14 вересня: яке велике свято відзначають сьогодні та що суворо заборонено робити цього дня

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Розповідаємо, яке релігійне свято припадає на 14 вересня за оновленим календарем, чого категорично не радять робити та хто святкує іменини.

14 вересня за новоюліанським стилем припадає одне з 12 найважливіших церковних свят – Воздвиження Хреста Господнього. Окрім того, цього дня згадують святителя Іоана Златоуста та вшановують Ліснинську ікону Божої Матері.

У народній традиції цю дату звикли називати просто Воздвиженням. Нагадуємо про звичаї, перестороги та погодні прикмети 14 вересня.

📱 Наші Shorts🔔 Підписатися

«Слідство триває» - поліція перевіряє оточення Гайден Панеттьєрі у спр

Помідори «як із бочки» без оцту: простий рецепт для 3-літрової банки

Росія може атакувати НАТО найближчими роками: у розвідці США розкрили

Сімейна драма Кличка та Панеттьєрі: чому боксер забрав опіку над доньк

Федоров вимагає від Зеленского публічно відповісти про корупцію в оточ

Це його вибір, – Зеленський про відмову Федорова від усіх 4 запропонов

Корупція заважає завершити війну в сильній позиції, — ексміністр Федор

«Я буду дивитися, з ким пройшли шлях» - Михайло Федоров розповів, коли

«Ці люди зрештою програють»: Федоров пояснив, що призвело до його звіл

Бойфренд-аб'юзер Гайден Панеттьєрі вперше заговорив після її смерті: в

Історія свята та пам’ять святителя Іоана Златоуста

14 вересня за новоюліанським церковним календарем (що відповідає 27 вересня за попереднім стилем) відзначають Воздвиження Хреста Господнього, перехід у вічність святителя Іоана Златоуста, архієпископа Константинопольського, а також пам’ять чудотворної Ліснинської ікони Пресвятої Богородиці.

За новим стилем 14 вересня згадують день упокоєння славетного подвижника й церковного вчителя – святителя Іоана Златоуста, який очолював Константинопольську кафедру.

Іоан Златоуст належить до числа трьох Вселенських святителів разом із Василем Великим і Григорієм Богословом. Народився подвижник приблизно 347 року в місті Антіохія у родині воєначальника. Його батько пішов із життя рано, тож сина виховувала мати у глибокій християнській вірі. Здобувши ґрунтовну освіту, Іоан прийняв чернечий постриг невдовзі після смерті матері.

Саме тоді з-під його пера вийшли перші богословські твори, серед яких відомі праці «Шість слів про священство» та трактат «Проти тих, хто озброюється на тих, хто шукає чернецтва».

У 386 році святителя висвятили на сан пресвітера. Протягом 12 років він натхненно виголошував проповіді в храмі, працював над створенням духовних книг і тлумачив рядки Святого Письма. У 397 році його покликали з рідної Антіохії до Константинополя, де призначили архієпископом. Очоливши кафедру, архіпастир узявся за духовне виховання священнослужителів і впорядкування церковних служб. Він також активно творив діла милосердя: власним коштом утримував дві паломницькі оселі й кілька лікарень, тоді як сам харчувався дуже скромно й уникав святкових застіль.

Коли святитель відкрито засудив моральний занепад столичної знаті, спалахнув гострий конфлікт з імператрицею Євдоксією. На архієпископа звели наклеп і спершу винесли смертний вирок, проте імператор замінив кару на заслання. Одразу після відʼїзду праведника місто сколихнув потужний підземний поштовх, через що перелякана правителька просила Іоана негайно повернутися. Проте вже за два місяці через нові доноси його вислали знову, а невдовзі у столиці згоріли будинок сенату та собор Святої Софії.

Свої останні роки земного шляху святитель провів у далекому засланні й помер 14 вересня 407 року. Водночас день його загальноцерковної пам’яті через велич свята Воздвиження Животворящого Хреста Господнього перенесено на 13 листопада. За глибокі праці та дивовижне красномовство народ нагородив його прізвиськом Златоуст.

