Втікач і державний зрадник, колишній міністр доходів, якого через тіньові схеми називали «гаманцем Януковича» Олександр Клименко розставляє своїх людей у владі, вкладає гроші в українські активи та інтегрує агентуру в політичне середовище. Яскравим прикладом успішної інтеграції є виходець із Луганщини депутат Чернігівської обласної ради від «Слуг народу» Олександр Левицький, передає “Інформер”.
Останнім часом навколо його особи в прикордонній Чернігівській області забагато шуму, що навряд чи подобається людям, які інвестують у цей проект, адже приховувати дійсно є що.
Олександр Левицький
Левицький з’явився на Чернігівщині за два роки до початку повномасштабної війни й за цей час устиг вибудувати цілу аграрну імперію, розміром у понад 20 тисяч гектарів. Ніхто не знає про походження коштів у людини, яка ніколи не працювала у великому бізнесі. Олександра Левицького пов’язують з одним із найбільших бізнесменів Краматорська, а нині нардепом з проросійської групи «Відновлення України» Максимом Єфімовим, котрий разом із мером Краматорська екс-регіоналом Олександром Гончаренком, були співвласниками його холдингу «Урожай».
Проте основні фінанси йдуть не від них, а з Росії. Мало кому відомо про те, що рідний брат Олександра Левицького Віктор Левицький був заступником міністра доходів і зборів, керівником апарату у «гаманця Януковича» Олександра Клименка. Після повалення режиму Віктора Януковича і втечі Клименка, з 2014 року Віктор Левицький активно виконував завдання російських спецслужб у Брюсселі, де створив та очолив так званий Інститут стратегій глобального розвитку та адаптації. Завдання цієї організації – поширювати в Європі вигідні для Росії наративи, які стосувалися не війни між двома країнами, а «Східноукраїнського конфлікту», «громадянського протистояння» тощо.
Віктор Левицький, рідний брат Олександра Левицького
У вересні 2015 року співробітник посольства України в Італії Євген Єнін у своєму Facebook написав, що в Римі відбулася конференція «Шляхи врегулювання конфлікту на Сході України».
Проводив цей захід Інститут стратегій глобального розвитку і адаптації, який очолював Віктор Левицький. Подібні конференції відбувалися також у Брюселі та Калінінграді.
«Директор цього інституту Віктор Левицький та його колега Олександр Білокобильський жодним чином не згадали у своїх виступах Росію як державу-агресора, натомість представляли «громадянську війну» на Донбасі як черговий прояв зіткнення цивілізаційних проектів», — написав дипломат.
Тодішній посол з особливих доручень МЗС України Дмитро Кулеба на своїй сторінці у Facebook також прокоментував конференції у Римі.
«Ви думали Олександр Клименко тільки знімає епічні ролики і крутить спонсоровані пости у ФБ? Ні, судячи з біографії керівника цієї організації з сайтом, який на перший погляд не викликає жодних підозр, Олександр Клименко також інвестує у розвиток громадянського суспільства. І не десь, а в самих Брюсселі, Києві та… Калінінграді. Класика жанру: солідно, по-багатому, але палєвно», — написав він.
Екс-заступник Олександра Клименка Віктор Левицький добре вписався в роль експерта і, виконавши основну функцію, повернувся в Російську Федерацію, звідки допомагає тепер Клименку у формуванні розгалуженої політичної мережі, метою якої стане захоплення влади.
І якщо раніше Віктор Левицький намагався приховувати свої проросійські погляди, то зараз відкрито їх публікує на сайті «Россия в глобальной политике».
Всі ці дані є у відкритому доступі, проте чомусь відсутні в українського СБУ. Не зрозуміло яким чином рідний брат помічника Клименка опинився у великій політиці, претендує на посаду голови Чернігівської обласної ради, розставляє своїх людей в Чернігівській ОВА і навіть їздив на оглядини в Офіс Президента? Очевидно, що без великих фінансових виливань отримати посаду заступника голови ОДА майже не можливо, інакше яким чином простий юрист міської ради Іван Ващенко, якого називають людиною Левицького, спочатку стає головою прикордонної районної військової адміністрації, а згодом – заступником голови ОВА Вячеслава Чауса?
Важко збагнути чому українські спецслужби досі не зацікавились походженням коштів Левицького, а також трафіком продукції Корюківської фабрики шпалер «Слов’янські шпалери», яка належала одному з найвпливовіших бізнесменів Чернігівщини покійному Анатолію Бондарю. Саме Олександр Левицький через свої канали в Російській Федерації зумів налагодити ринок збуту для шпалер з прикордоння Чернігівщини, які йдуть потоком в Росію через одну з прибалтійських країн. За це покійний Бондар допоміг йому збудувати аграрну імперію та виділив землю під будівництво в Бречі.
