Трамп тисне на Україну через розвіддані та Starlink заради поступок Кремлю

Дональд Трамп дедалі відвертіше пов’язує підтримку України з готовністю Києва прийняти умови завершення війни, які влаштовують Вашингтон, а головне, Росію. Погрози обмежити обмін розвідувальними даними, постачання американської зброї та навіть доступ до Starlink доповнюють домовленості з Москвою щодо російського дизпалива. Як зазначають аналітики, за рішеннями Білого дому може стояти не стільки прагнення збити ціни на пальне, скільки спроба змусити Україну піти на поступки Росії.

Останні події демонструють, що ми вже маємо не абстрактну дипломатичну суперечку. Після чергового російського удару по Києву українська сторона заявила, що не отримала завчасного попередження партнерів про балістичну атаку. З’явилася інформація, що також було обмежено роботу терміналів Starlink, що призвело до втрати можливості проведення певних операцій на фронті. Водночас Трамп заперечує, що обмін розвідданими припинено.

Москва тим часом отримує простір для маневру. Кремль може заробляти на продажу пального, продовжувати воєнні дії й використовувати розбіжності між Києвом та Вашингтоном у власних інтересах. При цьому економічні обіцянки Трампа поки не мають очевидного результату: ціни на дизель у США залишаються високими, а додаткові російські поставки навряд чи змінять ситуацію. При цьому угода вже викликала невдоволення частини республіканців, які вимагають повернути санкційний тиск на Росію.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Позиція Європи та загрози для України

У цій ситуація особлива місія випадає Європі, яка намагається мінімізувати американський розворот. Лондон, Берлін і Париж виступають за збереження або посилення санкцій, а в Брюсселі готують нові обмеження проти російської економіки. Проте головне питання залишається відкритим: чи зможуть європейські союзники компенсувати можливе скорочення американської допомоги та переконати Трампа, що поступки Путіну не наближають мир, а дають Кремлю додаткові ресурси для продовження війни?

Своїми думками щодо цих та інших питань поділився український дипломат і політик Роман Безсмертний.

– Усі пам’ятають гасло «Мир через силу». Трамп мав домовитися з Путіним із позиції сили, але зараз вимальовується протилежний сценарій – американська сила працює на користь Росії. Під час останніх російських атак виникли проблеми з оперативним реагуванням. Повідомляють про обмеження роботи Starlink, через що могли зірватися операції із застосування перехоплювачів «Шахедів». Угода щодо дизельного пального також викликає запитання. Чи йдеться про спробу змусити Україну капітулювати?

– Можу однозначно сказати, що нині Трамп на боці Путіна. Більше того, я навіть погоджуюся з думкою, що якби Путін зараз попросив у Трампа зброю, той міг би її надати. Для мене очевидно, що в нинішній ситуації Трамп спрямовує всі зусилля на тиск на Україну, щоб змусити її капітулювати. Саме так я оцінюю ситуацію. По суті, Трамп і Кремль діють у змові проти України.

Суть їхньої домовленості полягає в тому, що Москва продовжує атакувати, а США обмежують надання інформації про російські удари. Це ключовий момент, адже розвідувальні дані мають вирішальне значення. Ми не можемо вчасно фіксувати старт балістичних ракет і, як наслідок, запізнюємося з реагуванням.

Другий чинник – обмеження роботи системи Starlink, зокрема її потужності та швидкості. Існує достатньо технічних параметрів, за допомогою яких можна обмежувати можливості України, зокрема під час операцій у відповідь проти Росії. На мою думку, це пряма вказівка Трампа Ілону Маску, щоб SpaceX обмежувала відповідні можливості. Саме так це слід сприймати.

До цього пакета належать і вимоги щодо відставки Зеленського з посади президента України, проведення виборів тощо. Можу сказати однозначно: якщо Україна зараз здригнеться, посиплеться й Європа. Приблизно за три місяці ми можемо опинитися в зовсім іншій геополітичній реальності, де вже нікому буде говорити про державність України. Європейський Союз може зникнути з політичної карти, а Європу просто розшматують між Путіним і Трампом. Тому зараз надзвичайно важливо зрозуміти: з Трампом і Вашингтоном більше немає про що говорити в надії змінити їхню позицію. Він уже визначився і може лише посилювати тиск. Я абсолютно відповідально заявляю: єдиний напрямок, на якому нам потрібно зосередити зусилля – Європа.

Читати більше: Усі українські міста розгрібають створені урядом проблеми під час підготовки до зими

– Якимось чином можна змінити цю ситуацію на американському напрямку?

