Мобілізація в Україні: що означає статус “у розшуку” в “Резерв+”, як його зняти чи перевірити

В Україні триває загальна мобілізація і працює застосунок «Резерв+», де військовозобов’язані можуть оновити свої дані, отримати військово-обліковий документ чи подивитися статус, у якому вони перебувають. Так, у декого з’являється статус «у розшуку».

Сайт ТСН.ua разом з адвокаткою Мариною Бекало пояснює, що означає статус «у розшуку» в «Резерв+», як його перевірити, зняти чи оскаржити.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Застосунок «Резерв+»: статус «у розшуку»

«Резерв+» — це український мобільний застосунок, розроблений Міністерством оборони України, для військовозобов’язаних, призовників та резервістів. Він дозволяє оновлювати військово-облікові дані, переглядати інформацію з реєстру «Оберіг» та отримувати електронний військово-обліковий документ. Користувачі також можуть бачити у застосунку інформацію про відстрочку або бронювання.

У військовозобов’язаних в застосунку «Резерв+» можуть відображатися різні статуси:

• На обліку
• Знятий з обліку
• Виключений з обліку
• Не перебуває на обліку
• Уточнюються дані
• У розшуку

Найбільше запитань викликає статус «у розшуку» в «Резерв+». Система надає цей статус військовозобов’язаним, які порушили правила військового обліку.

Наприклад, якщо призовник після 25 років не з’явився в ТЦК для оновлення даних або змінив місце проживання, але не повідомив про це й не став на облік у новому місці. У результаті він «зникає» для системи, і його вносять у розшук.

Через що ТЦК може оголосити у розшук

Серед прикладів порушень, через яких можуть оголосити у розшук, також можуть бути:

• Чоловік не став на військовий облік після досягнення ним відповідного віку
• Чоловік був знятий з військового обліку, але не став назад на військовий облік у зазначений термін
• Чоловік, що перебуває на військовому обліку, не проживає за зареєстрованим місцем проживання та не повідомив про це ТЦК
• Чоловік, що отримав повістку, не з’явився до ТЦК у зазначену дату та час без поважних на те причин
• Чоловік, що отримав направлення на ВЛК, не пройшов комісію або після проходження комісії не з’явився повторно до ТЦК
• Чоловік після оновлення даних і проходження ВЛК отримав повістку про призов на військову службу під час мобілізації та не з’явився до ТЦК у зазначену дату та час без поважних на те причин
• Жінка, яка здобула медичну чи фармацевтичну освіту, не стала на військовий облік тощо

До зазначених причин додається ймовірність людського фактора: при внесенні інформації до реєстру «Оберіг» оператор міг зробити помилку або не заповнити всі дані. У такому разі потрібно звернутися до ТЦК СП.

«Вас розшукує ТЦК»: що це означає

Важливо зазначити, що розшук ТЦК це — не кримінальний розшук, пояснила ТСН.ua адвокатка Марина Бекало. Але такий статус може створювати проблеми.

«Органи національної поліції за повідомленням ТЦК та СП мають реалізувати доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за ст. 210, 210-1 КУпАП до ТЦК та СП для складення протоколів про адміністративні правопорушення. Це не є „класичним“ розшуком», — каже адвокатка.

Для порівняння, класичний розшук — це слідчо-оперативні заходи щодо пошуку підозрюваної у вчиненні злочину особи, про що виноситься окрема постанова, органом досудового розслідування та відповідні відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Розшук ТЦК: які можуть бути наслідки

Щоб оголосити військовозобов’язаного у розшук ТЦК СП подають до органів національної поліції звернення встановленої форми щодо доставлення військовозобов’язаних громадян до ТЦК та СП у разі вчинення ними адміністративних правопорушень у вигляді порушення правил військового обліку або неприбуття за повісткою або інші порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

«Метою такого затримання та доставлення до ТЦК та СП є виключно складання протоколу про адміністративне правопорушення», — підкреслила Марина Бекало.

Таке звернення ТЦК СП є обов’язком для поліції, щоб затримати порушника та доставити його до ТЦК та СП. Відомості про таку особу потрапляють до відповідних баз даних МВС.

«Доставлення порушника має бути проведено в можливо короткий строк. Після реалізації такого затримання (тобто доставлення до ТЦК та СП) звернення ТЦК та СП буде вважатися виконаним, а отже є підставою для припинення здійснення адміністративного затримання для доставлення до ТЦК та СП, тобто зняття статусу „у розшуку“, — пояснила Марина Бекало.

Як перевірити, чому ви у розшуку ТЦК

При зверненні до МВС в повідомленні для доставлення правопорушника, ТЦК та СП має зазначити підстави здійснення таких примусових заходів:

• це порушення правил військового обліку або порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

«Більш детально надати інформацію в чому саме полягало правопорушення може надати лише ТЦК та СП (неявка за повісткою, не проходження ВЛК тощо) за письмовим запитом або безпосередньо в ТЦК та СП», — пояснила Марина Бекало.

Статус «у розшуку ТЦК»: чи можуть заблокувати рахунки

Сам факт наявності інформації «про розшук» військовозобов’язаного для доставлення в ТЦК та СП не є юридичною підставою для блокування банківських рахунків.

«Це інша процедура та підстава і не взаємопов’язані заходи примусу», — зазначила адвокатка.

Адміністративне стягнення, тобто штраф, накладається постановою про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210, 210-1 КУпАП, яка підписується керівником ТЦК та СП.

Строк на оскарження постанови складає 10 днів з дня її винесення.

Після спливу цього строку, постанова набуває чинності та далі передається на її виконання до державної виконавчої служби, яка має реалізувати адміністративне стягнення в примусовому порядку — якщо боржник добровільно не сплачує штраф.

«Державний виконавець в провадженні якого перебуває справа далі здійснює заходи щодо примусового стягнення штрафу, перш за все накладає арешт на банківські рахунки та в деяких випадках на інші активи», — пояснила Марина Бекало.

Чи можна оскаржити статус «у розшуку ТЦК»

Право на судове оскарження будь-яких рішень суб’єкта владних повноважень передбачено Конституцією України та Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

«Безумовно, право на оскарження є у кожного громадянина. Інше питання, чи обгрунтовано буде реалізоване право на оскарження, якщо з боку ТЦК та СП будуть обґрунтовані підстави для притягнення до адміністративної відповідальності, дотримані всі процедури щодо складання постанови тощо», — каже адвокатка.

Для судового оскарження необхідні підстави, це може бути: порушення ТЦК та СП процедури оповіщення про виклик або відсутність підстави для притягнення до відповідальності.

Наприклад, особа повідомила в строки про поважність причини не неприбуття до ТЦК та СП тощо, або дані були оновлені вчасно, чи пройдено ВЛК тощо, та документально підтвердила ці обставини.

«Для звернення до суду необхідна потужна правова позиція, документальні обґрунтування незаконності прийнятих рішень чи дій з боку ТЦК та СП», — зазначила Марина Бекало.