190 мільйонів доларів щодня обходиться війна Україні — уряд призупиняє видатки бюджету

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Шостий рік оборони: Міністерство фінансів призупинило виділення коштів практично на всі капітальні витрати, відтермінувавши виплати на кінець року — під загрозою опинилося навіть зведення укриттів у навчальних закладах і захисних комплексів для енергетичної інфраструктури. Кожен день війни зараз коштує державі рекордні $190 мільйонів, тоді як загальна незакрита фінансова потреба вимірюється десятками мільярдів доларів.

Водночас надання міжнародної фінансової підтримки затримується через повільний розгляд реформ у Верховній Раді, зокрема резонансних ініціатив щодо оподаткування поштових відправлень. Чи очікує Україну емісія національної валюти, знецінення гривні та суттєве підвищення податкових ставок — з’ясовували журналісти.

Чому стрімко зростають витрати на оборону

Ведення бойових дій вимагає дедалі більше ресурсів, тоді як вітчизняна економіка зазнає дедалі більшого навантаження. Саме тому з кожним роком усе більшу частку власних потреб, включно з військовими, держава змушена забезпечувати завдяки закордонній допомозі та кредитам.

Протягом цих років вартість війни суттєво зросла. Сьогодні один день обходиться у 190 млн доларів, тоді як у 2022 році цей показник становив 116 млн доларів на добу. Водночас державні доходи не встигають за темпами росту витрат. Власні надходження очікуються на рівні приблизно 3,7 трлн грн. Різницю у 4,3 трлн грн необхідно покривати за рахунок зовнішніх партнерів.

Читати більше: ❗️Масова зупинка пенсій: що відбувається

У проєкті на наступний рік плануються загальні видатки обсягом понад 7 трильйонів гривень. Найбільша частина коштів піде на національну безпеку та оборону — майже п’ять трильйонів гривень, що становить понад дві третини усіх призначених сум. Інші ключові статті видатків значно менші: на другій сходинці — соціальний захист, куди спрямують понад пів трильйона гривень на пенсійне забезпечення та різноманітні державні допомоги. Третьою за обсягом статтею залишається обслуговування державного боргу — трохи менше ніж пів трильйона гривень.

Дефіцит коштів та ризики для фінансової системи

Разом із цим розрахунок можливих доходів державної скарбниці має орієнтовний характер. Ворожі обстріли завдають відчутних ударів по економічній стабільності, через що податкові надходження зменшуються. Зокрема, поточного року Мінфін прогнозує недоотримання 70 мільярдів гривень податків. Додаткові труднощі викликало подорожчання нафти на тлі конфлікту США в Ірані. Атаки супротивника та здорожчання пального прискорили інфляційні процеси, які до завершення року можуть перевищити планові рамки. У міністерстві розраховують, що європейські партнери відкриють доступ до знерухомлених активів рф. Кошторис на наступний рік залежить від зовнішнього фінансування орієнтовно на 54%. Проте міжнародні донори на цей момент погодили виділення менше ніж половини суми — приблизно 20 мільярдів доларів.

«На наступний рік у нас непокрита потреба фінансова — 32,6 млрд доларів. … Ми ведемо з нашими партнерами перемовини щодо залучення міжнародної фінансової допомоги для того, щоби покрити дефіцит бюджету. Найперспективніше джерело — це робота із замороженими російськими активами», — каже Сергій Марченко.

Якщо у сесійній залі Сергій Марченко висловлювався стримано, то в кулуарних розмовах із парламентарями його оцінки були набагато тривожнішими. За його словами, кабінет міністрів уже заблокував фінансування більшості програм, окрім сектору оборони та захищених соціальних статей. Зупинили навіть перерахування коштів на підготовку до опалювального сезону та заходи з підвищення стійкості. На кінець року перенесено фінансування у розмірі 39 мільярдів гривень, передбачених на сховища у медичних закладах, школах та захист енергетичних споруд. Стан держбюджету залишається вкрай складним. Під час спілкування з депутатами очільник Мінфіну прямо зазначив: без траншів від ЄС та МВФ уряду доведеться вдатися до запуску друкарського верстата задля виплати пенсій, забезпечення військових і бюджетників. Це неминуче спричинить девальвацію гривні та черговий стрибок цін. Головна причина затримки фінансування полягає в тому, що надання ресурсів партнерами чітко прив’язане до виконання реформ. Парламент 1 вересня не зміг підтримати низку відповідних ініціатив, зокрема щодо введення ПДВ та мит на міжнародні посилки.

