Переважно її вирощують на водоймах з замкнутим колом водопостачанням
В Україні більшість риби, яку можна побачити на ринках, має цілком легальне походження — з аквакультурних господарств або промислового вилову. У Держрибагентстві пояснили, які види риби вирощують у країні, як вона потрапляє до продажу та хто відповідає за контроль якості, пише УНІАН.
Скільки риби вирощують в Україні
За підсумками 2024 року українські рибні господарства виробили 18 621 тонну товарної риби та продукції аквакультури. Вирощування відбувається в різних умовах — у ставках, резервуарах, басейнах, садках, а також в установках із замкнутим водопостачанням.
Як повідомив голова Держагентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Ігор Клименок, основу української аквакультури традиційно становлять коропові види.
«Найпоширенішими залишаються звичайний короп і рослиноїдні риби — білий та строкатий товстолоб, їхні гібриди, а також білий амур», — зазначив він.
Які ще види вирощують українські рибні ферми
Окрім коропових, у 2024 році вітчизняні аквагосподарства також вирощували:
- райдужну форель;
- щуку;
- кларієвого сома;
- американського гольця;
- стерлядь;
- сибірського осетра.
Таким чином, асортимент риби українського виробництва поступово розширюється, а не обмежується лише традиційними видами.
Звідки жива риба на ринках
На ринках України може продаватися жива риба як із підприємств аквакультури, так і з промислового вилову у внутрішніх водоймах. Обидва варіанти дозволені законом, але за умови дотримання встановлених вимог.
У Держрибагентстві наголошують: кожна партія риби повинна мати документи, які підтверджують її законне походження та безпечність для споживача.
Хто і як перевіряє якість риби
Відповідно до правил торгівлі на ринках, продавці зобов’язані мати:
- документи, що підтверджують якість і безпеку продукції;
- висновок ветеринарно-санітарної лабораторії ринку для товарів тваринного походження.
Ці вимоги діють на підставі наказу профільних міністерств ще з 2002 року і залишаються обов’язковими під час будь-яких перевірок.
За словами Ігоря Клименка, вимоги до документів залежать від походження риби:
- для промислової риби — копії документів виробника, сертифікат відповідності (за потреби) та ветеринарні документи;
- для непромислового вилову — ветеринарне свідоцтво місцевої установи та висновок державної лабораторії ветсанекспертизи на ринку.
Крім того, більшість харчових продуктів повинні супроводжуватися товарно-транспортною накладною, якщо закон не передбачає винятків.
Додатковий контроль і рейди
Держрибагентство також бере участь у спільних перевірках разом із Держекоінспекцією, Держпродспоживслужбою, Нацполіцією та іншими органами. Під час таких рейдів, зокрема на ринках, перевіряють законність походження риби.
Чому варто уникати стихійної торгівлі
Очільник агентства окремо застеріг споживачів від купівлі риби на стихійних точках продажу.
Краще не вживати рибу, яка реалізується без документів, що підтверджують її походження та безпечність, — наголосив Клименок.
Фахівці підкреслюють: офіційні ринки з лабораторним контролем значно знижують ризики для здоров’я споживачів.
Що ви думаєте про цю новину?
Напишіть свою думку в коментарях під постом у Facebook і слідкуйте за сторінкою, щоб не пропустити наступні новини.
Обговорити цю новину у Facebook Ваш коментар допоможе іншим читачам побачити цю новину
