Західні уряди вже тривалий час попереджають про цілком реальну загрозу нападу Росії на країни Північноатлантичного альянсу. Саме через ці тривожні сигнали директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф здійснив рідкісний візит до Москви, щоб передати керівництву Кремля жорстке попередження про неприпустимість ескалації.
Сценарій 1: напад у кримському стилі
Найбільш обговорюваним варіантом на столі у Владіміра Путіна залишається повторення сценарію окупації Криму та Донбасу 2014 року в країнах Балтії. Російські агенти під прикриттям можуть спровокувати штучні протести через нібито утиски етнічної російської меншини в естонському місті Нарва або латвійському Даугавпілсі. Під прикриттям цих заворушень російські військові в цивільному одязі перетнуть кордон і захоплять ключові міста, поставивши Альянс перед складною дилемою щодо формату застосування сили проти «протестувальників».
Проте експерти переконані, що уряди Естонії, Латвії та Литви роками готувалися саме до такого розвитку подій, тому поява нових «зелених чоловічків» викличе миттєву та жорстку збройну відсіч.
Сценарій 2: відкрита конвенційна агресія
Найгіршим, хоча й найменш імовірним варіантом є відкритий конвенційний напад на сусідні держави, за якого Москва одночасно починає вторгнення з Калінінграда та Білорусі, щоб перерізати стратегічний Сувалкський коридор між Польщею та Литвою. Тим часом російські десантники або морські піхотинці висаджуються на шведському острові Готланд у Балтійському морі для створення зони протиповітряної оборони, що повністю відріже країни Балтії від решти союзників.
Читати більше: СБУ розпочала розслідування через удар РФ по складах у Бучанському районі
Однак реалізація такого плану є вкрай сумнівною, оскільки регулярні збройні сили РФ повністю зав’язли у війні проти України і не мають великих боєздатних підрозділів поблизу естонського кордону. Марк Галеотті наголошує, що в разі відкритого перетину кордону сили вторгнення миттєво зазнають нищівних ударів авіації та ракетних систем Альянсу безпосередньо по своїх тилових підрозділах забезпечення.
Сценарій 3: локальне вторгнення та провокації
Усвідомлюючи неможливість відкритої війни, Москва може вдатися до дрібніших провокацій, як-от інсценування аварійної посадки російського вертольота через «технічну несправність» на території Польщі чи Литви з подальшим відправленням туди «рятувальної команди». До цієї ж категорії належать випадки, коли ракети та безпілотники нібито випадково пролітають над Україною і падають у Польщі, Румунії чи Молдові.
Співавтор нещодавнього звіту Центру аналізу європейської політики (CEPA) та професор Королівського коледжу Лондона Сем Грін пояснює, що такі маневри навмисно балансують нижче порогу відкритої війни. Головна мета Кремля полягає у залякуванні західних політиків та експлуатації їхньої повільності: поки європейські столиці з’ясовуватимуть обставини інциденту і шукатимуть винних, росіяни вже встигнуть досягти своєї мети.
Сценарій 4: атака під чужим прапором
Значно серйознішу небезпеку становить можливе використання Москвою перехоплених українських дронів для атаки під чужим прапором, щоб імітувати хибний удар ЗСУ по території Польщі, де вже зростають антиукраїнські настрої. Аналітик Chatham House Кір Джайлз зазначає, що така провокація може мати певний політичний ефект, проте не зовсім зрозуміло, який саме ланцюг подій дозволить Росії використати цей інцидент для повної нейтралізації Альянсу.
Сценарій 5: диверсії в Європі з людськими жертвами
Слабким місцем Заходу є вразливість до диверсій далеко за межами країн, що безпосередньо межують із Росією. Нещодавні підозрілі інциденти, як-от виявлення вибухового дрона біля українського літака в німецькому аеропорту Лейпцига 4 серпня та вибух на італійському складі зброї за тиждень після цього, обійшлися без людських жертв. Наступним логічним кроком для тестування рішучості Альянсу можуть стати підриви європейських потягів чи бомбардування заводів із реальними масовими втратами.
Експерти наголошують, що гіпотетичне зіткнення дрона з пасажирським лайнером поблизу аеропортів Схіпгол чи Шарль-де-Голль може призвести до 200–300 жертв серед цивільного населення, що змусить НАТО реагувати максимально жорстко.
Сценарій 6: масштабні кібератаки
До цієї ж категорії належать і потенційні масштабні кібератаки, які здатні спровокувати катастрофічні наслідки без прямого військового втручання і підпадають під розмиту дію п’ятої статті. Теоретичний хакерський удар по комп’ютерних системах Національної служби охорони здоров’я Великої Британії, через який лікарі не зможуть знайти запаси донорської крові першої групи з позитивним резус-фактором (O positive), коштуватиме реальних життів. Так само небезпечними є обвал фондової біржі чи ключових аеропортів, що може суттєво вплинути на ухвалення політичних рішень.
Саме для запобігання таким трагічним прорахункам директор ЦРУ здійснив свій безпрецедентний візит до російської столиці. Американська розвідка чітко дала зрозуміти Москві, що спецслужби набагато швидше встановлять винуватців будь-якої диверсії, і Сполучені Штати не дозволять Путіну уникнути відповідальності за спроби підірвати єдність вільного світу.
Нагадаємо, західні розвідувальні служби фіксують зростання відчаю в Кремлі, що може підштовхнути російського диктатора до застосування тактичної ядерної зброї або прямого нападу на одну з країн НАТО.
А що ви думаєте про ці сценарії? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
