У православному календарі 6 жовтня (за старим стилем 19 жовтня) відзначається день пам’яті святого апостола Томи. Він належав до дванадцяти найближчих учнів, яких особисто покликав Ісус Христос. Ім’я цього апостола міститься у переліках учнів Спасителя в Євангеліях від Матвія, Марка та Луки, а також у Діяннях апостолів.
Найповніше риси вдачі та характер Томи розкрито на сторінках Євангелія від Івана. У цьому тексті його неодноразово називають Дидимом, що в перекладі означає «Близнюк». Саме євангеліст Іван показує нам не просто чергове ім’я у списку дванадцятьох, а справжню живу людину з її сумнівами, тривогами, щирими запитаннями, незламною вірністю та глибоким духовним пошуком.
Життя та шлях апостола Томи
Євангельські тексти майже не містять відомостей про те, як жив Тома до своєї доленосної зустрічі з Христом. Достеменно невідомо, яким ремеслом він заробляв на життя, де саме з’явився на світ та за яких конкретно обставин приєднався до послідовників Ісуса. Більшість відомостей про його подальшу долю дійшла до нашого часу вже через ранньохристиянські перекази.
Один із найбільш пам’ятних і зворушливих моментів за участю Томи трапився незадовго до воскресіння праведного Лазаря.
Коли Спаситель вирішив знову вирушити до Юдеї, інші учні почали відмовляти Його, оскільки там існувала пряма смертельна небезпека. Саме в ту мить Тома звернувся до інших апостолів зі словами: «Ходімо й ми, щоб померти з Ним».
Цей вислів яскраво демонструє глибину особистості апостола. Тома міг відчувати страх, міг не до кінця усвідомлювати суть усього, що відбувалося навколо, але залишався готовим іти поруч зі своїм Наставником навіть тоді, коли це загрожувало загибеллю.
Через це звичне уявлення про Тому виключно як про «невіруючого» є занадто поверховим. Це постать людини, яка щиро сумнівалася, проте одночасно володіла здатністю до безмежної самопожертви й вірності.
У текстах Нового Завіту практично немає даних про подальші роки життя апостола. У книзі Діянь Тома згадується у колі апостолів уже після Вознесіння Господнього, проте детальний опис його місіонерського служіння там не наводиться.
Церковне свято 6 жовтня за старим стилем
Згідно зі старим календарем, 6 жовтня в Україні молитовно згадували зачаття чесного і славного пророка, предтечі і хрестителя Господнього Івана. Його батьками були праведний священнослужитель Захарія та його дружина Єлисавета. Протягом тривалого подружнього життя вони не мали нащадків і дожили до поважного віку. Одного разу під час священнослужіння Захарії у святилищі перед ним постав архангел Гавриїл зі звісткою, що його щирі молитви почуті: Єлисавета народить хлопчика, якому слід дати ім’я Іван. Він стане великим перед Богом та підготує серця людей до явлення Месії. Захарія висловив сумнів, зважаючи на свій та дружини похилий вік. Через цю невіру він втратив мову та залишався німим аж до самого народження сина. Згодом Єлисавета дійсно завагітніла. Для вірян ця священна подія стала свідченням дії Божого промислу та початком великої місії Івана Хрестителя — пророка, який пізніше навертав людей до покаяння, хрестив їх у водах Йордану і торував шлях для пришестя Ісуса Христа.
Народні прикмети, традиції та заборони дня
Народні спостереження цього дня віщували погоду на майбутнє: великий урожай горіхів за мізерної кількості грибів обіцяв люту й сніжну зиму; якщо зайці заздалегідь встигали нагуляти товстий шар жиру — готувалися до морозної та хуртовинної зими; якщо білка будувала своє гніздо на верхівці дерева — очікували теплу зиму, а якщо мостила низько над землею — тріскучі морози.
У цю дату особливе значення надавали повазі до хліба та ділам милосердя. Згідно з народними віруваннями, суворо заборонялося відмовляти тим, хто просив їжі чи іншої підтримки. Люди вірили, що жадібність здатна накликати злидні на всю родину, тоді як щира щедрість приваблює в дім благополуччя. Хліб шанували не просто як їжу, а як священний символ достатку, благословення та гостинності, тому свіжою випічкою завжди ділилися з бідними, сусідами або мандрівниками.
У народному побуті це свято здавна називали Хоминим днем або днем Хоми Невіруючого. Святого Тому здавна вважали небесним покровителем працьовитих, розважливих та економних господарів. Саме тому цього дня традиційно проводили ретельний огляд усього господарства перед настанням морозів: перераховували зимові запаси, перевіряли готовність засіків, наводили ідеальний порядок у коморах та оселі, а все старе й непотрібне викидали. Предки вірили, що працьовитість і розумна ощадливість на Хомин день допоможуть пережити холодну пору без нестатків, у ситості й теплі.
А як ви готуєтеся до холодів і чи дотримуєтеся давніх традицій цього дня? Пишіть свою думку в коментарях та діліться статтею з друзями!
Джерело: tsn.ua
Головне за день - одним листом
Щовечора надсилаємо топ-5 найчитаніших новин. Без спаму, відписка в один клік.
СуспільствоВелике свято Харитини 5 жовтня: вірянам нагадали про особливу заборону цього дня
Суспільство5 жовтня за народними віруваннями радять віддати одну річ заради фінансового достатку
СуспільствоНакличуть біду та винесуть достаток: три речі з дому суворо заборонено віддавати гостям
ТерміновоВійнаКиїв атакували ворожі реактивні дрони: у столиці прогриміли вибухи, є наслідки
СуспільствоОзимий часник саджають у жовтні за місячним календарем для щедрого врожаю
ПолітикаМерц просто у Києві закликав Путіна припинити безглузду війну
