Президент Фінляндії Александер Стубб повідомив, що Дональд Трамп упродовж останніх півтора року суттєво активізував спроби знайти дипломатичний шлях для припинення війни Росії проти України.
Про це фінський лідер зазначив 27 вересня в інтерв’ю журналістам під час зустрічей на Генеральній асамблеї ООН у Нью-Йорку. Стубб підкреслив, що загальна ситуація покращилася порівняно з періодом до того, як Трамп долучився до процесу мирного врегулювання. Він також звернув увагу на роботу спеціальних представників США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, залучених до переговорного процесу.
За словами Стубба, Трамп буквально «подвоїв зусилля» за останні півтора року в прагненні знайти мирне рішення. Він уточнив, що американський політик працює над цим напрямком спільно з Віткоффом, Кушнером та іншими учасниками переговорів.
Дипломатичні зусилля та оцінка загроз
Очільник Фінляндії також зазначив, що особисто бере участь у міжнародних дипломатичних контактах. Як він стверджує, разом із прем’єр-міністром Норвегії вони діяли здебільшого «за лаштунками», забезпечуючи обмін інформацією між українською стороною, США та європейськими урядами.
«Я думаю, що він справді наполегливо працює, і, сподіваюся, ми знайдемо рішення», – наголосив Стубб.
Ці заяви пролунали під час дипломатичного тижня в Нью-Йорку, коли міжнародна спільнота зосередилася на війнах в Україні та на Близькому Сході. Трамп і президент України Володимир Зеленський провели зустріч у Нью-Йорку на полях Генасамблеї ООН, тоді як офіційний Вашингтон не припиняв спроб відновити діалог із Москвою.
Читати більше: Промисловість Росії йде на спад через санкції та удари по нафтопереробних заводах
Під час спілкування з журналістами Зеленському поставили запитання щодо ймовірності нового нападу РФ на інші держави Європи. Президент України підкреслив, що загроза ударів безпілотниками, ракетами чи проведення наземних операцій залишається дуже високою для сусідніх із Росією та Білоруссю країн.
Зі свого боку, Стубб зазначив, що наразі немає реальних підстав очікувати прямої російської атаки на Фінляндію найближчим часом. Проте він наголосив, що Москва вже веде агресивні дії проти європейських країн в іншому форматі.
Президент Фінляндії охарактеризував це як масштабну «гібридну» кампанію, яка охоплює кібератаки, диверсійні акти та пошкодження телекомунікаційних кабелів на дні Балтійського моря.
«Росія намагається залякати Європу, налякати нас і залізти нам у голови», – заявив Стубб.
Військова готовність Фінляндії
Він закликав зберігати витримку та спокійно реагувати на подібні кроки. Стубб пояснив, що впевненість Фінляндії базується на системній і тривалій підготовці до можливих загроз зі східного напрямку.
«Ми спокійні, тому що готові», – запевнив фінський президент.
Стубб зауважив, що Фінляндія з населенням приблизно 5,6 млн людей десятиліттями вибудовувала оборону проти російської небезпеки. Він нагадав про обов’язковий призов, потужний резерв, значну артилерію, далекобійне озброєння та масштабну мережу сховищ для цивільних.
Згідно з офіційними даними Сил оборони Фінляндії, штатна воєнна чисельність армії складає 280 тисяч бійців, а за потреби держава може залучити додатковий резерв.
“У нас є обов’язкова військова служба. Я її проходив, мій син її проходив. У нас є жінки, які проходять її добровільно. У нас понад 60 F-18. Ми щойно придбали 64 F-35, два з яких уже прибули. У нас є далекобійні ракети, можливості на суші, на морі та в повітрі”, – пояснив Стубб.
Він окремо акцентував, що Фінляндія здатна розгорнути 280 тисяч військовослужбовців усього за кілька діб у разі початку конфлікту. Країна має потужний артилерійський арсенал та облаштовані укриття для понад 4,4 млн громадян.
За кілька днів до візиту Стубба в США фінські сили отримали першу пару літаків F-35 для постійного базування в країні. 18 вересня винищувачі прибули на авіабазу в Рованіємі.
Загалом країна законтрактувала 64 багатоцільові літаки F-35A, призначені для повної заміни парку F/A-18 Hornet. Це рішення уряд ухвалив раніше в межах комплексної програми модернізації ВПС.
Стубб підкреслив, що оборонний потенціал формувався з урахуванням оцінки реальних загроз від РФ, а вступ Фінляндії до Північноатлантичного альянсу значно посилив загальну систему стримування.
Фінляндія офіційно стала 31-м членом НАТО 4 квітня 2023 року, відмовившись від багаторічного позаблокового статусу внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Підтримка України та глобальні виклики
Виступаючи 22 вересня на Генеральній асамблеї ООН, Стубб наголосив на критичній важливості безперервної підтримки України. Він відзначив діяльність «Коаліції охочих», назвавши її надзвичайно важливою ініціативою.
За словами лідера Фінляндії, партнери у складі коаліції спрямовують зусилля на встановлення «справедливого і тривалого миру в Україні відповідно до Статуту ООН».
Під час заходів у Нью-Йорку Стубб також звернувся до Ілона Маска з пропозицією відкрити доступ до Starlink для українських військових у тих зонах, де розміщені російські комплекси балістичних ракет, зокрема безпосередньо на території РФ.
Він підкреслив, що це дасть змогу Силам оборони ефективно уражати пускові майданчики, з яких завдають ударів по українських населених пунктах.
Зокрема, мова йшла про можливість бити по об’єктах ворога на відстані до 200 км углиб російської території, включно з установками балістичних ракет.
Окрему увагу президент Фінляндії приділив іранському питанню. Він погодився з позицією Трампа щодо неприпустимості отримання Тегераном ядерної зброї, а також заявив про необхідність перекрити для Ірану можливість виробництва ракет і фінансування проксі-угруповань.
Стубб зазначив, що дії Росії та Ірану вже стали єдиним ланцюгом. Москва ділиться з Тегераном розвідданими для атак на американські об’єкти в зоні Перської затоки, тоді як іранські озброєння застосовуються армією РФ проти України.
«Ми потрапляємо в це колесо, де кожна частина конфлікту пов’язана з іншою. Чим швидше ми зможемо завершити обидва, тим краще», – зазначив Стубб.
Він додав, що сьогодні світова дипломатія одночасно проходить випробування війнами та кризами в Україні, Ірані, Секторі Гази, Ємені та Судані.
«Це не гра з нульовою сумою. На жаль, зараз нам доводиться мати справу з безліччю конфліктів», – резюмував президент Фінляндії, додавши, що для Трампа цей виклик вимагає буквально цілодобової праці.
А що ви думаєте про такі мирні ініціативи? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Джерело: obozrevatel.com
Головне за день - одним листом
Щовечора надсилаємо топ-5 найчитаніших новин. Без спаму, відписка в один клік.
СвітБаза вважалася зразковою в регіоні, але спалахнула після нічного нальоту безпілотників
СвітСША розглядають плани військового розгортання біля берегів Куби
СвітТрамп спрогнозував швидкий кінець війни з Іраном і падіння цін на нафту
ТерміновоВійна«Гучно було у місті» — ворог завдав удару по Вінниці
Кримінал27 вересня у центрі міста Шептицький пролунав потужний вибух: є поранені
СвітЕлегантний аутфіт для чаювання в Білому домі: перша леді Китаю вразила сливовою сукнею з баскою