– Якщо Україна й підтримуватиме контакти, то потрібно працювати з республіканським оточенням Трампа, демократами та доносити чіткий сигнал – Україна не відступиться від своєї позиції. Українському суспільству необхідно згуртуватися навколо Зеленського. У жодному разі не можна допустити відставки президента. Так само не може йтися про проведення виборів у нинішніх умовах.

Важливий компонент усіх наших дій – збереження людських життів. Потрібно змінювати режими роботи там, де це можливо, переводити людей на дистанційну роботу, шукати способи захисту населення та безпечного розміщення людей. Попри заяви про можливе припинення передавання розвідувальних даних, у моєму розпорядженні, наприклад, є графік того, що і як відбуватиметься впродовж найближчих трьох-чотирьох днів. Очевидно, що Москва продовжуватиме атакувати, а Трамп – тиснути.

Зараз надзвичайно важливо зробити кілька кроків, але головним напрямком має стати робота з Європою. Це також повинно супроводжуватися ініціюванням відповідних процедур в ООН і Раді Безпеки. Не варто піддаватися емоціям – необхідно пройти всі формальні дипломатичні процедури, щоб донести до світу нашу оцінку ситуації та твердження про можливу змову між Трампом і Путіним, метою якої є фактичний розподіл України.

– До дій Росії ми вже звикли, але що сталося з американського боку? Це експромт чи все ж таки спланована операція з обох боків? З одного боку нас залишають без підтримки, а з іншого – посилюють атаки.

– Нинішня ситуація є наслідком серпнево-вересневих поїздок Кушнера та Віткоффа. Після поїздки до Москви 5-го числа відбувся тривалий візит Дмитрієва до Вашингтона. Тоді розігрувався сценарій, за яким до виборів у РФ Трамп мав діяти на боці Путіна, оскільки наближалися вибори й потрібно було завершити певні процеси. Після цього Путін мав грати на боці Трампа до виборів.

Спочатку розіграли цілий спектакль із зустрічами у Флориді, куди запросили українців, європейців і представників ООН. Очікували, що Україна здригнеться й погодиться на запропоновані умови. Але Україна не здригнулася, і це було абсолютно правильне рішення. Далі почав руйнуватися сценарій, розрахований на період до 3 листопада, і Трамп почав демонструвати дедалі більшу роздратованість.

Суть його нинішніх дій полягає в одному – будь-яким способом змусити Україну капітулювати, щоб до виборів він міг вийти з цього процесу в ролі миротворця. Йдеться про 3 листопада. Цього в жодному разі не можна допустити, адже це буде катастрофою не лише для України та українців, а й для Європи.

Скандальна паливна угода та реакція партнерів

Я закликаю всіх, хто хоче зрозуміти масштаб загрози, подивитися виступ Дональда Туска на Варшавському безпековому форумі. Спочатку виступив президент Зеленський, а потім – Туск. Раджу також переглянути засідання Ради міністрів закордонних справ Європейського Союзу в Люксембурзі. У виступах звучала важлива думка: Україні потрібно не просто надати якомога більше допомоги, а забезпечити її всім необхідним, щоб вона могла завдати Росії вирішальної поразки. Після цієї дизельної угоди світ, на мою думку, остаточно побачив, у якому напрямку розвивається ситуація. Ця угода не розв’язує жодної фундаментальної проблеми. Що таке 300 тисяч тонн дизельного пального?

– Це лише кілька годин роботи американських заправок.

– Абсолютно правильно. Це приблизно пів доби – і все. До того ж ідеться лише про дизельне пальне. Для мене це стало сигналом можливої змови. А далі, як завжди, у Трампа немає сильних карт, тоді як вони опинилися в руках президента Зеленського. Саме цим я пояснюю лють і ненависть Трампа до Зеленського. Я вже бачив подібні ситуації, коли Москва атакує президента, а суспільству складно розібратися в тому, що відбувається. Тому ще раз наголошую: зараз не можна поступатися ні щодо виборів, ні щодо відставки Зеленського. Потрібно вистояти, берегти людей і починати системну роботу з Європою.

– Сенатори з обох партій виступають із критикою Трампа. Наскільки відчутним може бути цей тиск? Крім того, дизельна угода, як зазначають самі республіканці, поставила їх у невигідне становище перед американськими виборцями. Їм складно пояснити виборцям, навіщо укладати таку домовленість, якщо економічного ефекту немає, а негативні політичні наслідки співпраці з режимом Путіна очевидні.

