📌 Коротко про головне:
- За систематичні побори медикам загрожуватиме до шести років позбавлення волі.
- Новий закон розмежує добровільні пожертви та примусове вимагання коштів.
- Понад 60% українців стикалися з вимаганням грошей у державних медзакладах.
Кримінальна відповідальність для медиків, які зловживають довірою та вимагають кошти за гарантовані державою послуги, може стати реальністю вже найближчим часом. Верховна Рада України отримала на розгляд законопроєкт, покликаний покласти край системним вимаганням у медичних закладах, де пацієнти змушені платити «благодійні внески» заради елементарного догляду. Ця ініціатива спрямована на викорінення корупційної практики, яка роками отруювала систему охорони здоров’я.
Хто опиниться під прицілом закону
Запропоновані зміни до Кримінального кодексу чітко розмежовують офіційні платні послуги, які медзаклади надають згідно з прейскурантом, та відверте вимагання грошей. Під дію нової статті потрапляють не лише лікарі, а й увесь адміністративний персонал, який створює умови, за яких пацієнт відчуває себе заручником ситуації. Якщо ініціативу підтримають, за систематичні побори зловмисникам загрожуватиме до шести років позбавлення волі, що є серйозним запобіжником проти безкарності.
Наразі чинне законодавство часто виявляється безсилим перед «сірими» схемами. Довести факт вимагання вкрай важко через страх пацієнтів перед лікарями та завуальованість платежів під виглядом добровільних пожертв. Законопроєкт передбачає створення спеціального механізму, який дозволить правоохоронцям ефективніше фіксувати злочини, не вдаючись до складних юридичних маніпуляцій із загальними статтями про хабарництво.
Варто зазначити, що це не перша спроба держави навести лад у цій сфері. Реформа охорони здоров’я, що триває в Україні протягом останніх років, вже зробила значний крок до прозорості через впровадження електронної системи обліку та фінансування лікарень через НСЗУ. Проте, попри збільшення фінансування медичних закладів, «культура конвертів» виявилася надзвичайно стійкою до змін.
Читайте також: Усик відреагував на російський удар по Києво-Печерській лаврі: що сказав чемпіон
Чому пацієнти десятиліттями платили «за повітря»
Масштаби проблеми вражають: за різними оцінками, понад 60% громадян стикалися з необхідністю доплачувати в державних лікарнях. Це стосується всього: від купівлі «безкоштовних» ліків до оплати місця в палаті чи пришвидшення черги на операцію. Така ситуація сформувалася через десятиліття хронічного недофінансування галузі, коли медики намагалися компенсувати низькі зарплати за рахунок пацієнтів.
Проте експерти наголошують, що навіть критичний рівень фінансування не виправдовує перетворення медицини на комерційну структуру з елементами шантажу. Коли пацієнту ставлять ультиматум — або гроші, або відсутність допомоги — це виходить за межі етичних норм та стає соціальною загрозою. Саме тому криміналізація таких дій розглядається як необхідний захід для захисту конституційних прав громадян на охорону здоров’я.
Безперечно, боротьба з поборами не повинна зводитися виключно до репресивних методів. Медична спільнота справедливо зазначає, що без підвищення престижу професії лікаря та гідних умов праці, сама лише загроза в’язницею не викорінить проблему повністю. Проте встановлення чітких правил гри — це перший крок до виходу з «сірої» зони, де страждають найменш захищені верстви населення.
До чого готуватися лікарям та адміністрації
Законопроєкт передбачає жорсткий контроль за діяльністю благодійних фондів, що діють при лікарнях. Часто саме через них проходять «обов’язкові» платежі, які насправді мають бути безкоштовними. Тепер кожен такий випадок може стати предметом розслідування, якщо пацієнт відчує примус. Це змусить адміністрації лікарень переглянути свою фінансову політику та стати максимально прозорими.
Очікується, що після ухвалення закону довіра до державних медичних установ може зрости. Пацієнти отримають правовий інструмент, який дозволить відчувати себе впевненіше. Водночас для медичних працівників це стане чітким сигналом: ера безкарного вимагання закінчується. Кожен, хто планує продовжувати діяльність, що межує з корупцією, ризикує втратити не лише роботу, а й свободу.
Безумовно, перехідний період буде непростим. Можливий опір системи, яка звикла працювати за старими лекалами. Але в умовах, коли Україна прагне інтеграції до європейського простору, де медицина є сервісом, а не полем для здирництва, такі зміни є неминучими. Реформа повинна стати комплексною, щоб уникнути колапсу в наданні медичної допомоги через страх лікарів приймати рішення.
