📌 Коротко про головне:
- Українські дрони вразили ключовий НПЗ у Капотні, що зупинило частину нафтопереробки в РФ.
- Москва зіткнулася з гострою паливною кризою та скасуванням авіарейсів через брак гасу.
- Російська влада намагається цензурувати соцмережі, щоб приховати наслідки успішних ударів ЗСУ.
Доки весь світ обговорює укладення програшного для США «миру» з Іраном, у четвер, 18 червня, відбулася найбільша атака на Москву, зокрема уражено один з найбільших НПЗ.
Три дні поспіль українські далекобійні санкції досягали Москви, зокрема Московського НПЗ у Капотні, який забезпечує близько 40% потреб російської столиці в бензині, 50% — у дизелі, постачаючи пальне також для війни проти України. Проте атака в четвер, 18 червня, стала найбільшою. Українські дрони прорвали «найміцнішу» ешелоновану ППО Москви, що викликало справжню істерику росіян у соцмережах. Багато хто навіть зі сльозами на очах не міг повірити, що удари БпЛА спричинили такі пожежі, запитуючи: «Де ж наша ППО?».
Москву оповили стовпи густого чорного диму, які було видно з різних куточків міста. Подекуди дим затягнув небо настільки щільно, що частина районів занурилася в напівтемряву посеред дня з накрапанням чорного дощу. Очільник МЗС Естонії Маргус Тсахкна навіть опублікував у своєму Х фото, яке завірусилося в соцмережах, з летючою кришкою одного з нафтових резервуарів після потужного вибуху на НПЗ у Капотні.
«Сьогоднішнє „фото дня“, зроблене в Москві», — підписав він фото.
Володимир Зеленський попередив: «Якщо палатиме Україна, палати й Москва». За словами українського президента, на Путіна мають тиснути не лише українці, а й американці, європейці та самі росіяни. Натомість у Кремлі, де до обіду не помічали чорні стовпи диму на околицях Москви, поскаржилися, що Трампа на саміті G7 у Франції цього тижня «накачували некорисними, шкідливими ідеями». Лише пообіді помічник російського президента Юрій Ушаков заявив, що удари дронів по Москві та Підмосков’ю «не сприяють налагодженню особистих контактів» між Зеленським і Путіним. Наче вони були після грудня 2019 року.
Москва, Підмосков’я та інші російські регіони палали одразу після саміту G7 у Франції та саме напередодні засідання «Рамштайну» в Брюсселі. Фото й відео пожеж, якими росіяни буквально засипали соцмережі, облетіли всі світові ЗМІ. За словами генсека НАТО Марка Рютте, рано чи пізно Путін має ухвалити рішення, хоче він співпрацювати чи ні.
«Трамп зрушив ситуацію з мертвої точки після того, як торік у лютому розпочав прямий діалог із Путіним. Я вважаю, що це було дуже важливо, оскільки він був єдиним, хто міг це зробити. Але, зрештою, питання полягає в тому, чи справді Путін готовий брати участь у переговорах», — додав Рютте.
Проте як показав четвер, 18 червня, Путін не готовий навіть до розмови з росіянами. Російська пропаганда рапортувала про зустрічі очільника Кремля з прем’єром В’єтнаму, Сінгапуру та іншими на саміті Росія-АСЕАН у Казані. Саме це й показували російські федеральні канали разом зі снігом у Якутії. Навіть у Держдепі закликали американців, які перебувають у Росії, шукати укриття під час атак, доки в російських соцмережах панував справжній хаос і війна всіх проти всіх. Під вечір лише голова МЗС РФ сказав, що тепер вони «проводитимуть масовані групові удари на регулярній основі по цілях, від стану яких напряму залежить боєздатність ЗСУ».
У Держдумі закликали повністю закрити й і без того обмежений доступ до Telegram та інших соцмереж, бо росіяни масово викладають туди фото й відео уражених промислових і військових об’єктів. Дехто навіть пропонував запровадити кримінальну відповідальність за публікацію фото та відео наслідків «прильотів» і роботи ППО. Відомий придворний пропагандист Кремля Соловйов закликав «слабких» росіян тікати, а згодом взагалі запропонував «винищувати боягузів і панікерів». А от ті, кого більше хвилюють ціни та наявність пального, заговорили про запровадження державного регулювання цін і тимчасову націоналізацію нафтобаз у Підмосков’ю.
Доки російські «воєнкори» в соцмережах закликали до ударів по Київській ГЕС, паралельно дорікаючи «дірявістю» російської ППО, Росія вперше від часів розпаду СРСР опинилася перед загрозою найбільшої паливної кризи. Все почалося ще у травні з тимчасово окупованого Криму. Після взяття Силами оборони України під вогневий і дроновий контроль «сухопутного коридору» через Маріуполь, Бердянськ та Мелітополь, а також після ударів по ключових нафтобазах півострова він у прямому сенсі цього слова зупинився.
Хоча окупаційна влада Криму й рапортувала про запроваджені ліміти — не більше 20 літрів пального на добу в одні руки, — по факту бензин і дизель взагалі зникли. В соцмережах купа відео, як люди стоять у кілометрових чергах до заправок по 10–12 годин і їдуть з порожнім баком. Зі збільшенням «прильотів» «добрих» дронів по інших російських НПЗ паливна криза поширюється, охопивши наразі 53 російські регіони. Після ураження НПЗ у Капотні ця криза дійшла й до Москви.
Як пише Reuters, серйозних пошкоджень на Московському НПЗ зазнала надсучасна комбінована установка Euro+, яку ввели в експлуатацію 2020 року в межах програми модернізації. Вона забезпечувала 47% загальної переробки. Також БпЛА уразили допоміжне обладнання, міжустановкові трубопроводи та кілька резервуарів для зберігання готових нафтопродуктів, що й спричинило масштабні пожежі. Тож судячи з цих пошкоджень (а дрони по НПЗ у Капотні прилітали й 16 червня), без пального Москва сидітиме довго.
Як пишуть західні ЗМІ, вперше за тривалий час Росія, яка є одним із найбільших експортерів енергоносіїв, імпортуватиме бензин морем. Ба більше, через різке здорожчання авіаційного палива на російських летовищах цілковитий колапс. Більшість рейсів скасовано, а пасажири буквально живуть в аеропортах на розкладачках. Днями Кремль запровадив повну заборону на експорт авіагасу до 30 листопада. Але без справного НПЗ у Капотні забезпечити безперебійне авіасполучення навіть у «європейській» частині Росії буде вкрай складно.
Президент Литви Ґітанас Науседа вважає, що Москва, охоплена в четвер, 18 червня, вогнем внаслідок атаки українських дронів — це «геймченджер», який змінює перебіг війни на користь України.
«Ми бачимо, що Україна перемагає в цій війні. Ми бачимо дедалі більше доказів, що війна в Україні наближається до російського населення. Власне, те, що зараз відбувається у Москві. Це кардинально змінює перебіг війни, оскільки російське населення почне усвідомлювати, що йдеться не про перегляд війни на екранах телевізорів, а про війну на їхній власній землі», — вважає він.
За словами міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, пожежі на російських НПЗ та інших енергетичних об’єктах показують, наскільки апарат влади в Росії, який намагався вдавати, що пожеж не було, відірваний від реальності. Однак факти неможливо приховати — з зображеннями не посперечаєшся.
«Путін має визнати, що його послідовна жорстока війна проти України не має жодного сенсу. Необхідно, і це правильно, щоб США та країни G7 заявили, що санкції проти російської нафти мають бути відновлені», — додав він.