Троїцька батьківська субота-2024: коли буде, що заборонено робити і як згадати померлих

Напередодні світлого свята Трійці у церкві проходить Троїцька поминальна батьківська субота.

Щорічно вона припадає на 49-й день після Великодня, тому її дата щороку змінюється. 2024 року Троїцька батьківська субота випадає на 22 червня. У Троїцьку суботу, як і М’ясопустну, згадують не лише померлих родичів, а й усіх, хто пішов у інший світ. Таку батьківську суботу називають Вселенською.

Народні традиції Троїцької суботи

У Троїцьку батьківську суботу у християн прийнято відвідувати цвинтарі, облаштовувати могили та поминати покійних близьких. На Русі існував звичай прикрашати в цей день могили квітами — живими чи штучними — і залишати на могилі для покійників всякі ласощі, переважно солодощі. Цей звичай певною мірою є формою милостині — перехожій людині можна взяти залишене частування, але тільки для їжі прямо на цвинтарі, виносити знайдене частування за огорожу не прийнято, і тим паче засуджено його продавати.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Також у народній традиції досі прийнято спочатку згадати покійників прямо на могилі, а потім зібратися на поминальну трапезу вдома. Серед традиційних страв – млинці, ритуальна каша (куття) та яйця.

На Русі ще з дохристиянських часів вважалося, що в ці перші літні дні, які потім “прив’язали” напередодні Трійці, русалки виходять із водойм на сушу і співають свої пісні в лісах та в полях. Щоб утихомирити русалок і розбудженого ними водяного в селах було прийнято лякати водну нечисть – палити вогнища, бігати з гілками біля водойм і т.д.

Цього дня прийнято замовляти Сорокоуст – це щоденне молитовне вшанування померлих протягом 40 днів.

Молитися слід особливо за тих, хто не встиг покаятися перед смертю, не був похований за християнськими звичаями – наприклад, за трагічно загиблих, зниклих безвісти або загиблих у бою. Вважається, що молитви цього дня приймаються навіть за тих, хто “нудиться в пеклі”.

Також у церкву в поминальний день несуть продукти на помин – “панахидку” – хліб, цукор, олію, воду, домашню випічку, солодощі, фрукти.

У поминальний день є також низка своїх заборон:

• не можна сильно сумувати за тими, що пішли, плакати;
• заборонено лаятись, з’ясовувати стосунки;
• не вітаються надмірності на поминальному столі – на ньому повинна стояти пісна їжа;
• не слід поминати померлих алкоголем, розпивати спиртне на цвинтарі;
• не потрібно залишати спиртне та їжу на могилах – цукерки та печиво на помин краще роздати знайомим, сусідам або іншим відвідувачам цвинтаря;
• не слід відзначати дні народження, весілля та ювілеї у батьківську суботу.

Прямої заборони на роботу немає – можна займатися повсякденними справами, але тяжку роботу краще перенести на інший день.