Будьте першими в курсі головного
Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.
Національний банк України вирішив втрутитися у скандальну ситуацію щодо сплати застави за фігурантку антикорупційного розслідування «Форест Гамп», колишню заступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру. Представники захисту експосадовиці наголосили, що фінансові установи масово блокують проведення призначеної судом застави в розмірі 20 мільйонів гривень.
Позиція Національного банку та правила фінмоніторингу
Як поінформували в НБУ, відповідну перевірку розпочато на виконання припису Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Водночас регулятор банківського сектору запевняє, що не надсилав фінустановам жодних директив чи рекомендацій як щодо автоматичного блокування платежів із внесення застави, так і щодо обов’язкового проведення вказаних переказів. Окрім того, у Нацбанку підкреслили низку ключових моментів:
• кожна фінансова установа ухвалює рішення щодо будь-якої конкретної транзакції самостійно, спираючись на результати глибокої перевірки та використовуючи ризик-орієнтований підхід;
• застосування такого підходу не передбачає нехтування правилами фінансового моніторингу або безпідставної відмови клієнтам у наданні послуг;
• разом із тим факт спрямування коштів на заставу в межах кримінальної справи не повинен автоматично ставати причиною вважати транзакцію підозрілою чи відхиляти її здійснення;
• наявність статусу публічного діяча (PEP) так само не може бути єдиною підставою для відмови в банківському обслуговуванні.
Читати більше: Зеленський відповів щодо нового генпрокурора після втечі Кравченка та долі Ковальського
Критерії перевірки та роз’яснення для банків
Перш ніж погоджувати зазначені перекази, банківським установам необхідно детально вивчати кожну операцію та її фігурантів. Зокрема, обов’язково беруться до уваги:
• походження внесених коштів;
• майновий і фінансовий стан платника;
• зв’язок між заставодавцем та особою, щодо якої сплачується застава;
• будь-які додаткові фактори, котрі можуть свідчити про наявність підвищеного ризику.
«Рішення про проведення операції або відмову в її проведенні має бути результатом такого індивідуального аналізу, зокрема з урахуванням історії відносин із клієнтом та джерел походження безготівкових коштів незалежно від часу їх перебування на рахунку або джерел готівкових коштів незалежно від факту наявності інформації про них у декларації НАЗК», – акцентували увагу в НБУ.
Зважаючи на сформовану ситуацію, найближчим часом банківські установи отримають додаткові детальні роз’яснення стосовно коректного впровадження ризик-орієнтованого підходу під час обробки переказів із внесення застави.
Деталі підозри та скарга захисту до ВАКС
19 серпня 2026 року детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) разом із прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) вручили Ірині Мудрій підозру щодо участі в організації збору та внесення коштів застави за колишнього очільника Міністерства енергетики Германа Галущенка у резонансній справі під назвою «Мідас». Тоді судова інстанція призначила для його виходу із слідчого ізолятора суму у 150 мільйонів гривень.
При цьому ключовими кураторами схеми переміщення готівки були колишній народний депутат Максим Микитась разом зі своєю довіреною особою. Ймовірно, Мудра могла чинити вплив на окремих керівників державного «Сенс Банку», за посередництва якого й здійснювалася оплата. На тлі гучного скандалу Мудру відсторонили від посади, а 25 серпня Вищий антикорупційний суд обрав для неї тримання під вартою із можливістю внесення 20 мільйонів гривень застави.
25 вересня її адвокат Масі Найєм повідомив, що «платежі на депозит ВАКС у Казначействі відхиляють» у зв’язку із численними скаргами на зазначений IBAN. За наданою ним інформацією, сукупно провести транзакцію із внесення застави відмовилися 15 банківських установ.
«Ми чесно думали що це дійсно фінансовий моніторинг, правильна робота системи. Але фактично вони порушували право вносити заставу», – стверджує юрист.
Сторона захисту спрямувала офіційну скаргу, яку в повному обсязі підтримав слідчий суддя ВАКС. Суд розцінив таку поведінку установ як пряме порушення прав людини та зобов’язав Нацбанк України упродовж 24 годин:
• перевірити фактичні обставини щодо блокування банками зазначених фінансових операцій;
• у разі безпідставності відмов терміново вжити заходів для успішного проведення платежу застави;
• надати судовому органу та стороні захисту всі надіслані листи й рекомендації установам щодо призначення «застава», а також наявні повідомлення про факти масових відмов;
• офіційно поінформувати про підсумки проведеної перевірки.
- рішення щодо кожної конкретної операції кожен банк приймає самостійно за результатами належного аналізу та із застосуванням ризик-орієнтованого підходу;
- такий підхід не означає ігнорування банками вимог фінмоніторингу чи необґрунтованих відмов в обслуговуванні клієнтів;
- водночас те, що кошти вносяться як застава в кримінальному провадженні, не може автоматично слугувати підставою для визнання операції підозрілою або відмови в її проведенні;
- статус політично значущої особи (PEP) також не є підставою для відмови в обслуговуванні.
- джерела походження коштів;
- фінансовий стан платника;
- зв’язок між заставодавцем та особою, за яку вноситься застава;
- інші обставини, що можуть свідчити про підвищений ризик
- перевірити, чи справді банки блокують такі платежі;
- якщо відмови безпідставні, то вжити заходів, щоб застава нарешті пройшла;
- передати суду й захисту всі свої листи та рекомендації банкам щодо платежів «застава», а також отримані повідомлення про масові відмови;
- відзвітувати про результат перевірки.
А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Джерело: obozrevatel.com
Головне за день - одним листом
Щовечора надсилаємо топ-5 найчитаніших новин. Без спаму, відписка в один клік.
