📌 Коротко про головне:
- Величезне кермо було необхідністю через повну відсутність гідропідсилювача керма в авто.
- Великий діаметр працював за принципом важеля, допомагаючи легше повертати важкі колеса.
- Розмір керма дозволяв водію втримати машину вручну навіть у разі виходу гідросистеми з ладу.
Не помилка інженерів
Сучасним водіям, які звикли до компактних кермових систем і легкого паркування, важко уявити, як керували радянськими автомобілями.
У машинах часів СРСР часто використовували дуже велике кермо, схоже на штурвал, і це було не випадковістю, а технічною необхідністю.
Основна причина полягала у відсутності гідропідсилювача. Щоб повернути важкі передні колеса, водіям доводилося докладати значних фізичних зусиль.
Великий діаметр керма працював за принципом важеля: чим він більший, тим легше повернути колеса, хоча й доводилося робити більше обертів.
Особливо складно було водіям вантажівок, таких як ГАЗ-51 чи КрАЗ-255, які через важке керування навіть отримали репутацію «непокірних» машин. У складних дорожніх умовах водії часто допомагали собі всім тілом, щоб повернути кермо.
Пізніші моделі, зокрема ЗІЛ-130 і КамАЗ, уже отримали гідропідсилювачі, однак великі керма залишалися для безпеки — у разі відмови системи водій міг утримати авто вручну.
У легкових авто на кшталт «Москвичів» і «Волг» велике кермо також допомагало компенсувати важкий передок і спрощувало маневрування на низькій швидкості.
Крім того, такий розмір мав додаткові переваги: зменшував вплив люфту в зношених механізмах, не перекривав прилади на панелі та дозволяв зручно керувати навіть у зимових рукавицях.
Що ви думаєте про цю новину?
Напишіть свою думку в коментарях під постом у Facebook і слідкуйте за сторінкою, щоб не пропустити наступні новини.
Обговорити цю новину у Facebook Ваш коментар допоможе іншим читачам побачити цю новину
