Тиша в ефірі часто обманлива. Поки інформаційний простір гудів від суперечок, наші хлопці та дівчата робили справу. Тихо, професійно, смертельно небезпечно для ворога. І ось результат, якого ми чекали: карта фронту знову змінилася, і цього разу — на нашу користь.
Російські окупанти, які ще вчора почувалися господарями на захоплених землях, сьогодні поспіхом залишають позиції. Але чи це повномасштабний відступ, чи тактичний маневр? Давайте розбиратися по фактах, без зайвих емоцій, але з розумінням ціни кожного метра.
Де саме ворог втратив контроль?
Аналітики проєкту DeepState оприлюднили свіжі дані, які викликають справжнє задоволення у всіх, хто чекає на перемогу. Мова йде про ділянку фронту на стику Донецької та Дніпропетровської областей. Тут Сили оборони не просто зупинили ворога, а й відкинули його назад.
У “сіру зону” — територію, де контроль противника втрачено, а наш ще остаточно не встановлений, але ворог там вже не пан — перейшло 33,37 квадратних кілометри. Це немало. Серед населених пунктів, де ситуація кардинально змінилася:
- Новогеоргіївка — раніше повністю окупована, тепер у сірій зоні.
- Маліївка, Січневе, Запорізьке — частково звільнені або під вогневим контролем наших.
- Околиці Комишувахи (Донеччина) та сіл Вороне і Тернове (Дніпропетровщина).
“Скорочення територій, що перебувають під контролем ворога, є результатом успішних дій підрозділів Сил оборони”, — констатують експерти. Важливий нюанс: противник ще тримає позиції в глибокому тилу, тому остаточне фарбування карт у блакитний колір займе час. Але тенденція очевидна.
Хто стоїть за цим успіхом?
За лаштунками цих перемог стоять конкретні люди та підрозділи. Зокрема, 425-й окремий штурмовий полк “Скеля” ЗСУ ще раніше повідомляв про успішну наступальну операцію в цьому регіоні. Їхні бійці пройшли маршем близько 25 кілометрів, повернувши під наш контроль шість населених пунктів. Це не просто “просування”, це системна робота по знищенню ворожої логістики та морального духу.
Проте, війна — це шахи, де кожен хід має ціну. На сумському напрямку ситуація дещо інша. Там противник змогла розширити “сіру зону” на 3,48 кв. км у біл сіл Корчаківка та Нова Січ. Це нагадування про те, що фронт величезний, і пильнувати треба скрізь. Але головна новина сьогодні — саме на півдні та сході Дніпропетровщини.
Чого очікувати далі?
Перехід територій у “сіру зону” — це лише перший етап. Попереду — важка робота саперів, розвідки та штурмових груп для остаточного закріплення. Але сам факт того, що ворог змушений відступати під тиском, свідчить про зміну ініціативи. Кремль сподівався на стагнацію, але отримав динаміку, яка працює проти нього.
А що ви думаєте про цей прорив? Чи вірите, що це початок великого контрнаступу? Пишіть свою думку в коментарях та обов’язково поділіться статтею з друзями, щоб підтримати бойовий дух!
