заступник міністра національної оборони Польщі Цезарій Томчик вважає, що майбутні навчання можуть становити загрозу для Польщі.

«У Польщі відбудуться великі польські навчання та за участі НАТО, а також масштабні маневри», – анонсував посадовець.

Власне, повідомлення про те, що Путін Україною не обмежиться, звучали і раніше. Ще у квітні 2022 року американське видання The Hill писало про плани господаря Кремля повернути до складу «імперії» Естонію, Латвію, Литву, Румунію та Болгарію. Окрім того, у сфері інтересів Путіна перебувають й інші країни ЄС: Польща, Словаччина та Угорщина.

«Прифронтові держави НАТО утворюють увігнуту дугу через серце Європи від Балтійських підступів до Санкт-Петербурга до гирла Дунаю. Це територія, яку Путін має намір повернути Російській імперії: Естонія, Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія та Болгарія», – йшлося у статті.

Посилила напругу і заява помічника диктатора, голова Морської колегії Микола Патрушев – він звинуватив НАТО у наче б то «відпрацюванні захоплення» Калінінградської області, повідомляє The Moscow Times.

«Другий рік поспіль НАТО проводить поблизу наших кордонів наймасштабніші за останні десятиліття навчання, на яких відпрацьовує сценарії захоплення Калінінградської області, блокування судноплавства на Балтиці та в Чорному морі, превентивних ударів по місцях постійного базування російських сил ядерного стримування», – сказав він.

За словами Патрушева, сили НАТО нібито тренуються наступати на території від Вільнюса до Одеси. Крім того, соратник Путіна переконаний, що Британія прагне отримати вплив у Чорноморському регіоні. Лондон, за версією російського чиновника, вже сформував «протимінну коаліцію», а зараз хоче супроводжувати торгові кораблі своїм військово-морським флотом. І, звісно, без погроз не обійшлося.

«Якщо дипломатичні чи правові інструменти не мають дії, то безпеку російського судноплавства буде готовий забезпечити наш військово-морський флот. Гарячим головам у Лондоні чи Брюсселі потрібно це чітко розуміти», – додав він.

Видання Bild із посиланням на німецьких розвідників пише, що Путін обов’язково перевірить статтю 5 НАТО про колективний захист на міцність. На думку фахівців німецьких спецслужб, російський диктатор готовий «до кінця десятиріччя» вдертися в одну із країн НАТО. Видання наголошує, що Путіну потрібна «широкомасштабна конвенційна війна».

При цьому Молдова, яка наближена до Заходу, хоч і не входить до складу НАТО, теж опинилась у переліку потенційних жертв зі списку Путіна, переконані автори матеріалу. Журналісти нагадують, що у грудні 2021 року Путін наполягав не лише на гарантії того, що ні Україна, ні інші колишні радянські республіки не вступлять до НАТО, але й на тому, щоб Альянс припинив свою військову присутність у країнах-членах Східної Європи, таких як Польща, Румунія та країни Балтії.

Як писав «Главком», однією зі «слабких ланок» країн Балтії є естонське місто Нарва – саме через нього рухалася Червона армія у 1918-му. Вигідна для Путіна обставина – за радянських часів Нарву щільно заселили росіяни, нині це аж 88% жителів міста. Іншими словами, дві третини жителів естонського міста мають російські паспорти – тож є кого «захищати» та «визволяти»! Тим більше, що ці 88% відкрито до цього закликають.

Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що побоювання воєнних амбіцій Росії поза межами України перебільшені. Сам Путін також називає такі прогнози маячнею. Проте ми всі добре пам’ятаємо, що напередодні вторгнення в Україну російський диктатор також до останнього спростовував свої загарбницькі плани. Поки ж Путін відкидає можливість нападу на Європу, кремлівська пропаганда не перестає лякати «розніжену Європу», яка «розучилась воювати» непереможністю Москви. Маргарита Сімоньян розказує, що Росія, мовляв, покаже Європі «як можна по-іншому дружити», а Володимир Соловйов продовжує розповідати про здатність РФ знищити Велику Британію та прямим текстом принижує президента Франції Еммануеля Макрона.

