Бізнес стикається з труднощами при отриманні статусу критично важливого підприємства

Юрист Микита Муренко повідомив, що процес підтвердження статусу підприємства критичного значення перетворився на складну бюрократичну процедуру з ознаками ручного управління, а не на чіткий механізм.

Українські компанії зіштовхнулися з проблемами при спробах вчасно підтвердити статус критично важливих: представники державних органів не приймають документи, а загальна кількість необхідних критеріїв вже перевищила 200. Якщо раніше оформлення тривало один-два робочі дні, то зараз процес затягується на місяці без зворотного зв’язку від чиновників. Про це розповів керуючий партнер юридичної фірми “Муренко, Курявий і партнери” Микита Муренко.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Чому правила бронювання постійно змінюються

Юрист роз’яснив, чому алгоритм визначення критичності компаній зазнає частих змін, попри його використання тисячами підприємств у різних регіонах країни.

“Справа в тому, що держава трохи переборщила з бронюванням та визначенням критично важливих підприємств. Є правила, які, на жаль, встановлені постановами, а не законом. Тому їх можна дуже швидко змінювати”, – пояснив Муренко.

За словами експерта, компанії нерідко стикаються з тим, що подані документи не реєструють, а замість конкретних роз’яснень радять відправляти звернення на електронну пошту з вимогою накласти кваліфікований підпис. Телефонні дзвінки та письмові запити часто залишаються без відповіді.

Правознавець порівняв сучасний стан справ із періодом річної давнини.

“Стало складніше – однозначно. Якщо згадати серпень-вересень 2025 року, пакет документів був меншим, а процедура проходила набагато чіткіше. Підприємство надсилало пакет документів, і того ж або наступного робочого дня його реєстрували, після чого починався передбачений законом термін розгляду”, – зазначив Муренко.

​Нові правила бронювання / Інфографіка: Главред ​

Критерії Мінекономіки та тиск на бізнес

Формально для отримання статусу компанія повинна відповідати трьом базовим умовам: відсутність податкових боргів, певний рівень середньої зарплати та вибір одного з додаткових критеріїв. Проте міністерства та місцева влада додали до цього переліку власні, значно суворіші вимоги.

Муренко навів приклад одного з критеріїв Міністерства економіки, який стає нездійсненним для більшості бізнесу.

“Йдеться про сплату податків у розмірі 1,5 мільйона євро на рік. Давайте чесно скажемо: який відсоток українського бізнесу сплачує 1,5 мільйона євро податків на рік? Я розумію, що є великі компанії на кшталт АТБ, “Епіцентру” та інших, але вони не становлять значної частини бізнесу, який також потребує бронювання своїх співробітників”, – сказав юрист.

Як приклад він навів свою компанію-клієнта, що володіє повним циклом виробництва вогнегасників та постачає їх для ДСНС, поліції та військових частин. Хоча вони намагаються оформити статус протягом двох із половиною років, їм досі це не вдалося.

Додатково місцеві адміністрації іноді тиснуть на підприємців погрозами перевірок, натякаючи на можливий інтерес СБУ через підозри у сприянні ухиленню від мобілізації.

Читати більше: Правила бронювання змінили достроково: що важливо встигнути бізнесу

Ризик анулювання наданого статусу

Серйозну проблему юрист вбачає в тому, як держава переглядає вже ухвалені рішення. Якщо компанія отримала дозвіл на бронювання працівників на певний період, вона очікує стабільності, проте влада часто ініціює повторні перевірки.

Муренко пояснює, що це порушує принцип належного управління, оскільки підприємство має право розраховувати на чинність рішення до визначеної дати.

“Людина зареєструвала ФОП, а потім держава каже: “Ми змінили правила реєстрації, тому ваш статус ФОП анульовано. Тепер підтвердьте, що ви є підприємцем”. Так бути не повинно. Визнання підприємства критично важливим нічим принципово не відрізняється від інших державних послуг та рішень”, – підсумував експерт.

Дивіться відео – Інтерв’ю Микити Муренка про зміни в мобілізації:

За словами юриста, восени в Україні можуть знову відбутися зміни правил мобілізації та бронювання, якщо армія РФ посилить наступ або оголосить додаткову мобілізацію.

Які пенсіонери України не підлягають мобілізації / Інфографіка: Главред ​

Адвокатка Катерина Аніщенко також радить військовозобов’язаним мати при собі паперову копію виписки з “Резерв+” на випадок технічних збоїв у додатку, щоб уникнути примусової доставки до ТЦК.

А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!