Я дуже люблю свою маму, але її вчинок виходить за межі розумного! А все через те, що моя 55-річна мама вирішила вийти заміж! Не вкладається в голові. Почалося все рік тому. Я прийшла до мами, щоб вона посиділа з моєю донькою Іриною. Включаю її ноутбук — а там сторінка сайту знайомств та її анкета. — Ой, це якийсь вірус, не звертай уваги, — виправдовувалася мама. Ну, я тоді не надала значення, адже мама справді не дуже розуміється на комп’ютерах, і часто дзвонила з питаннями: «А що робити, якщо екран синій?». Але це був перший тривожний дзвіночок. За тиждень знову прошу маму допомогти з Ірочкою, а вона відмовляє, каже, що зайнята. Довелося кликати свекруху. Мене насторожила така поведінка. І ось на Новий рік мама запросила нас у гості. Сказала, що хоче познайомити нас з другом. Я нічого не запідозрила. Купила торт, шампанське та пішла до неї. Відчиняю двері, а переді мною незнайомець: — Здрастуйте, мене звуть Антон. Ось такий сюрприз влаштувала мама! Виявляється, вона таємно зареєструвалася на сайті знайомств і почала спілкуватися з цим Антоном. І це ще не все. — Ми з Антоном зустрічаємось. Але нікому не кажи, це таємниця. Не хочу, щоб люди почали пліткувати і сусіди сміялися, — тихо сказала мама на кухні, поки ми накривали на стіл. Тут мій терпець урвався.
Я почала кричати, що вона у свої роки збожеволіла і зв’язалася з аферистом. Бачила таке у фільмах. Антон явно не дурень: у мами велика трикімнатна квартира, машина, свій магазин солодощів на ринку. Ось і націлився. Звичайно, вечір був зіпсований. Я взяла дитину та пішла. Мама ще тиждень намагалася налагодити зі мною стосунки, але я не хотіла розмовляти. Зараз ми спілкуємося, вона приїжджає у гості до онуки, але тему Антона намагаємося не торкатися. Але місяць тому я помітила у мами на руці обручку. — Мамо, що це?
— Доню, розумієш… Антон зробив мені пропозицію. Ми не влаштовуватимемо пишне весілля, просто розпишемося і посидимо в ресторані. Допоможеш обрати сукню? Я була в люті. Як їй вистачило нахабства просити про допомогу, коли вона знає, як я ставлюся до Антона! Ми так сварилися, що, здається, нас чув весь район. Я виставила її з дому і сказала, що коли вона не покине Антона, то я їй не дочка. Минув місяць, і ми взагалі не спілкуємося, навіть не дзвонимо один одному. Іринку до бабусі відводить чоловік, а я не хочу її бачити. Через це «весільне питання» у нас з чоловіком почалися сварки. Виявилося, він підтримує маму: — Яка тобі різниця?
Нехай виходить заміж, це її життя, чого ти так проти? Щиро кажучи, я не чекала від мами такого. Хто у її віці взагалі думає про заміжжя? Хіба мало в неї справ? А якщо вона заявить, що в мене з’явиться молодший брат чи сестра? До такого я точно не доживу. Я настільки зла, що викинула запрошення на весілля. Нехай мій Роман йде, але без дочки. Не хочу, щоб Ірина спостерігала за цим цирком та травмувала свою психіку. Розумію, що мої слова можуть здатися різкими. Але я бажаю мамі щастя та вважаю, що Антон їй не підходить. Чому мене навчила ця ситуація? З віком наші батьки стають схожими на дітей — роблять дурниці та необдумані вчинки. За ними треба доглядати, щоб вони не наробили лиха. Я дуже шкодую, що не стежила за мамою. Тепер вона може зруйнувати своє життя. Я готова піти на все, аби позбутися цього майбутнього вітчима. Чий бік ви підтримуєте у цій ситуації?
Що ви думаєте про цю новину?
Напишіть свою думку в коментарях під постом у Facebook і слідкуйте за сторінкою, щоб не пропустити наступні новини.
Обговорити цю новину у Facebook Ваш коментар допоможе іншим читачам побачити цю новину
