Без Starlink і ракет Taurus: як Україна навчилася бити ворога власною зброєю

Без Starlink і ракет Taurus: як Україна навчилася бити ворога власною зброєю

Як Захід роками гальмував передачу зброї

  1. Хронологія зволікань: що саме й з яких причин нам не передавали роками
  2. Далекобійне озброєння та постійні відмови щодо Taurus
  3. Відповідь українців: власні безпілотні системи
  4. Замість безкінечного очікування — власні ракети
  5. Starlink як фактор залежності
  6. Уражений Кримський міст без Starlink: підтвердження здатності діяти самостійно
  7. Чи має Україна змогу цілком відмовитися від зовнішньої допомоги

Під час засідання Контактної групи з питань оборони України в Брюсселі заступник міністра оборони США з політичних питань Елбрідж Колбі виступив із критикою ударів Сил оборони вглиб території Росії та передчасно пішов із зустрічі, зазначають журналісти. Загалом подібні дії окремих західних посадовців, зокрема представників США за другої каденції Дональда Трампа, вже не викликають подиву в українців.

Із перших днів повномасштабної агресії наша держава стикалася з надмірною обережністю союзників: надання кожного нового зразка техніки вимагало місяців наполегливих перемовин через острах «ескалації», а коли допомога врешті надходила, її обсяги були недостатніми й запізнілими. Щоразу це змушувало українське суспільство замислюватися: якими мають бути дії, якщо зовнішня підтримка взагалі припиниться?

Варто згадати, яким чином партнери гальмували критично важливі поставки та змушували Київ спиратися на власні ресурси.

Будьте першими в курсі головного
Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.
📱 Наші Shorts🔔 Підписатися
Вибори під час війни: заява Федорова обурила ОП та розділила експертів
Трамп здатний нашкодити Україні на переговорах: Безсмертний розкрив пр
«Пасажирів було видно здалеку»: у Луцьку після удару РФ палали вагони
«Слідство триває» - поліція перевіряє оточення Гайден Панеттьєрі у спр
Помідори «як із бочки» без оцту: простий рецепт для 3-літрової банки
Росія може атакувати НАТО найближчими роками: у розвідці США розкрили
Сімейна драма Кличка та Панеттьєрі: чому боксер забрав опіку над доньк
Федоров вимагає від Зеленского публічно відповісти про корупцію в оточ
Це його вибір, – Зеленський про відмову Федорова від усіх 4 запропонов
Корупція заважає завершити війну в сильній позиції, — ексміністр Федор

Хронологія зволікань: що і чому не надавали роками

Коли ворог пішов на повномасштабний штурм, українським військам для протистояння переважаючим силам агресора знадобилися передові зразки іноземного озброєння. Втім, отримати їх оперативно виявилося неможливо.

Тактика передачі зброї невеликими порціями супроводжувала перебіг боїв від самого початку. Причини відмов постійно варіювалися: від тверджень про «надмірну складність в експлуатації» до пересторог, ніби це «підштовхне РФ до неконтрольованих кроків».

Показовим прикладом була ситуація з американськими РСЗВ HIMARS. Офіційний Київ запитував ці системи ще навесні 2022 року, однак схвалення надійшло лише наприкінці травня. У реальних бойових умовах перші комплекси запрацювали тільки в червні.

Ці затримки мали надзвичайно високу ціну: захисники України вимушено залишили Сєвєродонецьк і Лисичанськ. Одночасно війська РФ виграли час, щоб налагодити логістичні ланцюги, розгорнути склади з боєприпасами та спорудити міцні укріплення, зокрема на Запорізькому напрямку, де згодом, у 2023 році, український контрнаступ зіткнувся зі значними труднощами.

Коли системи HIMARS нарешті надійшли до війська, вони перетворилися на один із головних засобів руйнування ворожих тилів.

Аналогічні труднощі виникали й щодо інших типів озброєнь. Спочатку іноземні столиці навідріз відмовлялися надавати важкі танки («Леопарди» та «Абрамси»), а суперечки щодо відправки винищувачів F-16 точилися понад півтора року.

Закривати повітряний простір над Україною союзники категорично відмовилися відразу. Перші батареї комплексів Patriot, IRIS-T і NASAMS передали тільки після того, як восени 2022 року російська армія розпочала системні удари по українській енергомережі. Комплекси IRIS-T надійшли восени 2022-го, тоді як американські Patriot і NASAMS стали на чергування лише навесні 2023 року, коли країна вже подолала важкі зимові відключення світла.

