За п’ять днів хлопець зібрав кошти на два безпілотники.
● Лише за декілька днів Ярослав Олійник зібрав понад 23 тисячі гривень і передав їх на виготовлення дронів.
Дев’ятирічний Ярослав Олійник із селища Тростянець, що на Вінниччині, грає на гітарі й гарно співає. Під час літніх канікул хлопчик виступав з власними концертами. Лише за декілька днів зібрав понад 23 тисячі гривень і передав їх на виготовлення дронів для наших захисників.
“Ярослав з дитинства захоплюється музикою. Два роки тому я віддала сина до місцевої музичної школи, — розповідає Ірина Калита, мама юного артиста. — Там йому дуже сподобалось. Невдовзі придбала синові першу гітару, з якою він тепер не розлучається”.
У серпні цього року в Ярослава виникла ідея — влаштувати концерт просто неба в центрі рідного селища. Задумку втілив у життя. Впродовж п’яти днів хлопчик щоранку грав на гітарі й співав патріотичні пісні. А небайдужі донатили.
“Війна — це дуже страшно. Гинуть військові й цивільні. Через тривоги діти не можуть нормально навчатись та відпочивати, — по-дорослому зауважує хлопчик. — Росіяни стріляють по наших містах: б’ють по будинках, навчальних закладах і навіть дитячих лікарнях, де важко хворі дітки проходять лікування. Якось я задумався, як допомогти армії. Знаю, що бійці на фронті дуже потребують FPV-дронів, а один коштує приблизно 12 тисяч гривень. У свій день народження я з гітарою у руках вийшов на центральну площу. Встановив скриньку. Людям мій спів сподобався, хтось навіть не стримував сліз. До мене підходили й дякували, давали кошти. Не лише місцеві та мої однокласники, а й військові, переселенці. За п’ять днів зібрав 23 272 гривні. Мама сказала, що дуже мною пишається, а я зупинятись не планую. Даватиму концерти ще”.
Два придбані за благодійні гроші FPV-дрони Ярослав уже передав у 3-тю окрему танкову бригаду. А місцевий житель Вадим Єндерюков, який займається складанням безпілотників, подарував одного дрона хлопчикові. Його теж передадуть ЗСУ.
До слова, Ярослав займається волонтерством більше як два роки. Разом із однокласниками й вчителькою після повномасштабного вторгнення плели маскувальні сітки, виготовляли окопні свічки та передавали смачні гостинці захисникам.
“У нашому ліцеї діє безстрокова акція “З вірою у серці”, — додає Інна Мельник, класна керівниця 4-Б, де навчається хлопчик. — Підключились батьки, які готували тушкованки на фронт. Потім долучились і діти, вони не лише плели сітки та робили свічки, а й писали оборонцям листи, робили обереги, малювали для них. Приємно, що весь цей процес триває і досі. Учні вже не уявляють свого життя без волонтерства”.
