За новим стилем Маланка – 31 грудня, а Василя – 1 січня
Різдвом Христовим 25 грудня розпочалося святкове дванадцятидення, яке триватиме до 5 січня. Якщо до Святвечора люди намагалися завершити всі господарчі справи та прибирали у хатах, то наступні святкові вечори — не для роботи: до Маланки, 31 грудня, та до Василя, 1 січня.
Є різниця і у традиційній святковій страві, яку подавали до столу в ці дні — куті. Якщо на Святвечір готували багату кутю із різноманітних зерен, меду, маку, горіхів, родзинок, але без масла то на Маланку робили щедру кутю — клали більше сухофруктів та масло.
А ще на Маланку ходять не колядувальники з колядками, які славлять Ісуса Христа на Різдво, а щедрувальники із щедрівками.
Щедрування — давній український звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників піснями славлять господарів, бажають їм здоров’я і достатку, за що отримують винагороду.
Щедрування супроводжується обрядовими діями, музикою, піснями, танцями, обрядовими іграми в масках. На більшій території України щедрує зазвичай молодь.
А вже ранком 1 січня, на Василя, в домівках чекали на засівальників, які зі словами «сію, сію, посіваю, з Новим роком вас вітаю, щоб сей рік було більше, ніж торік» засипали хати зерном.
Вважалося, що посівальниками мають бути хлопчики. Адже за повір’ям, першим на Новий рік мав зайти в хату чоловік, щоб все було добре і в родині, і у господаря.
Посівали зазвичай житом чи пшеницею.
А першому засівальнику, як правило, приділялася особлива увага, тому зранку хлопці намагалися встати якомога раніше, щоб бути першим.
Що ви думаєте про цю новину?
Напишіть свою думку в коментарях під постом у Facebook і слідкуйте за сторінкою, щоб не пропустити наступні новини.
Обговорити цю новину у Facebook Ваш коментар допоможе іншим читачам побачити цю новину