– Щодо цієї дизельної угоди, то Трамп вже зрозумів, що втрапив у халепу. Думаю, всі звернули увагу на запитання, яке поставили йому: чи збирається він імпортувати пальне з Росії? На що він відповів, що Росія не постачає пальне безпосередньо до США, але продає його на світовому ринку. Трамп, очевидно, зрозумів, що припустився помилки з цими мільйонами тонн російського дизелю. Він почав відступати. І що в нього залишилося? Єдиним аргументом стала Україна.

Тут можливі були два сценарії. Або Трамп змушує Україну капітулювати, через що проти нього ще більше налаштовуватимуться республіканці й демократи, або застосовує закон Ліндсі Грема й тоді змушений діяти проти Путіна. Наразі він обрав свій шлях. Його цікавлять російські мільярди, активи «Лукойлу» та «Північний потік».

– Тобто, зламати України – головна ціль на сьогодні, аби нарешті мати можливість активно дружити з Путіним та заробляти? Це основний для нього на сьогодні порядок денний?

– Зламати Україну, щоб рухатися далі до російських активів і європейських енергетичних ресурсів. Після цього він тиснутиме на Європу. Тому що його цікавлять російський газ і можливість контролювати енергетичні потоки, зокрема «Північні потоки». Те, що відбувається, стане плямою, яку США буде складно пережити. Я навіть не знаю, як країна зможе існувати після таких рішень. Американське суспільство ще не до кінця усвідомило, до чого Трамп довів Сполучені Штати. Ідеться не лише про шість доларів за галон дизельного пального. Це лише верхня межа того, наскільки далеко зайшла ситуація. Фактично Сполучені Штати втрачають позиції держави-гегемона у світі. Це ознака завершення певного етапу їхнього глобального впливу. Тому зараз не можна впадати в істерику. Потрібно берегти людей, вистояти в цій ситуації та ретельно опрацювати всі подальші кроки разом із європейськими партнерами. Якщо Україна вистоїть, а 3 листопада на виборах переможуть демократи, вони разом із республіканцями можуть домогтися усунення Трампа від влади.

– Певні обмеження щодо американської співпраці ми вже бачимо. Чи посилюватиметься тиск на Україну? Наприклад, щодо зброї, яку Штати продають європейцям для України, або знайдуть інші напрямки.

– По-перше, Трамп намагатиметься тиснути, але робитиме це так, щоб не демонструвати своїх дій безпосередньо. Прикладом є нинішня невизначеність із роботою Starlink і передаванням розвідувальних даних про балістичні ракети. Формально ніхто нічого не припиняє. Зверніть увагу: спочатку президент України повідомляє, що інформації не було, а згодом заявляє про її відновлення. Такі коливання триватимуть, адже Трамп не хоче відкрито демонструвати тиск, хоча саме він і є його інструментом. І не варто очікувати, що він раптом змінить свою позицію.

Що стосується зброї, то прямих контрактів України зі США в багатьох випадках немає. Якщо говорити про ракети-перехоплювачі, то відповідні контракти укладено з європейськими країнами. Європейці передавали зброю Україні, а Сполучені Штати згодом мали виробляти заміну для європейських арсеналів. За таким принципом ця система працює й надалі.

– Чому Греція та Іспанія загальмували процес?

– Вони, почувши заяви з Вашингтона, розуміють, що передадуть ракети Україні, але не знають, коли отримають заміну. Наразі Сполучені Штати не мають достатніх виробничих потужностей, щоб оперативно забезпечити їх необхідною кількістю ракет. Водночас Греції та Іспанії потрібно кудись подіти наявні ракети, термін придатності яких, за наявною інформацією, спливає у квітні. Тому вони, найімовірніше, передадуть їх Україні.

Інша ситуація з F-16 і системами Patriot, щодо яких існують прямі контракти або домовленості про обслуговування та заміну окремих компонентів після певної кількості пусків. Я не виключаю, що Трамп блокуватиме такі процеси. Однак у такому разі він ризикує втратити важелі впливу, адже Україна може переорієнтуватися на французькі та італійські системи озброєння. На цьому можна поставити крапку: у такій ситуації позиція Трампа виглядатиме непривабливо.