Чудеса Ліснинської ікони Богородиці

Ліснинська ікона Божої Матері є одним із шанованих чудотворних образів. Свідчення про зцілення біля неї фіксували як католицькі ксьондзи, так і православні священники – загалом задокументовано понад 500 чудес, а сама святиня ще з XVII століття викликала тривалі суперечки між конфесіями.

Цей образ віднайшли саме у день свята Воздвиження Хреста Господнього 1683 року неподалік містечка Лісна (сучасна польська територія): пастух побачив ікону серед гілок дикої груші, після чого реліквію перенесли до парафіяльної православної церкви села Буковичі.

Зображення вирізнялося своєю неповторністю – це барельєф Пресвятої Діви з Дитям, висічений на темно-червоному камені овальної форми.

Читати більше: «Страхи більше не вирішуватимуть за вас» – три знаки зодіаку увійдуть у романтичний період

Чутки про чудесну знахідку швидко розійшлися краєм, і католицьке духівництво вирішило залучити святиню для утвердження своєї віри. У 1686 році образ забрали у буковицьких селян і помістили в Ліснинському костелі. На початку XVIII століття монахи-католики відкрили в Лісні монастир, де образ зберігався десятиліттями. Проте після участі ченців у польському визвольному повстанні 1863 року обитель ліквідували, зробивши православною церквою, а з 1885 року там почала діяти жіноча чернеча обитель Пресвятої Богородиці.

У роки Першої світової війни, у 1915-му, сестер і святиню евакуювали глибше на схід, а 1917 року черниці перебралися до Кишинівської єпархії, звідки згодом виїхали до Югославії. Під час німецької окупації 1943 року монахинь примусово виселили до Сербії, а 1950 року вони разом із образом вирушили до Франції. Починаючи з 1967 року, ця реліквія перебуває у храмі жіночого монастиря в містечку Провемон у Франції.

Народні прикмети та суворі заборони дня

Спостерігаючи за погодою цього дня, пращури визначали характер прийдешніх зими й весни:

ранковий іній і приморозки провіщають настання ранньої зими;

раптове сильне похолодання вказує на ранній прихід весни;

якщо птахи вже рушили у вирій, варто чекати тріскучих морозів.

У народі 14 вересня кличуть Воздвиженням або Капусницею, вважаючи цю дату початком справжньої осені. Побутує повір’я: якщо помітити ключ перелітних птахів і загадати заповітну мрію, вона неодмінно має здійснитися.

Як і в будь-який інший день року, духовенство застерігає від сварок, лихослів’я, розпускання чуток, осуду, заздрощів, помсти та зневіри. Також не годиться відмовляти тим, хто звертається з благанням про поміч.

Цей день є пісним: із меню виключають м’ясні й рибні страви, яйця та молочні продукти. За віруваннями, тому, хто дотримується посту на Воздвиження, відпускається сім гріхів.

За народними правилами, на Воздвиження не беруться до прибирання, прання, заготівлі дров та важкої праці по господарству. Не радять позичати гроші іншим людям або розпочинати доленосні починання. Суворо застерігають від прогулянок до лісу: плазуни в цей час шукають зимові схованки, тому існує велика небезпека натрапити на змій.

Під час урочистостей традиційно відвідують богослужіння та підносять молитви про здоров’я родини, мир і щастя в домівці. Перед Ліснинською іконою Богородиці щиро благають про зцілення діток і рідних від тяжких тілесних чи душевних недуг.

Господині традиційно готують страви з капусти – тушкують її та випікають пироги. Щоб захистити житло від усього лихого, за давніми звичаями оселю окроплюють освяченою водою.

Свої іменини 14 вересня за новим церковним стилем відзначають Петро, Ілля, Микола, Олександр, Корнилій, Юліан, Леонтій, Степан та Лук’ян.

А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!