Китай підтверджує свої претензії на територію Східного Сибіру, яка зараз входить до складу Росії.
Швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung повідомляє про домагання Китаю на територію Східного Сибіру, посилаючись на історичні події, пов’язані із так званим “Боксерським повстанням” початку XX століття.
Під час повстання 1900 року тисячі китайських чоловіків, жінок і дітей були вигнані зі своїх сіл на північ від річки Амур, яка сьогодні є прикордонною між Китаєм та Росією. Китайці жили тут задовго до приходу Росії, проте російські солдати і козаки зазнали китайців масових нападів та репресій.
Місцеве населення було буквально скинуто в річку Амур, що призвело до загибелі багатьох з них. Більшість китайців не вміли плавати і потонули, інших забили до смерті і розстріляли.
Про переоцінку цієї бійні офіційно з боку Китаю нічого ніколи не повідомлялося. Однак у колективній пам’яті китайців залишилося те, як
за “нерівноправними договорами” XIX століття їхня імперія повинна була передати Москві територію площею майже мільйон квадратних кілометрівщо приблизно втричі перевищує площу Німеччини.
Такого величезного шматка “китайського пирога” за весь колоніальний період жодна західна країна ще не брала. І саме ці райони на північ від Владивостока і на північний захід від Хабаровська, за тисячі кілометрів від Москви, зараз майже безлюдні, тоді як на іншому березі річки на північному сході Китаю населення в мегаполісах постійно збільшується і люди, які прагнуть сільськогосподарських земель.
Якщо слідувати логіці Сі Цзіньпіна про те, що Тайвань був частиною Китаю “з давніх часів” і тому має бути повернутий до Китаю, те саме слід застосувати і до цих територій, які були частиною Китаю протягом багатьох династій до 1860 року, проте тепер ходять до складу Росії.
Китайські націоналісти нещодавно закликали до “повернення Владивостока” і “вкрадених земель” на Weibo, точно дотримуючись уроку історії Путіна в інтерв’ю Такеру Карлсону.
Ці патріотичні голоси можуть ставитися навіть до Ден Сяопіна, який перед візитом Горбачова до Пекіна 1989 року заявив, що найбільшу небезпеку для Китаю становить Росія, а не Захід, додає видання.