Військові експерти переконані: амбіції Путіна розповсюджуються на Європу. Зокрема, на думку директора Центру аналізу стратегій і технологій у Москві Руслана Пухова, після повернення з України російські війська розглядатимуть як супротивника Фінляндію.

Європа готується

Після перемоги Дональд Трамп Європа почала потроху прокидатися від ситого комфортного сну. Німеччина вирішила провести інвентаризацію укриттів та побудувати нові. Власне, після історичної промови віцепрезидента США Джей Ді Венса на конференції у Мюнхені, в якій він фактично закликав Європу самостійно опікуватися власною безпекою, Старий Світ почав гуртуватися. Одразу після конференції президент Франції Еммануель Макронпровів «афтепаті» з лідерами країн Європи, де вони обговорювали, як жити далі без широкої спини США.

Командувач американських сил у Європі Крістофер Каволі звернув увагу, що Росія цього року збільшила військові витрати до понад 6% ВВП, що значно більше за 3,6% до початку війни. Для порівняння, минулого року США витратили на оборону 3,4% свого ВВП, а середній показник серед країн ЄС становив 2,1%.

У доповіді данської розвідки у лютому йшлося про те, що Росія потенційно може розпочати велику війну в Європі протягом п’яти років у разі ослаблення НАТО. Західні військові попереджають: потенційне перемир’я в Україні дозволить Кремлю ще швидше переозброїти свої сили.

Начальники оборонних відомств Великої Британії змоделювали «першу ніч війни», щоб перевірити протиповітряну оборону Туманного Альбіону. Результати виявилися невтішними: комп’ютерне моделювання показало, що королівські ВПС можуть бути повністю знищені в перші години теоретичної війни, залишивши країну без повітряного захисту після ударів ракет. Для аналізу використовувалася спеціальна система, здатна імітувати атаки різними типами озброєнь. За результатами симуляції з’ясувалося, що дорогі винищувачі можуть бути знищені на землі, не встигнувши піднятися в повітря.

Країни-члени НАТО загалом вже не уникають теми можливого нападу РФ. У кінці березня новий генсек НАТО Марк Рютте заявив, що якщо хтось захоче напасти на Польщу, то відповідь альянсу буде «нищівною».

На тлі нещодавніх заяв російського диктатора Путіна про те, що Росії слід розширювати потужності оборонно-промислового комплексу, щоб підготуватися до майбутніх воєнних конфліктів, Європа і поготів запанікувала. Хмизу у багаття підкидають і регулярні рейди російських літаків-розвідників до кордонів Альянсу. 24 квітня винищувачі, які захищають східний фланг НАТО, були підняті щонайменше вчетверте за 10 днів, щоб перехопити Іл-20, що летів поблизу повітряного простору Польщі. Речниця ВПС Швеції Тереза ​​Акерштедт повідомила: літак був близько до повітряного простору Польщі, тому винищувачі НАТО піднялися, щоб сигналізувати про свою присутність, зробити візуальну ідентифікацію та супроводити його з цього району.

Німецька Handelsblatt повідомляє, що Бундестаг звернувся до низки великих компаній, що виготовляють і транспортують зброю, з проханням допомогти з розгортанням військ і техніки на східному кордоні Альянсу. Зокрема, йдеться про Rheinmettal, Deutsche Bahn і Lufthansa. Протягом 30 днів після початку будь-якої великої війни за участю НАТО Німеччина пообіцяла надати 35 тис. солдатів і понад 200 літаків і кораблів.

Оперативне командування Бундесверу заявило, що німецькі військові «покладаються майже виключно на цивільних комерційних постачальників послуг з логістичного транспортування військових товарів і обладнання за межі кризових зон». Інсайдери видання повідомляють, що також обговорюється питання про те, чи може льотна школа Lufthansa взяти на себе базову підготовку пілотів винищувачів.