Від західних заборон до українських розробок

Далекобійні ракети та безперервні відмови щодо Taurus

Тривалий час американська сторона блокувала передачу балістичних ракет ATACMS. Хоча українська влада зверталася щодо них ще у вересні 2022 року, перші ракети надійшли лише через рік, восени 2023-го, через побоювання Вашингтона щодо можливої відповіді Кремля на удари по російській території.

Майже ідентично розгорталися події навколо німецьких ракет Taurus. Україна офіційно звернулася щодо їхнього отримання у 2023 році. Ці авіаційні ракети долають до 500 кілометрів і створені саме для руйнування капітальних інженерних споруд, мостів і захищених командних пунктів.

Проте Олаф Шольц під час перебування на посаді канцлера твердо відкидав такі пропозиції. Своє рішення він обґрунтовував небезпекою прямого втягнення Німеччини у збройний конфлікт, наголошуючи на потребі технічного супроводу ракет фахівцями Бундесверу. Новий очільник уряду Фрідріх Мерц також не змінив цієї позиції.

Навіть коли США разом із Великою Британією передали певну кількість ATACMS та Storm Shadow / SCALP, їх використання обмежили суворими територіальними рамками. Німеччина ж узагалі так і не погодилася надати Taurus.

Українська відповідь: власні дрони

Зрозумівши, що очікування на чужі рішення загрожує безпеці держави, українська оборонна промисловість зосередилася на розробці власних рішень.

FPV-дрони

Як зазначають військові аналітики, саме FPV-безпілотники стали однією з провідних технологічних новацій цієї війни.

Головна їхня сила полягає в доступній вартості у поєднанні зі здатністю завдавати філігранних точкових ударів по позиціях і бронетехніці ворога.

Морські дрони

В умовах протистояння на морі українські інженери сконструювали лінійку надводних роботизованих платформ. Їх застосовують для атак на бойові кораблі, розвідувальних дій, встановлення мін, перевезення вантажів, евакуаційних заходів та забезпечення зв’язку.

Дрони-перехоплювачі

Окремим перспективним вектором стало виготовлення безпілотників-перехоплювачів, завдання яких — збивати ворожі Shahed та розвідувальні апарати. Це рятує дорогі ракети протиповітряної оборони від витрачання на порівняно дешеві засоби нападу.

Українськими перехоплювачами вже зацікавилися держави Близького Сходу, спостерігаючи за атаками з боку Ірану та обмеженими можливостями американських систем захистити регіон Перської затоки.

Замість очікування — власні ракети

Серед перших знакових досягнень варто відзначити протикорабельний комплекс «Нептун», спроєктований українськими фахівцями ще перед великою війною. Саме цими ракетами у квітні 2022 року був успішно вражений та потоплений флагманський ракетний крейсер окупантів «Москва».

Сьогодні, 19 листопада, представники Міністерства оборони України підтвердили, що свіжого нічного удару по мостовому переходу через Керченську протоку завдали саме вітчизняні комплекси «Нептун», які суттєво пошкодили залізничну частину споруди.

Паралельно стрімко розвивався клас комбінованих ракет-дронів. До таких розробок належить «Паляниця», про яку президент Володимир Зеленський уперше розповів у серпні 2024 року. Вона оснащена турбореактивною силовою установкою і створена для знищення цілей у глибині тилу супротивника.

Крім того, Україна виготовила ракету-дрон «Пекло» із радіусом дії до 700 кілометрів, а також модель «Рута», яка гармонійно поєднує властивості далекобійної ракети та безпілотного апарата.

Особливо помітною стала історія проєкту «Фламінго» від вітчизняного виробника Fire Point. Її впровадження супроводжувалося запеклими суспільними дискусіями, а деякі експерти навіть висловлювали невіру в реальне існування цієї зброї.

Втім, представники Fire Point показали відеозапис пуску та влучання ракет FP-5 «Фламінго» по Керченському мосту, що відбулися в ніч на 17 листопада. У компанії повідомили про пряме влучання двох ракет у конструкцію.

Starlink як інструмент залежності

Серйозним викликом для обороноздатності країни виявилася прив’язка до супутникових терміналів Starlink від компанії Ілона Маска.

Після повномасштабного вторгнення саме ця мережа стала опорою управління підрозділами. Через неї координували операції, обмінювалися оперативними даними та наводили безпілотники.