По-друге, найближчими днями багато залежатиме від поведінки Конгресу, зокрема республіканців у Сенаті. Сподіваюся, що спільна активність демократів і республіканців посилить тиск на Трампа. Його поразка на виборах 3 листопада вже видається цілком імовірною. Але важливий не лише сам результат, а й масштаб поразки. Він може створити передумови для імпічменту або принаймні забезпечити в Конгресі достатньо голосів, щоб долати президентське вето. Це принципово різні сценарії. Проте політична перспектива Трампа вже вимальовується досить чітко.

– Якщо Україна гіпотетично припинить удари по російських нафтопереробних заводах, як цього хоче Трамп, чи може ситуація стабілізуватися? Чи це лише привід, після якого з’явиться наступна вимога?

– Ні. Усі ці розмови про енергетичне перемир’я, а далі – про території Донецької області, відволікають від справжніх намірів Росії. Путіна цікавить не лише Україна, а й відновлення російського впливу в Центральній Європі. Недарма Дональд Туск говорить про прагнення Путіна повернутися до порядку, який існував до 1989 року. Тому не можна сприймати ситуацію як боротьбу лише за окремі території. Я читаю заяви тих, хто закликає ділитися територіями, бігти до Вашингтона й ставати на коліна. Але будь-яка наша слабкість може призвести до втрати державності. Невже люди не розуміють наслідків таких поступок?

Подивімося на ситуацію на фронті. Росія посилює тиск, але її ресурси й можливості для продовження війни в попередньому масштабі обмежені. Коли кілька місяців тому лунали заяви про мобілізацію 100 чи 300 тисяч людей, виникало запитання, чи усвідомлюють автори цих прогнозів реальні можливості Росії. Поступки Москві не принесуть миру. Навпаки, вони поставлять під загрозу не лише Україну, а й Європу. Трамп, діючи в цьому напрямку, ризикує завдати шкоди й самим Сполученим Штатам.

Тому зараз головне – не піддаватися страху й берегти людей. Усі рішення, зокрема щодо роботи шкіл, дитячих садків та інших установ, мають передусім враховувати безпеку населення. Наше завдання – вистояти. І нарешті, 3 листопада – контрольна дата, яка може стати визначальною для нашої історії.

– Володимир Зеленський напередодні зустрічався в Лондоні з британським прем’єром та королем. Чому саме Лондон і чого очікувати від цієї поїздки? Чи йтиметься також про політику нинішньої адміністрації США?

– На мою думку, президент поїхав до Лондона не стільки для зустрічі з Енді Бернемом, а особливо для розмови з королем Чарльзом. Саме британський монарх може допомогти відновити діалог із Вашингтоном. Якщо до процесу вдасться залучити Марко Рубіо, це буде серйозним кроком. Переговори з Кушнером і Віткоффом, як я вважаю, вже не дадуть результату. Тому Лондон має стати майданчиком для предметної розмови за участю Рубіо та європейських лідерів. На мою думку, європейські лідери розуміють, що Москва стоїть за багатьма процесами дестабілізації. Тому зближення Трампа й Путіна становить загрозу для України, Європи та світу.

– Чи має Європа достатньо сил, щоб протистояти Росії та збільшити допомогу Україні?

– Передусім потрібно забезпечити підтримку України протягом найближчих трьох місяців. Європа має необхідні ресурси, але їх потрібно мобілізувати. До кінця лютого нам особливо потрібна допомога в протидії балістичним ракетам.

Наступний важливий рубіж – січень, коли збереться новий Конгрес США. До того часу необхідно забезпечити стійкість України та оцінити, як змінюватиметься політична ситуація у Вашингтоні. Критично важливими залишаються розвідувальні дані про балістичні загрози та доступ до Starlink. Це пояснює значення контактів екс-міністра оборони України Михайла Федорова з Ілоном Маском. Україні потрібно або знайти альтернативу Starlink, або домовитися про продовження співпраці. На мою думку, саме Федоров може вести такі переговори.

А що ви думаєте про такі дії Білого дому? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!

Джерело: obozrevatel.com

Ще більше новин для вас

ПолітикаМаск натякнув на причетність влади США до обмеження роботи Starshield для ЗСУПолітикаУсі українські міста розгрібають створені урядом проблеми під час підготовки до зимиПолітикаЗеленський заявив про готовність України до будь-якого формату припинення вогню заради переговорівЧитаютьШоу-бізнесБіль не вщухає: чоловік Ірини Федишин показав щемливу світлину донечки після непоправної втратиЧитаютьВійнаРосія знову атакує Івано-Франківськ: у місті пролунали вибухиЧитаютьВійнаМасований удар по заходу України: затримуються понад 100 поїздів, мер повідомив деталі