Однак найбільша тривога у країнах Балтії, які сусідять з невгамовним агресором. У другій половині цього року Латвія планує розпочати будівництво заводу з виробництва великокаліберних боєприпасів у місті Єцава. Загальний обсяг запланованих інвестицій становить 27 млн євро, а вироблена продукція буде постачатися переважно на внутрішній ринок для Національних збройних сил, і лише невеличка частина піде на експорт, пише Latvian Public Media.

Литва оприлюднила план евакуації, який буде використаний у разі вторгнення у столицю Вільнюс. У документі вказується, як 540 тис. жителів отримають наказ залишити місто, якщо воно буде захоплюватися ворожими силами. План передбачає розширення деяких доріг і мосту, щоб забезпечити безпечний і швидкий потік людей з міста. Мер Вільнюса Валдас Бенкунскас підкреслив: будь-яка евакуація буде «крайнім заходом, якщо військова оборона міста провалиться».

Естонія, Латвія, Литва, Фінляндія та Польща нині працюють над спільною оборонною ініціативою Drone Wall – «Стіна дронів».

Коли?

На думку військового експерта Сергія Згурця, «гібридні дії» Росія, власне, вже здійснює. Йдеться про операції, які скеровані на дестабілізацію військової системи управління – до прикладу, перерізання оптоволоконних кабелів.

«Європейці мислять прагматично: чим швидше завершиться війна в Україні, тим швидше РФ буде готова до бойових дій проти європейських країн, і тому необхідно знайти оцей баланс між завершенням війни в Україні і відтермінуванням загрози для Європи», – зазначив він у коментарі «Главкому».

Та чи спроможна РФ воювати з НАТО?

Згурець зазначає, що кількість контрактів на службу у російській армії, які підписані у квітні, є чи не найбільшою за місяць, за весь період бойових дій. «Росіяни вважають, що ось-ось може бути перемир’я, треба швидше укласти контракти, отримувати виплати. Фактично кількість втрат, які б вони не були значні, ворогу вдалося компенсувати за рахунок набору особового складу за гроші.

Щодо бронетехніки – з її кількістю у росіян значний провал, але загалом їм за минулий рік вдалося відновити 1500 танків. Зараз питання танків дещо відходить на другий план, тому що міняється тактика бойових дій. З точки зору використання шахедів і крилатих ракет, росіяни поки що обганяють нас», – оцінює експерт потенціал ворога.

За словами Згурця, якщо відновлення втрат відбуватиметься у тому ж темпі, через три-чотири роки росіяни можуть бути готові для локальних бойових дій з якоюсь країною Балтії. На думку експерта, якщо говорити про горизонт у п’ять-сім років, то Росія зможе повністю відновити втрати, у тому числі техніки.

«Зараз немає жодних ознак того, що російська економіка змінює формат, вона і далі орієнтована на нарощування військової потужності. Особовий склад отримує значні виплати. А якщо навіть він гине, то це влаштовує їхні сім’ї, тому що вони витримують чималі виплати. Зараз вся логіка дій Російської Федерації скерована на підтримку цієї мілітаризації», – додає Згурець.

З огляду на все це Європа (і світ загалом) нарощує витрати на своє озброєння. Відповідно до останнього звіту Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), понад 100 країн витратили на свою армію більше, ніж у попередньому році.

«Уперше після возз’єднання Німеччина стала країною з найвищими військовими витратами в Західній Європі», – підкреслює дослідник SIPRI Лоренцо Скараццато.

Це пов’язано із затвердженим у 2022 році спеціальним фондом для Бундесверу в розмірі 100 млрд євро. За ці гроші Німеччина доукомплектує свою армію.

І, як повідомляє SIPRI, це тільки початок: «Останні політичні рішення в Німеччині та багатьох інших європейських країнах свідчать про те, що Європа увійшла у фазу високих військових витрат. І ця тенденція, ймовірно, триватиме в осяжному майбутньому».