Супутниковий зв’язок фактично перетворився на стратегічний компонент для українського війська. Проте виявилася вразливість: сервіс контролює американська комерційна структура, на кроки якої Київ не має прямого впливу. Тим часом у Вашингтоні почали розглядати контроль над системою як важіль політичного тиску.

У жовтні 2026 року українські військові зіткнулися з раптовими блокуваннями в роботі Starlink та спеціалізованої військової мережі Starshield. Сигнал обривався, щойно швидкість пересування термінала перевищувала 160 км/год, а на деяких ділянках збої ставалися навіть за меншого темпу.

Це суттєво ускладнило польоти швидкісних ударних дронів, які використовують для рейдів по ворожих базах. Захисники неодноразово заявляли про зірвані бойові вильоти через втрату сигналу на терміналах.

Після низки перемовин сервіс частково відновив функціонал. Але ризик раптових рішень власника мережі не зник. Нещодавно президент Володимир Зеленський знову звернув увагу на швидкісні ліміти у системі Starshield, які продовжують заважати роботі фронтових розрахунків.

Через це Україні довелося самостійно шукати спосіб обійти штучні технічні обмеження.

Операція на мосту та перспективи автономності ВПК

Знищений Кримський міст без Starlink: Україна продемонструвала, що може діяти самостійно

Яскравим підтвердженням здатності до технологічної автономії стала вдала операція українських сил з виведення з ладу Керченського мосту 16-17 та 19 листопада 2026 року.

За інформацією медіа, для вогневого ураження військові скоординовано застосували ракети «Фламінго» та «Нептун», оминувши заборони на роботу систем Starlink і Starshield.

Військові фахівці наголошують, що українські розробники успішно компенсували зовнішні обмеження зв’язку створенням власної ретрансляційної системи за допомогою групи БПЛА.

«Американці намагалися паралізувати наш зв’язок, щоб ми не могли проводити такі операції. Але ця місія довела — ми можемо самостійно розробити власні канали зв’язку для передачі радіосигналів. Вперше в історії ми використали всі ці дрони, щоб передати відеосигнал ракетам — і вони змогли влучити саме в ті точки мосту, які були потрібні. Ми показали, що здатні проводити такі операції без Starlink», — повідомив на умовах анонімності один із офіцерів ЗСУ.

Як повідомили в американському Інституті вивчення війни (ISW), нашим військовослужбовцям вдалося здійснювати наведення та контроль ракет на дистанції понад 250 кілометрів без залучення супутникових каналів Маска.

Аналітики ISW підкреслили, що руйнування автодорожнього прольоту 17 листопада стало фінальним, сьомим кроком комплексної української операції, яка тривала протягом кількох тижнів.

Журналісти додають, що під час виконання удару по переправі українська армія підняла в повітря так звані «летючі модеми».

Фахівці пояснили, що була задіяна мережа літальних апаратів зі спеціальним передавальним обладнанням, які слугували ретрансляторами сигналів між пунктами управління, ударними безпілотниками та ракетами.

Чи зможе Україна повністю відмовитися від західної допомоги

Значення операцій проти Керченського мосту полягає не тільки в матеріальних збитках ворога. Сили оборони довели, що здатні об’єднувати вітчизняні крилаті ракети, дрони та альтернативні захищені канали зв’язку в надійну самостійну систему.

Водночас, попри відчутний поступ власного виробництва зброї, стверджувати про цілковиту військову автономність від союзників наразі передчасно.

Українській армії й надалі критично потрібні сучасні західні комплекси протиповітряної оборони, ракети до них, бойова авіація, важкі снаряди, супутникові розвіддані та регулярне фінансування. Власні заводи поки не в змозі повністю покрити весь спектр потреб, які забезпечують США та європейські партнери.

Окрім того, масштабне розгортання потужного вітчизняного ВПК потребує величезного фінансового ресурсу, якого в українському бюджеті зараз критично бракує.

А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!

Джерело: tsn.ua

Читайте далі
Мобілізація чоловіків у 55 років: у Раді попередили про важливе правило
🔥 Найпопулярніше зараз
Путіна публічно принизили в Китаї: подробиці холодного прийомуТрьом знакам Зодіаку від 19 листопада стане легше: скинуть надмірний стресРФ готує новий масштабний комбінований обстріл: названо головні мішені ворога
Рейтинг статті
Сила Слова