«Ціна питання сьогодні — неотримання 4 млрд євро у вересні. Ми мали їх отримати, але ми їх уже не отримаємо. Ми терміново перевнесли ці законопроєкти, щоби отримати шанс отримати ці кошти в жовтні. Варіантів зволікати далі не має. Я вас дуже прошу знайти можливість підтримати законопроєкти про оподаткування посилок», — каже Марченко.

Суперечки в Раді та можливі зміни податків

Ідея оподаткування поштових посилок викликає значний спротив у суспільстві та регулярно зазнає фіаско під час голосувань. Позиції сторін залишаються незмінними: прихильники змін наголошують, що безмитні відправлення перетворилися на масштабну схему безперешкодного ввезення товарів. Опоненти зауважують, що через кордон масово курсують вантажівки та мікроавтобуси з нелегальним вантажем без жодного зв’язку з посилками.

«Коли з усіх можливих варіантів залучення коштів до бюджету влада вибирає оподаткувати шкарпетки і нижню білизну, то це вирок цій владі! Де тут євроінтеграція на митниці, коли у вас бусики тягають айфони кожного дня? … Коли у вас досі половина грального бізнесу в тіні, давайте почнемо з оподаткування шкарпеток», — каже нардеп Руслан Желєзняк.

«Це схема, яка захищає себе! Це — контрабандисти, які профінансували опір зазначеному рішенню. І вони мають представників в цьому залі, які збивають законопроєкт», — каже нардеп Данило Гетьманцев.

Ця полеміка триває без очевидного компромісу. Утім, народні обранці опинилися перед складним вибором: втрата коштів на оборонні потреби, зарплати й пенсійні виплати становить загрозу національній безпеці. Зрештою після тривалих суперечок відповідні ініціативи щодо посилок підтримали у першому читанні. Виділення 4 мільярдів євро макрофінансової допомоги відбудеться лише після остаточного ухвалення нормативних актів.

У наступному періоді надходження траншів також може зупинятися у разі гальмування домовленостей. Оподаткування поштових відправлень планують запровадити лише з 1 липня наступного року, однак у розрахунки бюджету вже внесли 12 мільярдів гривень від цих надходжень. Це створює додатковий ризик для стійкості державних фінансів, оскільки загальний обсяг очікуваних доходів під ще не проголосовані закони перевищує 130 мільярдів гривень. Саме із бюджетних документів стало зрозуміло, що наступного року можливе підвищення податкового навантаження, зокрема ставки ПДВ. У самому проєкті новий розмір не вказано, проте голова профільного комітету зазначила можливість його збільшення на 1 відсоток.

«Понад 131 млрд грн запланованих доходів з’являться лише, якщо парламент ухвалить певні законопроєкти. Наприклад, якщо збільшість ПДВ на 1 в.п. і акцизи на 4 в.п. Крім того, якщо Рада продовжить дію податку на прибуток банків у розмірі 50%, а президент підпише закон про оподаткування цифрових платформ, то бюджет зможе отримати 52,5 млрд грн, це вже закладено в бюджет», — пояснює нардеп.

Усі зазначені розрахунки щодо нових податків і потенційних надходжень ще будуть обговорюватися під час підготовки до першого читання, призначеного на кінець жовтня. Утім, незалежно від фінальних правок, державні фінанси наступного року перебуватимуть під значним тиском і вимагатимуть жорсткого балансування.

А що ви думаєте про таку ситуацію з фінансуванням? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!

Джерело: tsn.ua