Державна податкова служба отримує від Нацбанку дані про великі обсяги P2P-переказів українців і вже донараховує податки зі штрафами. Під прицілом — ті, чиї надходження на картку не відповідають офіційним доходам.
Звичайний переказ із картки на картку може обернутися повноцінною податковою перевіркою, донарахуванням податків і серйозними штрафами. Як писав Ukrainian Wall, межа між безпечною банківською операцією та тим, що фіскали розцінять як прихований дохід, виявляється дуже тонкою — і перетнути її можна навіть не підозрюючи про це.
Із 2024 року Національний банк України почав передавати Державній податковій службі відомості про великі обсяги P2P-транзакцій — тобто переказів «з картки на картку». НБУ акумулює від усіх банків інформацію про такі операції, формує список клієнтів із найбільшими сумами оборотів і передає його податківцям. Ті, своєю чергою, спрямовують вказівки місцевим органам за місцем реєстрації кожної людини.
Як працює процедура перевірки
На практиці механізм виглядає так: місцева податкова надсилає людині лист із проханням пояснити велику кількість переказів і підтвердити їхнє походження. На підставі листа від НБУ та пояснень громадянина — або їх відсутності — складається акт податкової перевірки. У ньому фіксується, що оборот за P2P-переказами визнається доходом і на нього нараховується ПДФО та військовий збір.
Якщо платник податків не надає жодних пояснень, податкова виписує податкове повідомлення-рішення. Коли зазначена сума не сплачується вчасно, вона автоматично оформлюється як податковий борг. Далі фіскали звертаються до суду й отримують офіційне судове рішення про стягнення.
Скільки доведеться сплатити
За словами юриста Євгена Булименка, прямого штрафу саме «за переказ на картку» українське законодавство не передбачає — проблема виникає тоді, коли податкова розцінює регулярні надходження як дохід, із якого не сплачено податки. Порушнику нарахують 18% ПДФО та 5% військового збору від усієї прихованої суми. Інакше кажучи, з переказу в 100 000 гривень доведеться доплатити 23 000 гривень податків.
І це ще не все. Згідно зі статтею 123 Податкового кодексу, за заниження податкового зобов’язання накладається штраф у розмірі 25% від суми нарахованого податку. За повторне аналогічне порушення штраф зростає до 50%. На підставі статті 129 ПКУ за кожен день прострочення платежу додатково нараховується пеня.
Які перекази поза підозрою — а які під прицілом
Податкові ризики не виникають для грошових подарунків або допомоги від близьких родичів першого ступеня — батьків, дітей, чоловіка або дружини. Також безпечними вважаються грошові подарунки, на які оформлено договори дарування. Сам факт переказу грошей на картку не є підставою для оподаткування — податкові наслідки настають лише тоді, коли надходження мають ознаки доходу й не були задекларовані.
Під контроль потрапляють рахунки, на які регулярно надходять великі суми, платежі мають системний характер, гроші надходять від багатьох різних людей, обсяг операцій не відповідає офіційним доходам або є ознаки ведення бізнесу без сплати податків. Особливо це стосується активної торгівлі через соцмережі, маркетплейси чи Telegram-магазини.
Реальні справи та строки давності
У судових реєстрах уже є десятки реальних справ. У лютому 2026 року Третій апеляційний адміністративний суд розглянув справу, де протягом 2023 року на картку фізичної особи надійшло понад 2,6 млн грн у вигляді P2P-переказів. НБУ зафіксував ці операції та передав дані до податкової як транзакції з ознаками нелегальної діяльності — і суд став на бік фіскалів.
Найуразливішою категорією залишаються люди, які фактично розгорнули повноцінний бізнес через особисті карткові рахунки, ігноруючи офіційну реєстрацію підприємницької діяльності. ФОПи теж у зоні ризику: якщо гроші, пов’язані з підприємницькою діяльністю, надійшли на особисту картку, податкова може розцінити їх як звичайний дохід фізичної особи й обкласти за ставками 18% плюс 5%.
Усі кошти, перераховані у 2025 році, можуть обкладатися податком до 1 серпня 2026 року, а строк позовної давності збігає лише 1 серпня 2029 року. Тож при кожному непрозорому переказі варто подумати, як ви пояснюватимете його протягом наступних трьох років.
Раніше Ukrainian Wall писав: банки вимагають фізичну ідентифікацію: кого торкнеться і чим загрожує відмова.
Ми вже повідомляли: OLX, Bolt, Uber: податкова братиме свій відсоток автоматично — кого це не торкнеться.
Більше за темою: Ощад24 блокує перекази без SMS: кого це торкнеться і які суми під загрозою.
Що ви думаєте про цю новину?
Обговорити цю новину у Facebook
